Російські регіони входять у новий рік із дедалі глибшим відчуттям безвиході, а фінансовий тягар швидко концентрується там, де ще нещодавно формувалася опора економіки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу служби зовнішньої розвідки України.
За даними розвідки, сукупність санкцій, втрата зовнішніх ринків і погіршення світової кон’юнктури оголили структурну слабкість регіональних бюджетів РФ, які більше не здатні витримувати навіть базові зобов’язання.
Найгірша ситуація складається у традиційно депресивних суб’єктах — Калмикії, Марій Ел та Псковській області.
Їхня модель виживання десятиліттями будувалася на федеральних трансфертах, однак тепер ці потоки скорочуються, а доступ до кредитів стрімко звужується. Хронічна заборгованість, відсутність інтересу інвесторів і зниження субсидій формують передумови повноцінної бюджетної кризи без видимих шляхів виходу.
На цьому тлі проблеми промислових регіонів лише підсилюють загальну картину. Вугледобувні території, зокрема кемеровська область, цього року стануть одними з головних «мінусів» для бюджету РФ.
Падіння світових цін на вугілля, санкційний тиск й остаточна втрата європейського ринку призводять до прогнозованого скорочення валового регіонального продукту (ВРП) на 4,1% і дефіциту бюджету близько 44 млрд рублів.
Хакасія опинилася в подібній пастці: нерентабельні шахти поєднуються із залежністю від цін на кольорові метали й обмеженими можливостями гідроенергетики, де державна «Русгідро» затиснута між тарифним регулюванням і лобізмом металургів.
Металургійні регіони також втрачають опору. В Іркутській області падіння цін на алюміній і вугілля формує прогнозований дефіцит бюджету на рівні 40 млрд рублів, а затяжна криза на підприємствах «Русалу» не залишає місцевій владі простору для оптимізму.
У Вологодській області ситуацію додатково загострює конфлікт між губернатором Георгієм Філімоновим і власником «Сєвєрсталі» Олексієм Мордашовим — настільки, що економісти фактично відмовилися від оновлення прогнозів ВРП з 2024 року.
Окремим тиском на федеральний бюджет стають регіони зі «специфічними ризиками».
Так, Астраханська область очікує падіння ВРП на 2,1% із перспективою збереження негативної динаміки до 2028 року через виснаження нафтогазових родовищ і брак ресурсів для запуску нових.
Курська та Бєлгородська області, які раніше вигравали від прикордонної торгівлі з Україною, перетворилися на прифронтові території, повністю залежні від дотацій.
У СЗР зазначили, що загальна логіка для регіонів стає дедалі жорсткішою: розраховувати на центр більше не доводиться.
«Федеральний бюджет, обмежений у ресурсах, зосереджений на війні проти України. Внутрішній попит не зростає, грошей у населення й інвесторів не додається. Для російських регіонів це означає одне — виживання без підтримки й без перспектив», — підкреслили в розвідці.
Обвал економіки у Росії
Нагадаємо, раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що російська економіка потрапила у пастку проблемних кредитів, які можуть обвалити її. Проблему визнає навіть російський уряд — фактично Кремль вже підтвердив великий шанс банківської кризи та кризи неплатежів у корпоративному секторі.
Ключовий чинник — приховане зростання проблемної заборгованості. Навіть з урахуванням реструктуризованих кредитів реальний обсяг проблемного боргу вже перевищив 11%, сягнувши приблизно 131 млрд доларів.
За даними розвідки, з початку 2022 року агресія проти України обійшлася російським платникам податків у 550 млрд доларів.
Загалом витрати Росії на війну з 2021 року зросли майже вчетверо.
В СЗР зазначають, що російська фінансова та інституційна система загалом дедалі глибше занурюється в режим керованого хаосу. Банки приховують структуру власності, держслужбовці звільняються від декларацій, а підприємці ледь тримають бізнес на плаву.
Окрім того, російська економіка потерпає не тільки через санкції та війну в Україні. Вічна мерзлота у критично важливих для російської економіки регіонах починає танути — що загрожує важливій інфраструктурі росіян.
Окрім того, у Росії розгортається масштабний комунальний колапс, спричинений багаторічним занепадом інфраструктури та переорієнтацією державних коштів на війну проти України.
