Найнебезпечніші наслідки перепадів напруги для холодильників та кондиціонерів

Найдорожча поломка холодильника чи кондиціонера відбувається безшумно, без іскор та диму. Електронна плата управління просто перестає реагувати на натискання кнопок, компресор відмовляється запускатись, а на дисплеї застигають незрозумілі коди помилок. Сервісний центр розводить руками: “Напруга стрибнула, плата вигоріла, потрібна заміна”. Але чому одна техніка працює десятиліттями, а інша ламається через рік? Відповідь криється в деталях, про які мало хто говорить при покупці.

Що насправді відбувається під час стрибка напруги?

Коли значення в мережі раптово зростає до 250-280 В або падає нижче 180 В, побутова техніка отримує потужний електричний удар. Сучасні холодильники та кондиціонери оснащені складною електронікою – мікропроцесорами, інверторними схемами, датчиками температури. Ці компоненти розраховані на стабільні 220 В, а будь-які відхилення запускають ланцюг руйнівних процесів.

Перший удар приймають на себе захисні елементи плати: діоди, запобіжники, конденсатори. Якщо перепад незначний, вони справляються зі своїм завданням. Але систематичні коливання поступово руйнують ці компоненти, і одного разу захист просто не спрацьовує.

Український виробник Генсет спеціалізується на обладнанні для захисту електропостачання, пропонуючи ефективні рішення для побутових та комерційних об’єктів. На сайті компанії https://genset.com.ua/ua/product-category/stabilizatory-napryazheniya/ представлений широкий асортимент стабілізаторів напруги, які надійно оберігають дороге обладнання від нестабільної мережі.

Компресор – найдорожчий елемент під загрозою

Якщо електронна плата коштує 3-7 тисяч гривень, то заміна компресора може обійтися у 15-25 тисяч для сучасного холодильника чи кондиціонера. Цей електромеханічний вузол надзвичайно чутливий до відхилень напруги, особливо під час запуску. Двигун компресора потребує значного пускового струму, і якщо мережа “просідає” в цей момент, відбувається аварійна ситуація.