Церковне свято 30 жовтня: що просити у чудотворної Слобожанської святині

30 жовтня за новим церковним календарем  згадують єпископа Зиновія та його сестру Зиновію, а також вшановують Озерянську ікону Божої Матері, покровительку Харкова і Слобожанщини.

Православне свято 30 жовтня за новим церковним календарем (12 листопада за старим) – день пам’яті священномученика Зіновія, єпископа Єгейського, і його сестри Зіновії, і день пам’яті Озерянської ікони Божої Матері, головної святині та покровительки Харкова і всієї Слобожанщини.

Зіновій і Зіновія жили в III столітті в Кілікії (Мала Азія). Батьки виховали їх у християнській традиції. Брат і сестра вели скромне життя, а коли виросли, то роздали все своє майно незаможним, а Зіновій став головою християнської громади в Кілікії. Він усіляко намагався долучити язичників до віри Христової і мав дар зцілення.

Коли почалися гоніння на християн, то Зиновія схопили і відправили на суд до правителя. Той наказав Зіновію відректися від Христа і принести жертву язичницьким ідолам, але той відмовився.

Тоді його присудили до тортур. Сестра його побажала розділити долю брата і їх разом стратили. На іконах святих Зіновія і Зіновію також зображують разом.

***

30 листопада за новим стилем вшановують чудотворну ікону Божої Матері, яка називається Озерянська.

Цей чудотворний образ зберігався недалеко від Харкова, у Преображенському Курязькому монастирі. Згідно з переказами, образ з’явився наприкінці XVI століття біля села Озеряни (пізніше на цьому місці було збудовано Озерянський монастир).

Якось селянин косив траву і косою навпіл випадково зачепив ікону, що лежала у траві, та розітнув на її дві частини. Обидві частини він забрав додому, поставив у хаті й запалив перед образом свічку. На ранок ікона виявилася цілою – на ній залишився лише тонкий слід.

1794 року Озерянську ікону помістили в Курязькому монастирі, а після його закриття перенесли образ до Покровської церкви в Харкові. Коли монастир на початку XIX століття відновили, то повернули й ікону. Щороку, починаючи з 1843 року, 30 вересня чудотворний образ Пресвятої Богородиці хресним ходом переносили до Харкова – там він перебував усю зиму, а 22 квітня його повертали в монастир.

Вклонитися чудотворній святині приходило безліч людей із Харкова та околиць: за молитвами вірян відбувалися зцілення.

Відомий один випадок із біографії українського письменника Григорія Квітки-Основ’яненка: коли він був дитиною, то осліп, і його мама разом із ним вирушили в Курязький Преображенський монастир до Озерянської ікони.

Мати Квітки-Основ’яненка довго молилася перед образом, а потім умила обличчя сина святою водою з Онуфріївського джерела. І Григорій став прозрівати.

Після цього променю в молодості письменник навіть хотів постригтися в ченці і був послушником Преображенського монастиря.

Також відомий випадок, коли влітку 1871 року в Харкові лютувала холера, з чудотворною іконою ходили домівками харків’ян, магазинами та вулицями і служили молебні – і холера відступила.

Вважається, що в 1930-х роках образ було загублено, але збереглися його списки, деякі з них теж прославилися своїми чудесами.

Каплиця Озерянської Божої Матері, Святе Джерело

Збереглися два старі списки з Озерянської ікони Богоматері:

один перебуває у Свято-Благовіщенському кафедральному соборі Харкова,

інший – у Свято-Озерянському парафіяльному храмі на Холодній Горі.

У вересні 2010 року з відтвореною Озерянською іконою хресним ходом обійшли навколо Харкова.

Церковне свято 30 жовтня за старим стилем

Православне свято сьогодні за старим стилем – день пам’яті старозавітного пророка Осії.

Про що говорять прикмети на 30 жовтня

За прикметами цього дня судили, якою буде погода найближчими днями:

• коти міцно сплять – ще буде тепло;
• павутина стелиться по рослинах – похолодає не дуже скоро;
• зірок на небі мало – до хуртовини або хуртовини.

У народі день прозвали Синичкин.

Зазвичай до 30 жовтня вже прилітали зимові птахи – синиці, снігурі. Їхня поява означає, що наближаються холоди.

Що не можна робити сьогодні, 30 жовтня

У церковне свято 30 жовтня, як і в будь-який інший день, церква не схвалює сварок і лихослів’я, пліток і наклепу, осуду, жадібності, заздрості, помсти й ліні.

Не слід відмовляти в допомозі тим, хто просить.