Неподалік від одного із запорізьких ресторанів на лавочці, спиною до проспекту сидів літній чоловік. Поруч з ним, принаймні товщий за чоловіка, сидів великий білий ведмедик.
З-за одного із столиків ресторану мигтіли, намагаючись злетіти, кольорові повітряні кульки. Дитячий день народження? То, може, мишко – то подарунок?
Та ні!
Сфотографувала ведмедика, спитала у чоловіка. І той, ніяково посміхаючись, сказав, що придбав ведмедя у безхатченків – з 20 гривень, та несе додому. Подарує дружині. Вона його викупає. Та буде ведмедик подушкою…
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки, дещо папараццне
Сообщение Пригоди речей дивовижні, як людські долі появились сначала на Газета МИГ.