Українські військові родом із Запоріжжя, з якими поспілкувалися журналісти Акценту сходяться на думках, що наступ росіян через Оріхів для них буде надскладним, адже на користь ЗСУ грають як укріплення, так і географічні особливості місцевості. Загрози для Запоріжжя вони не бачать. Одночасно з цим, так чи інакше все йде до розв’язки та можливого замороження військових дій. Проте розслаблятися не можна.
Командир артилерійського взводу, старший лейтенант 47 ОАбр
(2022-2024 рр служби) Дмитро Герасименко зазначає, що українські захисники мають сильні оборонні позиції в районі Оріхова, але розслаблятися не варто.
“Наступ на Запорізькому напрямку росіян видається малоймовірним, якщо говорити саме про масштабність, яка зараз спостерігається на інших гарячих напрямках на сході. Тим не менш, ні в якому разі не потрібно не звертати уваги на активність, яку ворог розвинув на цій ділянці. Про недооцінку сил супротивника вже було сказано багато неодноразово і ми не раз це відчували на собі. Потрібно бути готовим в будь-який момент. На перевагу того, що цей напрямок не є перспективним для росіян грає також рельєф місцевості — висоти, наприклад в напрямку с. Малої Токмачки, за нею йде підйом де сили атакуючих підрозділів знаходитимуться в дуже несприятливих умовах. Також за кілька років ці райони значно укріплені оборонними спорудами”, — відзначає Дмитро.
Ми зараз перебуваємо вже в кульмінації війни
Герасименко також звертає увагу на людський фактор. Нестачу людей насправді відчуває не тільки ЗСУ, але й ворог. Результати виборів у США очікувано матимуть вплив на перебіг війни, але на швидке її завершення не варто ставити, потрібно продовжувати працювати в напрямку перемоги.
“Другий фактор, що теж значно відображається і в нашій армії, це люди. Не можна не помічати, які виплати ворог зараз пропонує своєму гарматному м’ясу лише для того, щоб підтримувати темп атак на найбільш важливих напрямках для нього. Це свідчить про нестачу людей, звідси і поява північнокорейських загонів, бо вочевидь проблема є.
Прогнозувати справа невдячна, але на мою думку зараз ми перебуваємо в кульмінації цієї війни, і з приходом холодів вогонь війни поступово буде спадати. Далі виступатимуть політичні аспекти які намагатимуться врегулювати перебіг війни: вступ в посаду Трампа, підбір його команди і як вони діятимуть, що пропонуватимуть Україні та Росії, як реагуватиме і що запропонують в ЄС, і в кінці кінців як ми самі покажемо свою спроможність робити щось у ВПК України.
Тобто ще раз — розслаблятися нема коли, потрібно кожному продовжувати свою роботу і спротив. І головне — ніяких надмірних очікувань і ілюзій про швидке закінчення війни, хай це краще буде сюрпризом колись, ніж поглине нас знову у хвилю розчарувань”, — підводить підсумок офіцер-артилерист.
- “Генерали НАТО будуть змушені переписати свої доктрини”: офіцер ЗСУ Дмитро Герасименко про те, як війна змінює артилерію
Військовослужбовець з позивним «Малий» вважає, що росіянам важко буде прорвати оборону ЗСУ в районі Оріхова.
“Наступ російської армії на Запорізькому напрямку ймовірно, кривавий, але малоефективний. Не будемо забувати про те, що за словами плешивого (ред.- путіна), Запорізька область включена до складу рф, тому спроби були, є і будуть, аби не впасти обличчям в багнюку. Але! Для того, щоб захопити Запорізьку область, не вистачить навіть 100 000 військових. Адже кожен метр нашої землі забиратиме їхні життя!
Розберемо детальніше: Оріхівський напрямок. Як таких масових атак не було. Навіть якщо й будуть, на цій ділянці фронту, в районі н.п. Мала Токмачка, ворог знаходиться в низині, що є сильною перешкодою для захоплення цього населеного пункту.
Розглянемо найгірший варіант: Мала Токмачка — населений пункт із приватним сектором, хоч і зруйнованим. Виставити лінію оборони або якось закріпитися буде достатньо складно, отже потрібно буде просуватися до Оріхова. Оріхів — досить велике місто для бойових дій. Декілька в’їздів у місто, багато різних укріплень, позицій, на яких зможуть розташуватися наші захисники й відбивати всі можливі атаки противника. Так, наразі ми поступаємося в небі, ФАБи достатньо руйнують місто, але цим лише загартовується дух наших військових!”, — відзначає військовий.
