Яна Зінкевич — українська медикиня-доброволиця, військовослужбовиця та політична діячка:
Хочеться вірити, що Верховний Головнокомандувач у вечірньому зверненні прокоментує трагедію, яка сталася у Львові.
Бо те, що у Львові зарізали військовослужбовця, ветерана АТО, — абсолютно не те саме, що «смертельно поранили працівника ТЦК», як це подала більшість медіа.
До журналістів і редакторів у мене претензій немає — їхня робота підбирати точні формулювання. Але не всі вміють бути професіоналами. Чомусь ніхто прямо не написав: у Львові зарізали військового.
А от до Президента в мене є конкретний запит. Саме він має пояснити своїм виборцям і всім, кому з цим вибором довелося змиритися, що це не просто особиста трагедія родини загиблого. Це трагедія державного масштабу.
УХИЛЯНТ ВБИВ ВІЙСЬКОВОГО.
І про цей розкол у суспільстві потрібно говорити вголос, а не робити вигляд, що міжусобиці.
Пане Президенте, ви маєте пояснити народу України просту річ:
вбивати свою армію, аби тільки самому не бути вбитим ворогом на фронті — означає допомагати ворогу прийти й убити всю вашу сім’ю, перед тим зґвалтувавши і старих, і дітей. Звірствам ворога немає межі. Все, що вони роблять з нашими бранцями у підвалах, вони принесуть у кожну українську хату.
Я не веду список скандалів про сутички між військовозобовʼязаними та військовими ТЦК, тому згадала тільки Одесу, де цивільні лоби перекинули автівку ТЦК і завдали травм військовим. Ще був Кременчук, де сім биків напали з перцевими балончиками і травматами на військових ТЦК. Були Тернопіль, Харків, Миколаївщина, де з трубами і битами йшли проти тих, хто виконував державний обовʼязок!
Якщо це не суспільний розкол, то що це тоді?
У якій системі цінностей ми живемо, якщо на військового хтось сміє нападати з ножем?
У нас не лише ворог на фронті, а й небезпечні процеси всередині країни. Бо якщо військових потрібно захищати від цивільних — то де та точка неповернення?
Ворог не той, хто приносить повістку.
Це має звучати з кожного екрана. Це має бути на кожному бігборді.
Так, частина коментарів під новиною про вбивство — це, ймовірно, боти. Але в якій країні хочуть прокинутися завтра ті, хто зловтішається, хто ненавидить ТЦК, хто радіє смерті військового? Всі ті, кому з цієї новини смішно?!
Хто, як не Президент, має пояснити суспільству, хто такі ТЦК у країні, яка тримається за свою державність останніми силами?
Володимире Олександровичу, ви маєте висловити не лише співчуття родині загиблого, а й запевнити все військо, що їм безпечно повертатися в тил. Ви маєте запевнити кожного, хто носить із собою перцевий балончик «на випадок зустрічі з ТЦК», що на нього чекає найсуворіше покарання.
Мої щирі співчуття родині вбитого захисника.
