Чим відрізнялося харчування запорожців від традиційної української кухні? Чи було воно здоровим? – на ці цікаві питання відповіли співробітники національного заповідника «Хортиця» на своїй сторінці в соцмережах.
Послухаємо їхню розповідь-дослідження.
Звісно, харчування будь-якого суспільства визначається умовами його проживання. Запорожці жили серед багатств Великого Лугу, який щедро дарував рибу, дичину і навіть мед. Тож козаки займалися рибним промислом: ловили осетрів, білугу , севрюгу , стерлядь, сома, коропа, ляща, чихоню, оселедця. Навіть у похід козаки брали з собою рибацькі сіті. Рибу в’ялили, сушили, солили, робили риб’ячий жир, споживали у вареному та печеному вигляді.
Французький історик Ж.Б. Шерер свідчить, що на теренах ВеликогоЛугу водилося багато кіз, оленів, вепрів, сайгаків, зайців і навіть зустрічалися ведмеді. Птахи гніздилися при річках та озерах: дрохви, тетеруки, куріпки, фазани,качки, гуси, кулики. З упольованої дичини переважно варили юшку, а не смажили її на рожні. Однак м’ясні страви були більше святковими, ніж повсякденними.
Хліб теж не часто був на столі січовиків, адже борошна, яке завозили, зазвичай, бракувало.
Основою козацького раціону на Січі були кашоподібні страви з різних зернових: соломаха, тетеря, куліш. Популярними були різноманітні юшки. Інколи готували галушки чи загреби – коржі із житнього борошна, які клали в напалену піч або багаття і загрібали гарячим попелом.
Для приготування соломахи рідке тісто (найчастіше з гречаного борошна) вливали в окріп і варили, помішуючи. Після чого додавали часник, а також олію чи смалець. Тетерею називали пшоняну кашу, до якої під час кипіння додавали кисле житнє тісто; круту тетерю їли з риб’ячою юшкою, жиром, молоком чи звичайною водою.
Тісто з житнього борошна козаки в морських походах возили з собою в діжках разом із кашею з пшона. Це слугувало їм єдиною поживою на човнах або на чатах, коли не можна було розводити вогню.
Для приготування кваші брали дві частини житнього борошна та частину гречаного, змішували, запарювали окропом до консистенції рідкого тіста і ставили скисати на ніч у тепло. А зранку варили та заправляли сезонними фруктами чи ягодами.
З поширенням на території Запорожжя численних зимівничих господарств, традиційне харчування поповнюється овочами, хлібом, молочними продуктами.
Тож загалом щоденне харчування запорожців було простим та поживним, забезпечуючи підтримання гарного фізичного здоров’я козаків.
Сообщение Що їли козаки-запорожці на Січі: Міжнародному дню кухаря присвячується появились сначала на Газета МИГ.