Вступ України до Європейського Союзу (ЄС) є на поточному порядку денному майбутнього розширення ЄС з 2022 року, коли вона подала заявку на вступ в умовах російсько-української війни, з метою поступової інтеграції в єдиний ринок ЄС і кінцевим вступом до ЄС. На яуому етапф зараз знаходиться Україна, розповіла на тренінгу «ЄС: просто про складне» голова відділу внутрішніх відносин та європейської інтеграції Центру політичних та правових реформ Вікторія Мельник.
Пані Вікторія повідомила, що до 2020 року передумовою вступу до ЄС була відповідність кандидатів Копенгагенським критеріям. Ключові з них:
- Стабільність інститутів, що гарантують демократію, верховенство права, права людини та повагу і захист меншин;
- Функціонуюча ринкова економіка та здатність впоратися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині ЄС;
- Здатність взяти на себе зобов’язання, пов’язані з членством, включаючи здатність ефективно впроваджувати правила, стандарти і політику, які складають законодавство ЄС (“acquis”), а також прихильність цілям політичного, економічного і валютного союзу.
У 2020 є році методологія вступу до Євросоюзу була оновлена. Серед новацій – краще політичне керівництво, посилений фокус на фундаментальних питаннях і кластерний підхід. Це коли переговорні глави групуються у шість тематичних блоків – кластерів. Для відкриття кожного з них країна-кандидат має пройти скринінг і отримати згоду всіх країн-членів ЄС.
На практиці це означає, що Україні доведеться пройти складніший шлях, ніж усім іншим країнам – нинішнім членам ЄС. Хоча наш поступ доволі швидкий.
Нагадаємо ключові етапи, що вже подолані:
- 28 лютого 2022 року — Україна надіслала до ЄС заявку на членство.
- 17 червня 2022 року — Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС.
- 23 червня 2022 року — Європейська рада надала Україні статус кандидата.
- 14 грудня 2023 року — відкриття переговорів про вступ після виконання вимог.
- 14 червня 2024 року — ухвалення переговорної рамки про вступ.
- 25 червня 2024 року — початок переговорів.
У вересні поточного року Україна завершила скринінг українського законодавства на відповідність європейському, який в цілому задовольнив Єврокомісію. Була надія, що до кінця року Європейська комісія зможе розпочати підготовку до відкриття переговорів за окремими главами та кластерами. Проте…
Не надто сприяли нашому просуванню липневі події, коли громадськість змушена була протестувати проти спроби Верховної Ради скасувати незалежність антикорупційних органів. Правда, ці протести й переконали представників ЄС, що український народ прагне вступу.
Так само операція НАБУ та САП «Мідас» (викрила потужну злочинну організацію, яка координувала корупційні схеми в «Енергоатомі» та інших енергетичних підприємствах), спочатку викликала непорозуміння, проте українські дипломати переконали партнерів, що саме викриття злочинів такого рівня доводить відданість України євроінтеграції. Справа «лише» за тим, аби ці справи дійшли до суду, вина підозрюваних була доведена і вони отримали відповідні вироки.
17 грудня Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка повідомив, що у Висновках Головування про розширення, ухвалених 26-ма державами-членами за підсумками засідання Ради ЄС із загальних питань, Рада ЄС привітала успішне та своєчасне завершення скринінгу Україною та Республікою Молдова і узяла до відома оцінку Комісії про готовність шести Кластерів до відкриття.
Держави-члени відзначили:
- зусилля України щодо зміцнення верховенства права, а також просування судової та адміністративної реформ;
- важливість прозорих і заснованих на заслугах процесів добору та перевірки в судовій системі;
- важливість незалежних та ефективних антикорупційних інституцій;
- відданість нашої держави просуванню і захисту фундаментальних прав, та подальше зміцнення законодавчої та інституційної бази в цій сфері;
- досягнуту Україною стійку макроекономічну стабільність та прогрес у фіскальних та адміністративних реформах.
“Рада з нетерпінням очікує на відкриття Кластерів з обома кандидатами без зволікань, починаючи із Кластера «Основи процесу вступу до ЄС», а згодом – інших Кластерів, відповідно до методології та переговорних рамок. Рада проводить роботу з метою підготовки наступних кроків», – йдеться у Висновках Головування.
Наступні кроки, вірогідно, стосуються подолання вето Угорщини, яка, за повідомленням DW, в особі Віктора Орбана не підтримала позитивну оцінку зусиль України на шляху до євроїнтеграції на консультаціях в Брюсселі. Це означає, що Україна, як і раніше, не може розпочати формальні перемовини про вступ до ЄС.
Як повідомляє DW, Міністерка у справах Європи Марі Б’єрре, зазначивши, що 26 країн-членів демонструють сильну підтримку Україні, а Україна виконує обіцянки, з приводу вето додала: “Це означає, що Україні надаються конкретні вказівки, як саме вона повинна здійснювати реформи, чого вона повинна досягти і яких результатів більшість держав-членів очікують від цієї країни”.
Тож нам своє робити: працювати як з ЄС в цілому, так і з окремими країнами-членами, не чекаючи офіційного старту перемовин. Бо вони, особливо в аграрному та екологічному секторах, будуть важкими. Як зазначила пані Вікторія Мельник, спробуйте переконати наших фермерів, які працюють часто-густо під обстрілами, у необхідності будувати спеціальні гнійники, необхідні, за правилами ЄС, для збереження життя і здоров’я птахів. Або порозумітися з польськими фермерами, які давно протестують проти «загроз» українського збіжжя.
Експерти вважають, що у перемовинах потрібно знайти раціональний підхід, який був би корисним обом сторонам. Наприклад, наш агросектор у перспективі допоможе Євросоюзу зміцнити продовольчу безпеку в усьому світі. А Іспанії, наприклад, можна запропонувати:
“Купуйте нашу кукурудзу: завдяки їй ваш хамон стане ще смачнішим”.
В цілому ж Україні необхідно зміцнювати правовладдя і впроваджувати реформи. Без побудови цивілізованої держави вступ до ЄС навряд чи можливий у 2030 році. Та й потрібна така держава насамперед українцям.
Підготувала Ганна ЧУПРИНА, фото авторки
Сообщение Вступ України до ЄС: реформи + прагматичний підхід появились сначала на Газета МИГ.