Навіть втрата Оріхова не загрожуватиме Запоріжжю
“Розглянемо ще більш песимістичний варіант — втрата Оріхова: У випадку, якщо ворог захопить Оріхів, йому доведеться подолати великий підйом, де вже є готова лінія оборони, яка була побудована цього року. Піднятися на неї буде ой як непросто. Розглядаючи всі ці варіанти, ми вже дійшли до того, що армія рф до цього моменту втратить понад половину своїх солдатів, а також і техніку, яка просто опиниться як на долоні в усіх цих варіантах”, — підсумовує “Малий”.
Також ми поспілкувалися з ще одним відомим запорізьким воїном — Олександром Єрмаковим, що донедавна був командиром батареї САУ у 47-їй механізованій бригаді “Магура”.
З артилерією у нас стає краще
“Особливих перспектив у росіян немає. Буде багато розмов, інформаційних атак. Будуть Кабами закидувати, в цьому вони переважають. В артилерії у нас поступово стає краще, зараз десь снарядів 1 до 2, раніше було 1 до 7, 1 до 12. Плюс вони працюють північнокорейськими снарядами, а вони поганої якості — один полетів, інший не полетів”, — каже Олександр Єрмаков.
Оріхів — зручне місце для захисту. Але є людський фактор
Єрмаков, як і інші наші співрозмовники певен, що Оріхів є гарно укріпленим районом і дуже не зручним для наступу ворогом. Втім зараз ЗСУ мають певні проблеми і це треба враховувати.
“КАБами вони звичайно знищують укріпрайони, а потім в них вже заходять піхотою — це є проблемою. Стосовно Запоріжжя. Я був в районі Роботиного, Оріхова в минулому році. Моя думка наступати там для них дуже не вигідно — після Оріхова відкрита місцевість, великий відкритий простір, де їм важко закріпитися. (Від редакції. Зручності для оборони також надає ландшафт — річка Конка, яка достатньо широко розливається і утворює невеличкі озерця до Комишувахи.) Але є людський фактор. Вони вже кілька разів нас ловили на ротації бригад. Якщо все буде грамотно організовано, я не бачу, де вони зможуть проскочити в районі Оріхова на Запоріжжя”, — відзначає наш співрозмовник.
Олександр Єрмаков також вказує на ще одну важливу складову з боку ЗСУ — людський фактор.
“Є велика усталість. Найбільш боєздатні бригади, що воюють вже 2,5 роки, хлопці втомилися, вже є виснаження. Їм морально дуже важко Важко нам з ними мірятися людськими ресурсами. Росіяни постійно набирають нових людей, платять їх величезні гроші. Так вони несуть дуже великі втрати, але йдуть вперед. Наші резерви, не хочу нічого поганого сказати про наш нови бригади, але їх мотивація менша. Важко керувати немотивованими бригадам — є зокрема чимало СЗЧ. СЗЧ навіть є серед старих бригад, де йшли добровольці — люди втомилися.
Щодо укріплень. Якщо гарні укріплення — то вони можуть простояти довго, оборону можно тримати. Але КАБи звичайно дуже багато створюють проблем, це їх головна перевага”, — каже офіцер ЗСУ.
Погода має піти на користь захисту ЗСУ
Як відзначає Єрмаков, восени вже немає листя, від так укритися в лісосмугах від ударних дронів складніше.
“Сховати техніку вже немає де. Важко пересуватися піхоті і по важкому мокрому грунту. З дрону вже краще видно будинки, де ховають техніку та особовий склад. Видимість гарна. Тим більше, що по дронах все непогано у нас. Як би не було, я вважаю, що по БПЛА ми трошку попереду росіян”, — робить оцінку Єрмаков.
Ми рухаємось до завершення
“Важко про це говорити, але ми рухаємось до якогось завершення. Це моя особиста думка, звичайно, важко поступитися територіями, але можливо краще бути наприклад якоюсь Фінляндією (Фінляндія втратила значну територію у війні з росією в 1939-1940 роках, але зберегла державу — ред)? Я не знаю. Зараз є багато зруйнованих територій, міст. Наприклад ту ж Авдіївку вже неможливо відбудувати. Оріхів чи Гуляйполе те саме. Замість них треба будувати нові міста. В нас немає ні людей, ні ресурсів це робити. Ми в цьому питанні — у відновленні, розмінуванні дуже залежні від західних партнерів. Дуже важко все це”, — зазначає Олександр Єрмаков.
Нагадаємо, раніше оцінку ОТУ «Запоріжжя», а також укріпленням на Запорізькому напрямку зробив відомий військовий експерт та журналіст Юрій Бутусов.
