Попри складну ситуацію в Україні через повномасштабне вторгнення, директори українських аеропортів продовжують отримувати високі зарплати. Навіть у випадках, коли повітряний простір закритий, а інфраструктура зазнала серйозних руйнувань, керівники підприємств відповідають за підтримку технічної готовності, збереження об’єктів і персоналу.
Згідно з рейтингом, опублікованим виданням «Слово і діло», у топі за рівнем зарплат опинився Олександр Дубревський, директор аеропорту «Бориспіль». У 2022 році його дохід склав понад 4 млн грн, а у 2023 — близько 3,8 млн грн. Дубревський пояснив, що основні витрати пов’язані з утриманням інфраструктури, забезпеченням кваліфікації персоналу та підготовкою до відновлення роботи аеропорту. Цікаво, що до 2021 року він обіймав аналогічну посаду в запорізькому аеропорту.
Другу сходинку в рейтингу зайняв виконуючий обов’язки директора КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» Олександр Коняхін. Попри значні руйнування аеропорту через російські ракетні удари, Коняхін у 2022 році отримав 1 млн 64,2 тис. грн, а у 2023 — 1 млн 73,4 тис. грн зарплати. Коняхін працює на посаді з липня 2021 року. До цього він був юристом в аеропорту та керував юридичним відділом компанії «Ін Тайм». Окрім основної роботи, він є співзасновником атлетичного клубу «Адреналін».
Трійку лідерів замикає директорка Львівського аеропорту Тетяна Романовська. У 2022 році вона заробила 906 тис. грн, а у 2023 — 872,8 тис. грн. Її професійна діяльність зосереджена на підтримці функціонування аеропорту в умовах воєнного стану.
Інші директори, що опинилися у рейтингу:
- Ігор Лашин, директор КП «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг», заробив у 2023 році 703,1 тис. грн.
- Володимир Берко, керівник Миколаївського аеропорту до березня 2023 року, задекларував 667,1 тис. грн за 2022 рік.
- Олег Нестеренко з аеропорту «Київ» (Жуляни) заробив 652,1 тис. грн у 2023 році.
- Василь Пініч, який керує Ужгородським аеропортом, отримав 638,6 тис. грн у 2023 році.
Найменші зарплати у 2023 році задекларували директори невеликих аеропортів, таких як «Полтава» (155,8 тис. грн) та «Ізмаїл» (149,9 тис. грн).
Чи виправдані такі витрати?
Хоча значні кошти йдуть на утримання інфраструктури та зарплати керівників, це викликає дискусії серед громадськості. Чимало українців вважають, що зарплати мають відповідати актуальному стану підприємств, адже деякі аеропорти не функціонують або зруйновані.
Експерти наголошують, що збереження кваліфікованого персоналу та підтримка інфраструктури є необхідними кроками для швидкого відновлення авіаційної галузі після завершення війни.
