Графіті на стінах Софії Київської підтвердили зв’язок України та Швеції

Користуйтеся, досліджуйте, радьте друзям, – написала у соцмережі шведська дослідниця історії українського походження Marina Trattner.

Посилання на ресурс https://saintsophia.dh.gu.se/

На фото Джонатан Вестін:

Завдяки сучасним технологіям, таким як цифрові ліхтарі, дослідники можуть фіксувати інформаційний зміст написів та їх просторовий контекст.

Досі дослідженнями написів у соборі займалися здебільшого слов’янські лінгвісти. Створюючи цифрову документацію за допомогою нової технології, дослідники з іншими мовними навичками можуть поглянути на написи іншими очима, і це може додати нові знання.
Написи викликали попередній інтерес дослідників, але існуюча документація щодо вихідного матеріалу є транскрипцією і не дозволяє іншим дослідникам робити незалежні інтерпретації. Існують невизначеності частково щодо того, як різні знаки слід інтерпретувати як знаки, а частково щодо того, як знаки слід інтерпретувати як мову та значення.

«Написи в соборі Святої Софії створюють цінну дослідницьку основу для аналізу мови та писемності, міграції, торгівлі, ремісничих традицій, культурного обміну та культурного розмаїття в Європі протягом 1000 років. Ми знаємо, наприклад, що Київська Русь мала міцні контакти з скандинавськими країнами, а фундаменти собору, як кажуть, заклали Великий князь Ярослав та його дружина Інгеґард, яка була донькою шведського короля; Олоф Скотконунг. Тому було б правдоподібно знайти руни серед каракулів у церкві», – каже дослідник Гуннар Альмевік.

Між тим, як пише ресурс https://saintsophia.dh.gu.se/, “Всупереч законам війни, відповідно до першої статті Гаазької конвенції від 1954 року, культурна спадщина знищується, свідомо і систематично. Триваюча війна проти України є відчутною загрозою для Софійського собору в Києві та історичних написів, які також є важливою дослідницькою базою. 20 грудня 2023 року ЮНЕСКО повідомила, що з початку війни було пошкоджено 334 культурні об’єкти, 125 культових будівель і об’єктів, 147 історичних будівель, 29 музеїв, 19 меморіалів, 13 бібліотек і один архів.

У Київській області вже знищено чи пошкоджено велику кількість культурних об’єктів та історичних будівель. Серед них Державний художній музей, Національний музей Тараса Шевченка, Природничий музей, Академія наук, Університет імені Тараса Шевченка, Іванківський музей, Музей Ханенків, Краєзнавчий музей Бородянщини, Ірпінська центральна бібліотека, Макарівська бібліотека, Підгайнська та Макарівська бібліотеки, Палац. культури. Т. Г. Шевченка, Будинку культури в Петрушках, монастирі ікони Божої Матері «Услишательниці» в селі Фасова, Вознесенській церкві, Георгіївській церкві в Заворичах та Петро-Павлівській церкві…”