У передостанні жовтневі вихідні Запоріжжя вперше в своїй історії приймало міжнародний фестиваль сучасного мистецтва GOGOLFEST POKROVA. Програма трьох днів була дуже насиченою і продемонструвала досягнення сучасних українських митців фактично в усіх галузях: театрі, музиці, літературі, образотворчому мистецтві, перформансі. Багато подій були створені на перетині кількох родів і жанрів, відбивши найсучасніші тенденції у відображенні складного, поліфонічного життя.
Повернення до Запоріжжя: інші умови, нові сенси
Як розповіла на прес-конференції програмна директорка фестивалю Анна Басова, Запоріжжя стало першим містом в Україні, куди GOGOLFEST повернувся після початку повномасштабного вторгнення.
Мета була подвійна. По-перше, – підтримати мешканців прифронтового Запоріжжя сучасними українськими сенсами та об’єднати нас у спільній силі протистояння. По-друге, – дотримати попередніх домовленостей.
Перемовини про проведення GOGOLFEST у Запоріжжі велися давно. 15 лютого 2022 року команда організаторів відвідала наше місто, ознайомилася з локаціями і повідомила про плани провести фестиваль влітку 2022 року. Але…
За два з половиною роки українські митці не сиділи склавши руки, і зараз привезли усе найкраще, що створили у період повномасштабної війни. Спеціально для Запоріжжя назва фестивалю отримала додаток POKROVA – «Покрова», з наголосом на другому складі. Бо йдеться не стільки про релігійне свято, скільки про Покров Пресвятої Богородиці як оберіг, символ захисту. Це також про убезпечення внутрішнього світу, пошук стійкості, віднайдення ментальної опори і створення «парасольки» для інших.
Події GOGOLFEST POKROVA відбувалися в укриттях та бомбосховищах з дотриманням усіх безпекових норм. Специфічні умови змусили режисерів та артистів адаптувати до них свої заходи, але краще так, аніж нічого. Цю думку поділяли й відвідувачі фестивалю. Жодна з локацій не жалілася на малу кількість бажаючих долучитися до сучасного мистецтва.
Дискусії довкола «Дерева пам’яті»
Перед тим, як коротко розповісти, чим дивували митці запоріжців та нових мешканців міста, зауважимо, що однією з центральних подій фестивалю стало відкриття дев’ятиметрової інсталяції “Дерево пам’яті” – центральної частини майбутнього меморіального комплексу “Посадка”. Металеві трубки розкидаються розлогим Деревом, на кожній гілці якого висять металеві елементи, де закарбована світла пам’ять воїнів. Автором інсталяції є режисер та діючий військовий Дмитро Костюминський.
Деякий дисонанс викликав той факт, що обговорення інсталяції було заплановано на другий день фестивалю, а відкриття готової конструкції відбулося напередодні. У соцмережах піднялася хвиля гнівних висловлювань. Яка спала лише після того, як запоріжці побачили інсталяцію на власні очі.
Конструктивістське рішення виявилося не таким «страшним», яким його малювали емоційні дописувачі. Навпаки, меморіал здобув визнання і прихильність з боку матусь, рідних і близьких загиблих Захисників. Які сприйняли «Дерево пам’ятІ» як портал спілкування, спогадів та пошани. Сподіваємося, згодом він стане місцем об’єднання як спільного болю, так і спільної пам’яті, сили та надії.
Документальний театр – на підйомі
Театральна програма проекту надала глядачу новий досвід сучасного перформативного українського та європейського продукту. Відвідувачі побачили документальну виставу «Місто Марії», у якій поєднуються різні медіуми – текст, музика, візуальні образи.
Як розповіла режисерка Євгенія Відіщева, у драматургічну основу лягли щоденники сестер Гречкіних із Маріуполя. Вистава створювалася рік, у грудні 2023-го відбулася прем’єра у Києві, потім вистава була представлена на театральному фестивалі в Авіньйоні (Франція), а нещодавно – у Литві. За словами пані Євгенії, іноземна авдиторія сприймала виставу по-різному. З одного боку, розвіялися ілюзії, що ми можемо дати іноземцям уявлення про те, що у нас відбувається. У кращому випадку, глядачі трошечки наблизилися до нашого досвіду, але не було відчуття прямого включення. А от у професійних колах виставу сприйняли дуже позитивно, – документальний театр стає чим більше затребуваним.
Велику цікавість викликав документально-музичний українсько-музичний перформанс від режисера Влада Троїцького «Серце матері» – спогади жінки, чий син на фронті, про любов, народження, дитинство та очікування того, що вже може не відбутися через Війну: “Що, якщо він уже не повернеться?
Запорізькі глядачі могли побачити також «Урок Фауста» – моновистава за мотивами І. В. Ґете актора і перформера Євгена Баля, який розповідає історію різних іпостасей Фауста: реальної людини, легенди, героя та самого твору.
