Між фронтами — не порожнеча: що таке «сіра зона» і чому вона важлива для Запоріжжя

Між українськими та російськими позиціями на фронті існує не просто лінія зіткнення, а широка «сіра зона» глибиною до 20 кілометрів. Саме вона дедалі більше визначає хід бойових дій, зокрема на Запорізькому напрямку, де українські сили вибудували глибоку, гнучку систему контролю території.

Про це у своєму новому аналізі та картах пише французький осінтер Клеман Молін, інформує Акцент.

Що таке «сіра зона» — і чому це не «нічия земля»

За словами Клемана Моліна, між українськими та російськими лініями фронту існує стратегічний простір, який помилково часто сприймають як чітко контрольовану територію.

Насправді «сіра зона» — це смуга шириною від 5 до 20 км, де жодна зі сторін не має повного та сталого контролю. Сині та червоні лінії на картах Моліна — це не просто «позиції», а межі реальної логістичної досяжності, за якими армії можуть:

• підтримувати війська,
• розміщувати артилерію,
• готувати та проводити наступальні дії.

Три рівні контролю всередині «сірої зони»

Аналітик ділить цю територію на три різні зони, і це принципово важливо для розуміння подій на Запорізькому напрямку.

• Як змінилась ситуація на Запорізькому напрямку за минулу добу (КАРТА)

1. Українська зона розсіяного контролю
Розташована безпосередньо перед оборонними лініями, населеними пунктами або природними рубежами (річки, балки).
Тут:

• працює «еластична оборона»,
• активно використовуються дрони,
• логістика здійснюється навіть пішки,
• російські сили не можуть закріпитися.

2. Власне «сіра зона»
Простір, де присутні обидві сторони, але жодна не має повного контролю.
Саме звідси російська армія намагається:

• просуватися вперед,
• проникати в українські позиції,
• тиснути на оборону малими групами.

3. Російська зона розсіяного контролю
Це території, які РФ формально «зайняла», але:

• не має повноцінної логістики,
• не може розгорнути артилерію,
• утримує позиції лише піхотою.

Запорізький напрямок: чому ЗСУ мають перевагу

Особливість Запорізького напрямку, на що звертає увагу Молін, — глибина українського контролю.

ЗСУ утримують стійкі тилові райони на 10–20 км углиб від російських позицій, де:

• зосереджена артилерія,
• працює логістика,
• розміщені основні сили.

Ключовий фактор — дрони.
Чим їх більше і чим вони технологічніші, тим далі відсувається передня лінія противника, адже: