Президент Франції Емманюель Макрон відіграв вирішальну роль у зриві плану щодо надання позики для відшкодування збитків та переході Європейського Союзу до альтернативного механізму фінансування України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
За даними співрозмовників видання, переломний момент настав близько 22:00 у четвер, 18 грудня, після того як лідери ЄС отримали перероблений юридичний проєкт надання допомги України. При цьому прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні виступила з різкою критикою цього плану.
Хоча частина лідерів була заскочена таким розвитком подій, Франція паралельно працювала над «планом Б», який передбачав інший формат фінансування. Як зазначають джерела POLITICO, Париж вважав необхідним мати запасний варіант ще до початку саміту Європейської ради.
Помічники Макрона вели переговори з угорською стороною, щоб гарантувати, що разі провалу кредиту на репарації прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не накладе вето на альтернативу — використання спільного запозичення або бюджетного резерву ЄС. До контактів з Будапештом долучалися також інші країни, зокрема Бельгія.
Крім того, Макрон особисто спілкувався з Орбаном під час саміту, коли загострилося питання можливого угорського вето. Ключовим сигналом стало те, що прем’єр-міністр Угорщини заявив про готовність не блокувати використання резерву бюджету ЄС для продовження фінансування України.
Словаччина та Чехія також були готові підтримати цей варіант за умови, що їм не доведеться брати участь у кредитному механізмі для України. У результаті так званий «план Б», який раніше вважали малоймовірним, фактично став єдиним прийнятним рішенням.
Попри те, що деякі учасники переговорів відчували себе «обдуреними», дипломати визнають — саме Макрон зіграв ключову роль у реалізації альтернативного сценарію. Один із чиновників ЄС назвав це «майстер-класом» французького президента.
Politico також зазначає, що вплив Макрона в ЄС певний час був ослаблений його внутрішньополітичними проблемами у Франції, що дозволило канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу посилити свої позиції як одного з головних голосів Європи. Втім, завдяки досвіду та кулуарній дипломатії Макрон продемонстрував, що залишається одним із найвпливовіших лідерів ЄС.
Фінансова підтримка України
Раніше в Європейському Союзі обговорювали можливість спрямування заморожених російських активів на фінансування допомоги Україні, однак ця ідея зіткнулася з відчутним опором з боку окремих країн.
Зокрема, проти такого механізму виступила Бельгія, адже значна частина активів зосереджена в брюссельському депозитарії Euroclear. Вирішальною стала позиція бельгійського уряду та прем’єр-міністра Барта де Вевера, який наполягав на наданні необмежених гарантій щодо можливих фінансових і юридичних ризиків. Це змусило європейських лідерів шукати інший варіант — спільні запозичення.
Таке рішення ухвалили на тлі заяв російського диктатора Володимира Путіна про намір продовжувати війну, що робить фінансову підтримку України критично важливою для її стійкості вже на п’ятому році повномасштабної агресії.
Фактично ЄС визнав, що допомога Україні є довгостроковим фінансовим зобов’язанням, реалізацію якого необхідно забезпечувати вже зараз.
На саміті лідери держав-членів Євросоюзу погодили виділення Україні 90 млрд євро підтримки у 2026–2027 роках. Йдеться про пільговий кредит, який розглядався як резервний сценарій у разі, якщо механізм використання заморожених російських активів так і не буде запроваджений.
Міністр фінансів України Сергій Марченко зазначив, що для Києва ці кошти фактично є безвідсотковими та умовно безповоротними: їхнє повернення можливе лише після відшкодування Росією збитків, завданих Україні внаслідок повномасштабної війни.
Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн наголошувала, що саміт триватиме доти, доки учасники не дійдуть узгодженого рішення щодо фінансової підтримки України.
Водночас Німеччина застерігала партнерів по ЄС, що відмова від репараційного кредиту може негативно позначитися на кредитних рейтингах та спричинити зростання відсоткових ставок у Європі.
