«смерті не відає слава»

29 вересня – День пам’яті загиблих захисників України. “Смертний ти сам, та смерті не відає слава гучная гідних учинків” – ці слова з однієї давньоскандинавської поеми популярні в бригаді «Азов», котра разом з іще чотирма бригадами Національної гвардії України увійшла до 1-го армійського корпусу НГУ.

22 вересня, у день осіннього рівнодення азовці традиційно провели церемонію вшанування пам’яті загиблих побратимів… Прямокутник встромлених у землю смолоскипів у темряві соснового лісу. Два великих вогнища, в яких я бачу нестерпний жар війни та полум’я сердець патріотів, полеглих за Україну. По периметру вишикувалися воїни Першого армійського корпусу НГУ «Азов». Серед них і військовослужбовці 15-ї бригади НГУ імені Героя України лейтенанта Богдана Завади “Кара-Даг”, зокрема, представники бригадної артилерії, в тому числі – 2-го артилерійського дивізіону.

Під зоряним небом урочисто пронесли головну хоругву корпусу – вертикальний стяг зі стилізованим зображенням сокола та символу «Ідея Нації». Лунає Молитва українського націоналіста, текст якої був складений у травні 1936 року Осипом Мащаком. Зі сцени сержант проголошує урочисті рядки, які одразу хором повторюють з тими ж інтонаціями всі присутні бійці.

«Україно!

Свята Мати Героїв,

зійди до серця мого,

прилинь бурею вітрів Кавказьких,

шумом Карпатських ручаїв,

боїв славного Завойовника Батька Хмеля,

тріумфом і гуком гармат Революції,

радісним гомоном Софійських Дзвонів.

Нехай душа моя в Тобі відродиться,

славою Твоєю опроміниться,

Бо Ти, Пресвята, все життя моє,

бо Ти – все щастя моє!»

Під час молитви гвардійці ритуальним жестом притискають кулак до серця, тримаючи праве передпліччя горизонтально. Вік у всіх різний: від 20+ до 50+. Серед військових чимало жінок також в однострої. Обличчя, які вихоплюють з темряви помаранчеві відблиски ватри, сповненні почуттів, бо всім є кого з побратимів згадати в таку мить… Я згадую нашого молодого побратима Миколу Грекова, навідника гаубиці «Мста Б», котрий восени 2024 року на Покровському напрямку Донбасу під час роботи гармати та ворожого обстрілу дістав смертельне поранення. Йому назавжди 22 роки…

«…Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму.

Страху нехай не знаю я,

не знаю, що таке вагання.

Скріпи мій дух,