Антарктида зовсім не така безжиттєва, як здається на перший погляд. Біля української станції «Академік Вернадський» мешкають тисячі пінгвінів, тюлені та морські леопарди, а вчені фіксують навіть землетруси за тисячу кілометрів.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів полярник, метеоролог-озонометрист Олександр Полудень.
Тваринний світ біля станції
За словами полярника, поблизу станції нині живе близько 7 тисяч субантарктичних пінгвінів, а загалом зафіксовано майже 2700 гнізд із кладками. Час від часу сюди заходять і імператорські пінгвіни. Водночас птахи-поморники часто крадуть яйця з гнізд.
Полярники не мають права втручатися в життя тварин — допомагати їм або підгодовувати суворо заборонено, адже це може порушити природний баланс. Контактувати з тваринами дозволено лише біологам і виключно в межах наукових завдань. Для інших учасників експедиції діють чіткі обмеження щодо дистанції.
Пінгвіни, які живуть біля станції «Академік Вернадський» (фото: Сергій Глотов)
Чому «перевернутих» пінгвінів не існує
Полудень спростував поширений жартівливий міф про нібито пінгвінів, які падають, задивляючись на літаки, і не можуть самостійно підвестися. Насправді ці птахи дуже спритні й без проблем підіймаються самі.
Він також нагадав, що раніше на станцію дозволяли брати домашніх тварин, але після змін до Мадридського договору про Антарктику це заборонили, щоб не загрожувати місцевим видам.
Як українські біологи досліджують Антарктику
Українські науковці вивчають, як тварини й рослини виживають в екстремальних умовах. Біологи спостерігають за тюленями Ведделла, китами, косатками, морськими леопардами та пінгвінами, ведуть облік народжених тварин, зважують і вимірюють їх.
Тюлень, який живе біля станції «Академік Вернадський» (фото: Сергій Глотов)
У китів беруть зразки шкіри для аналізу ДНК, а також фотографують хвости — у кожного кита унікальний візерунок, за яким його ідентифікують у світовому атласі.
Мікроорганізми, водорості й «кольоровий» сніг
Окремий напрям роботи — дослідження мікроорганізмів. Вчені фільтрують воду на планктон і бактерії, вивчають ракоподібних, комах у мохах і лишайниках, а також феномен «червоного» й «зеленого» снігу, який виникає через активність водоростей.
За допомогою дронів території ділять на квадрати, щоб оцінити масштаби цвітіння. Усі зразки після завершення експедиції доправляють до України й зберігають у спеціальних наукових банках.
Землетруси та сезон майже без льоду
Цьогорічна вахта запам’яталася і незвичними явищами. Полярники зафіксували чотири землетруси в протоці Дрейка, хвилі від яких дійшли до району станції. За словами Полудня, така кількість за короткий час — нетипова.
Ще одна особливість сезону — майже повна відсутність нового льоду. Температура коливалася від -2 до +2 градусів, а океан не охолов до рівня, за якого формується лід. Через це тварини втрачають укриття та кормову базу й змушені мігрувати південніше.
Полярники зазначають, що ці процеси пов’язані з глобальним потеплінням і мають значення не лише для Антарктики, а й для всієї планети.
Раніше РБК-Україна розповідало, що озонова діра над Антарктикою у 2025 році була меншою і тривала коротше, ніж у попередні роки, а вчені фіксують поступове відновлення озонового шару. Полярник Олександр Полудень пояснює, чому руйнується озон, які фактори на це впливають і як міжнародні заборони допомогли стабілізувати ситуацію, а також прогнозує, що до 2050-2060 років озонова діра може суттєво скоротитися.
Також ми писали, як проходить день українського полярника в Антарктиді.
