У центрі вечора «Альпійська симфонія» Ріхарда Штрауса – вершина програмного симфонізму композитора. Цей твір Штраус обмірковував майже сорок років. Ідея зобразити в музиці сходження в гори вперше виникла ще в юності. Влітку 1879 року він заблукав на горі Гаймгартен у Баварських Передальпах і потрапив у грозу. Наступного дня зобразив цю подію за фортепіано. Проте Штраус вважав перший результат незадовільним. Пізніше він повертався до цієї ідеї в 1902 році, у 1911-му, у 1914-му…
Вперше цей твір було виконано 18 лютого 1915 року в Берліні під керуванням автора. Для відтворення звуків природи Штраус залучив колосальний склад оркестру з рідкісними інструментами – вітровою та громовою машинами, челестою й органом, присвятивши твір духові природи як джерелу вічного оновлення.
Ось одне із сучасних виконань.
Підйом у гори та подальший спуск, що лежать в основі симфонічної поеми, починаються зі вступного розділу «Ніч», проходять через наступні етапи та знову завершуються розділом під назвою «Ніч». Твір виконується без перерви, проте має детальну програму:
- Nacht (Ніч)
- Sonnenaufgang (Схід Сонця)
- Der Anstieg (Сходження)
- Eintritt in den Wald (Вхід у ліс)
- Wanderung neben dem Bache (Прогулянка уздовж струмка)
- Am Wasserfall (На водоспад)
- Erscheinung (Зовнішній вигляд)
- Auf blumigen Wiesen (Квітучі поля)
- Auf der Alm (Альпійські луки)
- Durch Dickicht und Gestrüpp auf Irrwegen (Через хащі і підліски на хибному шляху)
- Auf dem Gletscher (На льодовику)
- Gefahrvolle Augenblicke (Небезпечні пригоди)
- Auf dem Gipfel (На вершині)
- Vision (Бачення)
- Nebel steigen auf (Туман на підйомі)
- Die Sonne verdüstert sich allmählich (Сонце поступово темніє)
- Elegie (Елегія)
- Stille vor dem Sturm (Затишшя перед бурею)
- Gewitter und Sturm, Abstieg (Гроза і буря, спуск)
- Sonnenuntergang (Схід Сонця)
- Ausklang (Фінал)
- Nacht (Ніч)
Філософським сенсом «Альпійської симфонії» вважають зображення людського життя. Твір досягає цієї мети, як вважають багато музичних критиків. Завдяки своїй багатій оркестровці симфонія є одним із найграндіозніших творів Штрауса. Вона описує день, проведений у горах, де, на думку францізького письменника Бориса Віана, «сильніше, ніж деінде, сльозяться очі та тане серце».
Контрастом прозвучить «Американець у Парижі» Джорджа Гершвіна – це пульсація життя «золотих двадцятих», музичне враження від прогулянки містом світла, сповнене джазових інтонацій і естрадного блиску.
Щодо виникнення цього твору, є думка, що Гершвіна привабили незвичайні акорди Моріса Равеля, і Гершвін вирушив у свою першу поїздку до Парижа в 1926 році, сподіваючись навчатися у Равеля. Після того, як його перше студентське прослуховування у Равеля перетворилося на обмін музичними теоріями, Равель сказав, що не може його навчати, кажучи: «Навіщо бути другосортним Равелем, коли можна бути першосортним Гершвіном?»
An American in Paris [F]
Париж у цей час приймав багатьох митцівв-емігрантів, серед яких були Ернест Хемінгуей, Френсіс Скотт Фіцджеральд та художник Пабло Пікассо.
Гершвін наполегливо заохочував Равеля гастролювати по Сполучених Штатах. І Равель прибув до Нью-Йорка у березні 1928 року, де представив «Болеро», написане у цьому ж році, яке й донині переможно виконується у всьому світі.
Тож, впевнені, музичні подорожі з Запорізьким симфонічним оркестром!
Рідкісна можливість почути два настільки масштабні твори в одному вечорі, майстерно розкриті Василем Ковалем із відчуттям драматургічної цілісності та глибини.
Підготувала Інеса АТАМАНЧУК за матеріалами з відкритих джерел
Сообщение Запорізька філармонія запрошує у музичну подорож світом появились сначала на Газета МИГ.