ДніпроАртРезиденція: новий сюжет про порозуміння людей із Дніпром на порозі

Мета проєкту – популяризувати історичну та культурну спадщину Дніпровських порогів, протистояти імперським наративам і відновити втрачені смисли у культурному просторі через переосмислення локальної історії, збереження нематеріальної культурної спадщини, та формування конкурентоспроможного культурного продукту. Проєкт передбачає програму з десяти відеоподкастів у форматі «бесіди в саду» за участі істориків, краєзнавців, митців, філософів, які обговорюють феномен затоплених Дніпрових порогів не тільки як природне явища, а й як культурно-історичний символ.

Серед тем, яких ми торкнутися 21 липня, – розповів науковець Олег Власов, – значення Дніпрових порогів, як місця пам’яті та сакрального простору, куди протягом ХІХ-поч. ХХ ст. вирушали сотні видатних представників української творчої інтелігенції у пошуках натхнення. Серед них були, зокрема Тарас  Шевченко, Леся Українка. Не обішли й такий маловідомий аспект, як роль Порогів у розвитку екстремального водного туризму на Півдні України. До прикладу, мало хто знає, що друг Тараса Шевченка, Олександр Афанасьєв-Чужбинський ще у 1858 р. вживав слово «турист» по відношенню до тих, хто подорожує по Порогах.

Майже забуто сьогодні, якою шаленою популярністю в туристів користувалися Пороги перед їх затопленням – у 1927-32 рр.

А перспективи розвитку туризму на Дніпрі у зв’язку зі зникненням Каховського водосховища й відродженням Великого Лугу Запорозького ще належить осягнути…