Росія не полишає спроб змінити хід війни шляхом прориву оборони ЗСУ на запорізькому напрямку. Окупанти активізували штурми поблизу Степового, Лобкового та Малих Щербаків, перекидаючи туди резерви та техніку. Основна мета – прорватися до логістичних вузлів, перерізати шляхи постачання та створити умови для блокади обласного центру з боку сходу.
За словами заступника керівника Офісу президента Павла Паліси, у квітні-травні очікується чергова спроба наступу. Пріоритет – Покровський напрямок та лінія на південному сході. Українське військове керівництво вже посилює захист артилерією, боєприпасами й технікою.
Тактика дрібних проривів і утилізація “непотрібних”
Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин заявив, що російські війська намагаються вести наступ дрібними групами, методично захоплюючи траншеї. Їхня тактика — створювати тиск точково, без залучення великих сил. Втім, ця стратегія не приносить переломів: за два роки ворог так і не зумів захопити кілька ключових населених пунктів.
Волошин також підтверджує, що російське командування формує штурмові підрозділи з тяжкохворих — зокрема, із солдатів, які мають ВІЛ або гепатит. Ці бійці фактично приречені — йдеться про повну утилізацію, яку в Москві не приховують. Це — показник відчаю, а не сили.
Чому росіяни застрягли й що буде далі
Попри потужну підтримку авіацією, артилерією та дронами, армія РФ не може прорвати оборонні рубежі, створені ЗСУ ще у 2022–2023 роках. Українські сили стабільно знищують до 100 окупантів і десятки одиниць техніки щодоби. Ситуація лишається під контролем, хоча противник збільшує вогневий тиск.
На тлі цього в Кремлі розраховують на інформаційно-психологічний ефект: провокують паніку серед цивільних, посилюють авіаудари по прифронтових селах, зокрема в Оріхівському та Гуляйпільському районах. Ворог також активізував використання БПЛА, зокрема для коригування вогню та дестабілізації тилу.
Переговори зі США – прикриття для нових атак
На фоні неофіційних контактів між РФ і США, зокрема переговорів між Путіним і спецпосланцем Трампа Стівом Віткоффом, росіяни не знижують інтенсивність наступу. Навпаки — сподіваються здобути територіальні переваги до можливого припинення вогню. Кремль наполягає на визнанні контролю над усіма окупованими територіями, включно з тими, де фактично не має повного впливу.
Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко підкреслює: дипломатичне врегулювання з РФ неможливе. На його думку, єдина мова, яку розуміє Москва, — це сила. Поки немає жорстких дій Заходу, Путін відчуває безкарність і прагне не просто захопити території, а знищити саму українську державність.
Висновок: фронт нестабільний, але контрольований
Попри російське нагнітання, українські сили оборони тримають позиції. Ворог, хоч і демонструє агресію, вдається до самогубних атак, втрачає техніку та людей. Спроба блокувати Запоріжжя — радше жест відчаю, ніж реальна загроза на даному етапі. Водночас ЗСУ готуються до будь-якого розвитку подій.
The post «Російське командування сатаніє»: чому ворог кидає резерви на прорив у бік Запоріжжя first appeared on Портал Акцент.