«Сонячний народ» за поезією Миколи Вінграновського та прозою Тараса Прохаська розповів про побутові, зрозумілі всім речі і про космос, про ідею народу, про вічне.
На інтерактивній хореографічній виставі «Як то сталось, що все склалось?» від Запорізького театру танцю глядачі стали учасниками творення мистецтва. А у документальній постановці «Максим Кривцов. Поет із позивним «Далі» театру “Мотлох” поєдналися реальні історії, спогади побратимів і вірші самого Максима, які він публікував у соцмережах.
Українська хореографка та режисерка Кристина Шишкарьова головними героями вистави «Гра. Пам’ять майбутнього» зробила більше 100 тисяч гудзиків. Кожен гудзик – людське життя, знищене радянською тоталітарною машиною.
Музика й лекторій: надбання та актуальність
В рамках музичної програми були представлені артисти, що своєю творчістю осучаснюють надбання культурної спадщини України й актуалізують її звучання. А також сучасні експериментальні проєкти. У той чи інший спосіб події сьогодення переосмислювали:
- музичний дует, що виконує альтернативну поп-музику, Zapaska;
- артист Степан Бурбан, який у «Паліндромі» поєднує реп, інді та електронні елементи;
- електро-акустичний лайв ДваТри і Symonenko, які сплели гіпнотичність, пʼянку репетативність та мелодійність автентичної української музики з драйвом електронного біта;
- український фольк-гурт та музично-поетичний проєкт «Пиріг і Батіг», метою якого є дослідження української мови та поетики і популяризація їх через музику.
- Завершував фестиваль виступ DakhDaughters. Це український театрально-музичний гурт, який поєднує елементи кабаре, фолку, панку та класики.
Потужною була «ОСВІТНЯ ПРОГРАМА: Лекторій. Дискусійний клуб. Поетичні читання». Протягом трьох днів учасники театральної та візуальної програм фестивалю, а також – громадські активісти, науковці, провідні діячі мистецтва, літератури, культури й освіти Запоріжжя прокачували найголовніші теми нашого сьогодні.
Вони переосмислювали традиції, обговорювали досвід митців минулого, визначали етичні та естетичні вимоги до вшанування пам’яті полеглих героїв, міркували над проблемами мистецтва під час війни, наповнювали простір думками про майбутнє і розбудову України, слухали вірші досвідчених авторок та авторів і молодих яскравих поетес.
Про «Гуляйполе», «Алгоритм оборони» та інший візуал
Особливу увагу хочеться приділити візуальній частині програми
… Центральні сходи музею завдяки старовинності будівлі і так урочисті. Пишна та яскрава інсталяція “Гуляйполе” фешн-дизайнерки Катерини Беслік з Гуляйполя перетворила їх на вражаючий вхід до сповненого загадок палацу. А на другий день відбувся чудовий перформанс. Автентичні українські пісні у виконанні Mariia&Magdalyna посилили зв’язок із традиційною українською культурою. Музика, створена Христиною Кірік, занурила у медитативні стани та повела глядачів у емоційну подорож.
Завдяки фестивалю для глядачів відкрилися справжні таємниці музею. Бо експонати різних розділів виставки сучасного мистецтва “Injection art” (куратор Олександр Никитюк) чудово вписалися у підвальні та напівпідвальні, відкриті та недореставровані кімнати, коридори, комірчини і зали музею. Тут були представлені роботи митців з Києва та Вінниці, а також запорізьких майстрів.
Велике враження на візитерів справила інтерактивна інсталяція “Валіза твого дому” Тетяни та Влада Троїцьких.
А ще відвідувачі музею могли помилуватися відеоартом групи запорізьких митців “Артзебс” під назвою “Лекція по етиці. Емануїл Кант”, який справляє потужне враження.
Куратором проєкту “Алгоритм оборони” став очільник “Артзебсу”, знаний український митець Володимир Гуліч (співкуратор Геннадій Козуб). На виставці представлені роботи сучасних українських художників, серед яких багато зірок з міжнародним визнанням, які зараз демонструють свої твори і збирають донати для наших оборонців по всьому світу.
Деякі твори (зокрема, Жанни Кадирової, Олександра Животкова, Миколи Маценка) запоріжці могли бачити на виставках від BIRUCHIY Contemporary art project у Туристичному інформаційному центрі. Зараз (лише цця виставка продовжує демонструватися як після смак фестивалю) можна роздивитися і твори їхніх колег по знаному нашому симпозіумі, який – віримо – неодмінно відродиться після Перемоги.
Ганна ЧУПРИНА, фото авторки та з соцмереж
ДОВІДКОВО
Фестиваль GOGOLFEST POKROVA відбувся за підтримки Запорізької Обласної Військової Адміністрації, Запорізької Міської Ради та компанії МетІнвест.
Сообщение GOGOLFEST POKROVA: сучасне мистецтво у прифронтовому місті появились сначала на Газета МИГ.