Заводський районний суд Запоріжжя засудив військовослужбовця Збройних сил України до п’яти років позбавлення волі за дезертирство, вчинене в умовах воєнного стану. Солдат самовільно залишив військову частину, понад сім місяців переховувався, а згодом був затриманий під час спроби незаконно перетнути державний кордон.
Як встановив суд, 22 жовтня 2023 року стрілець-снайпер однієї з десантно-штурмових військових частин, яка виконувала завдання в Запорізькій області, самовільно залишив місце тимчасової дислокації підрозділу поблизу одного з населених пунктів регіону. Після цього військовий припинив виконання службових обов’язків, не виходив на зв’язок із командуванням і не повідомляв про своє місцеперебування.
Перед зникненням чоловік повернувся до підрозділу після лікування у кількох медичних закладах. Уже наступного дня після прибуття він залишив розташування частини. Командування оголосило його в розшук, були проведені пошукові заходи, однак встановити місце перебування військовослужбовця не вдалося.
За даними матеріалів справи, поза місцем служби солдат перебував до 22 травня 2024 року. Саме цього дня його виявили та затримали представники Державної прикордонної служби України під час спроби перетину державного кордону через пункт пропуску «Старокозаче» на кордоні з Молдовою. Прикордонники відмовили йому у виїзді з України та передали інформацію правоохоронним органам.
У суді обвинувачений визнав вину частково. Він заявив, що після поранення нібито намагався врегулювати питання подальшої служби, однак через відсутність «чітких вказівок» не повернувся до військової частини. Водночас підсудний підтвердив, що не бажає продовжувати військову службу та свідомо вирішив залишити Україну.
Суд ці доводи відхилив, зазначивши, що військовослужбовець був обізнаний із вимогами статутів ЗСУ, знав про необхідність офіційних документів для будь-яких переміщень і навмисно ухилявся від служби. Намір дезертирства, на думку суду, підтверджується тривалим періодом відсутності та спробою втечі за кордон.
Обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання, суд не встановив. Щире каяття не було враховано, оскільки обвинувачений фактично не визнав своєї відповідальності та намагався перекласти провину на інших осіб.
В результаті суд призначив мінімальне покарання, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, — п’ять років позбавлення волі. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін.
Читайте також: Мешканців Кушугуму прохають не повертатися додому
Більше новин в телеграм: t.me/forpost_zp
