Через збільшення кількості ворожих атак з сіл Таврійське і Юрківка Запорізького району виїжджають люди. Якщо минулої осені з території громади евакуювали родини з дітьми, то тепер залишають домівки і літні люди.
«Мені 66 год і що оце я на старість скитаться буду… а все чому? Тому що «брати» приїхали нас «визволять», — говорить не стримуючи сліз мешканка Юрківки Наталя Олександрівна.
Жінка має проблеми зі здоровʼям і важко ходить. Вона повільно виходить з хати, у дворі зупиняється, немов прощається з будинком і всім, що залишається в рідному селі. Вона розуміє, що їхати треба, бо інакше можна втратити не лише стіни, а й життя. Але рішення важке. Вмовив виїхати жінку син. Він військовий і вже три роки, як на війні.
Разом з нею до Запоріжжя їде і сусідка. Обидві кажуть, що останнім часом в Юрківці дуже страшно. Постійно літають дрони, КАБи — росіяни стирають село, зрівнюючи із землею будинок за будинком.
Як евакуаційні групи вивозять людей буквально в перервах між обстрілами та про що розповідають — далі в репортажі 061.
Правоохоронці, які працюють в громаді, говорять, що постійно пропонують людям допомогу. Залишають їм особисті номери телефонів, щоби у разі потреби, могли до них звернутися. Починаючи з нового року ворог кожен день бʼє по селу. Здебільшого сильні обстріли починають ввечері.
«З неділі (25 січня), близько 22:30, після масованого обстрілу КАБами села Юрківка люди масово почали звертатись і просити про допомогу. От сьогодні (27 січня) проводимо евакуацію 6 родин. Всі старшого віку, всі були попереджені. Люди говорили, що не мають можливості виїхати, бо тут постійні обстріли», — говорить старша інспекторка сектору ювенальної превенції Юлія Никоненко.
В поліції вона працює три роки, евакуацією людей займається вже рік.
«Найскладніше — вмовити людей», — каже.
Її колега — Євгеній Токарєв, капітан поліції, начальник сектору ювенальної превенції Запорізького районного управління поліції додає, що тут, у Таврійській громаді, є безпосередня загроза ударів КАБами, “Шахедами”, дронами різної модифікації.
“Сьогодні у нас евакуація почалась із запізненням, бо були прильоти КАБів. Нам довелось чекати більш безпечного часу, щоб можна було працювати”, — розповідає Токарєв.
Вчора з громади в кілька “заїздів” вивезли 11 людей. Одна з адрес, за якою забирали літнє подружжя, знаходиться на відстані лише 12 км від лінії бойового зіткнення.
Поліцейський говорить, що все треба робити дуже швидко, аби ворожі дрони їх не встигли вистежити та не почали полювання.
Серед тих, кого вчора вивозили до Запоріжжя була 61-річна жінка та її 81-річна мама. Жінкам допоміг зібрати речі сусід ім’я Василь. Він працює водієм на хлібокомбінаті.
“Хліб возю по фронтах, по людям. От зараз допоможу жіночкам, а ввечері сам буду їхати до Запоріжжя на роботу. Буду навідуватись сюди. Бо тут кури остаються, коти, собаки. Тут, якщо чесно, вже дуже страшно. Два дня підряд було дуже страшно…КАБи летіли, дрони. Хоча ми до дронів вже привикли. Жужчать … і хай жужчать”, — каже.
“Ви хоч ховаєтесь десь, коли обстріл?”, — питаємо у Василя.
“Та ні… Бо тещу сами не кинеш, вона ходить погано, в погріб не полізе. То ми вирішили, що всі разом будемо”, — відповідає.
“Коли люди бачать, що в населеному пункті є поліція, то для них це знак, що все добре, їм спокійніше”, — розповідає поліцейський офіцер громади Дмитро Бєсєдін.
На початку повномасштабного вторгнення він виїхав з Мелітополя і тому добре розуміє тих людей, яких вони вмовляють евакуюватися з небезпечних громад.
“Люди кажуть: “ми не їдемо, бо у нас господарство… кури свині”, а я їм завжди кажу, що коли виїжджав з Мелітополя, то у мене була одна сумка, в якій була спідня білизна і необхідні речі. Все залишив там, бо життя — найголовніше, а все інше — наживне”, — каже Дмитро.
Загалом вчора з Юрківки і Таврійського вивезли 11 людей. На “відтяжці” їх чекали капелани на броньованому бусі.
“Буквально за півгодини перед нашим приїздом були прильоти. Тому ситуація важка. Це — броньований бус, в ньому багато місць. Тут кабіна броньована і він сам також. Колись він возив алмази в Італії, а сьогодні вивозить людей”, — додав старший капелан Ігор Корнієнко.
Людей відвезли до Запоріжжя, де у транзитному центрі вони оформили всі необхідні довідки та отримали допомогу.
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
Джерело: 061.ua
