Музика об’єднує й у темні часи, і в радості, – Запорізька філармонія

У програмі прозвучали Симфонія №45 «Прощальна» Йозефа Гайдна та фортепіанний концерт №1 Моріса Равеля.

“Симфонія після Гайдна не жарт, а справа життя і смерти”, – вважав його молодший колега  Йоганнес Брамс. Особливо, якщо мова йде про 45-ту симфонію Гайдна, «Прощальну», хоча за життя композитора її жодного разу не виконували за такою назвою…  За однією з версій пізніше набутої назви, князь Естергазі, при дворі якого композитор служив капельмейстером, вирішив  розпустити капелу, залишивши оркестрантів без засобів до життя. Симфонія Гайдна означила зворушливе прощання з кожним з музикантів: вони, догравши свої партії, гасили свічки біля пюпітрів та тихо йшли зі сцени… Емоційна реакція залу змусила Естергазі змінити рішення.

З часом таке виконання Прощальної симфонії стало традиційним. Ось, що писала Лейпцизька газета про концерт 1799 року: “Коли оркестранти почали гасити свічки і тихо розходитися, у кожного глядача защеміло серце. Коли ж, нарешті, завмерли слабкі звуки останньої скрипки, слухачі почали розходитися принишклі й розчулені. Ніколи лейпцизька сцена, а може і жодна сцена світу не знала нічого подібного…”

І до сьогодні 45-та симфонія  Йозефа Гайдна часто виконується при свічках. Так було й цього разу, на нашій сцені. Затишне мерехтіння свічок підкреслило емоційний зміст творів і додало чарівності концертному заходу. Кожен відчув себе близьким до історії трьохсотрічної давнини. Гайдн помер 31 травня 1809 року у Відні невдовзі після нападу на місто французької армії Наполеона. Серед його останніх слів була спроба заспокоїти своїх слуг, коли неподалік будинку впало гарматне ядро: «Не бійтеся, діти мої, бо там, де Гайдн, ніякої шкоди не може бути»… Сила духу збереглася для нас у силі музики Йозефа Гайдна, й усі слухали симфонію.

І свято музики було продовжено! Майстерне виконання Концерту Моріса Равеля оркестром та піаністкою, лауреатом міжнародних конкурсів, солісткою Оленою Бекетовою, було неймовірно яскравим, чуттєвим та віртуозним.

Жозеф-Моріс Равель працював в стилі імпресіонізму, який характеризується елегантністю і технічною досконалістю. Улюбленим композитором Равеля був Моцарт.

Наші блискучі музиканти дали шану твору, який вперше прозвучав у січні 1914 року в Парижі – диригентом був сам композитор, солірувала Маргарита Лонг.

Та й у життя цього вишуканого француза втрутилася війна.  Через маленький зріст і вагу композитора не взяли на фронт у 1914-му. Протягом трьох місяців, використовуючи зв’язки і друзів, він домігся відправки на фронт водієм. Через три роки його комісували через поранення.

До 1920-х років композитор став світовою знаменитістю, гастролював в Європі та Америці. В Оксфорді йому дали звання «Доктора музики»…