Макрон зрадив Мерца, і за це йому доведеться заплатити ціну, — Financial Times

Президент Франції Еммануель Макрон «фактично зрадив» німецького канцлера Фрідріха Мерца в питанні заморожених активів Росії. Буквально в останній момент Франція приєдналася до противників використання активів РФ для допомоги Києву.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Financial Times.

Видання нагадало, що Мерц був одним з головних прихильників та лобістів ідеї використати для підтримки України 210 мільярдів євро заморожених активів Росії. Проте Макрон публічно зберігав тишу щодо цього питання, хоча Берлін розраховував на підтримку з боку Парижа.

Приватно команда Макрона транслювала стандартні відмовки противників використання активів, в тому числі так звані «побоювання» щодо так званої «законності» використання активів агресора.

Врешті-решт закінчилося це передбачувано — в останній момент Франція несподівано стала на бік Бельгії, Італії та інших противників ідеї забрати активи Росії.

«Макрон зрадив Мерца, і він знає, що за це доведеться заплатити ціну. Але він настільки слабкий, що в нього не було іншого вибору, окрім як підтримати Мелоні (прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, — ред.)», — пояснило виданню одне з джерел.

Ненадійний союзник

Ситуація з російськими активами призвела до того, що зараз в Євросоюзі є ініціативна Німеччина та Франція, яка зволікає з важливими рішеннями. Мерц впевнено діє в інтересах України та Європи, тоді як Макрон побоюється рішучих дій, оскільки Франція має великий державний борг, а в країні панує політична нестабільність.

Таким чином, «ролі» в ЄС кардинально змінилися, оскільки раніше Німеччину вважали «гальмом» Європи, а Францію — її «локомотивом». Мерц почав реалізацію низки позицій, за які Париж колись виступав на словах — в тому числі європейську стратегічну автономію, перевагу «купуй європейське» в оборонних закупівлях та посилений захист єдиного ринку від недобросовісної конкуренції.

Але Франція, судячи з усього, налякалася власних ідей та сама відступає від цих принципів, а заодно й принципів сильної Європи.

«У певному сенсі ЄС ніколи не був таким французьким — приймаючи промислову політику, політику безпеки, значною мірою завдяки Макрону. Але в Брюсселі зростає відчуття, що Франція надає пріоритет національним інтересам над інтересами ЄС… Старе прислів’я про те, що «Франція – це все слова, слова, слова, жодних дій», повертається», — зазначила в коментарі виданню одна з експертів.

Кредит для України: що відомо

Нагадаємо, що 18 та 19 грудня у Єврораді так і не наважилися забрати заморожені активи РФ. Цьому сприяли погрози Росії, тиск з боку США, Бельгії (де зберігається більша частина активів), Італії, Угорщини та Словаччини. Натомість лідери ЄС все ж виділили Україні на 2026 і 2027 роки 90 млрд євро, не зачепивши активів Москви.

Лідери Європейського Союзу погодилися фінансувати підтримку України через спільний борг, а не за рахунок заморожених російських активів. Це означає, що платники податків ЄС щороку сплачуватимуть мільярдні відсотки, щоб забезпечити стабільність українського бюджету та оборони.

При цьому міністр фінансів України Сергій Марченко пояснив, що для України ці кошти фактично є безвідсотковими та умовно безповоротними. Повернення можливе лише після того, як Росія відшкодує збитки, завдані Україні внаслідок повномасштабної агресії.

Share this post

нет
scroll to top