Загинула бойова медикиня третьої штурмової бригади з позивним Мері

У цивільному житті вона була головною зберігачкою фондів Чернігівського художнього музею та пластункою. Про це повідомив «Пласт Чернігів» у фейсбуці.

Фото: Марина Гриценко / фейсбук

Ми могли бачити Марину, коли дружнім товариством – онука художника-бойчукіста Олена Довженко, художник Андрій Соколенко  та я [не змогли вмовити тільки Новокаховське ТОКС, про що Тетяна та Ліза Євсеєви згодом сумували] – вирушили у травні 2021 року до Чернігова, на триденний фестиваль монументального мистецтва «Перезавантаження».

І сам фестиваль, і музей, і знайомство з Галиною Севрук – представницею покоління шістдесятників, і прекрасна молода спільнота довкола майстрині, – залишило по собі спогади, взаємну підтримку, публікації…

Чи була на зустрічі Марина? Важко сказати… Колекція, якою вона опікувалася в музеї, співробітники та знайомі – всі в сумі.

Марина Гриценко народилася 26 травня 1986 року у селищі Ріпки на Чернігівщині у сім’ї медиків. Вищу освіту здобула на факультеті історії у Національному університеті «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка.

З лютого 2023 року Марина стала стрільцем-санітаром в 3-й окремій штурмовій бригаді, була молодшою сержанткою. Як бойовий медик брала участь у боях за Харківщину.

У січні 2025 року вона отримала орден «За мужність» ІІІ ступеня як медик 1-го штурмового батальйону бригади.

Марина Гриценко загинула вранці 7 серпня разом з двома побратимами під час виконання бойового завдання внаслідок атаки ворожого дрону.

У жінки залишились 15-річна донька Юлія та батьки.

Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки та зі сторінки Марина Гриценко / фейсбук