Ноябрь 29th, 2018
Запоріжжя потерпає від викидів та їх впливу на здоров’я. В індустріальних центрах, таких як Запоріжжя, Дніпро, а також Кривий Ріг, Маріуполь захворюваність у дитячому віці вища на 800 випадків на 10 тис. населення у порівняні з середніми показниками по країні. Не секрет, що основний внесок у забруднення атмосферного повітря вносять промпідприємства.
Екологи пояснюють, що діючі очисні споруди заводів уловлюють в основному пил, а найбільш шкідливі з’єднання, такі як азот, фенол, фтористі сполуки викидаються практично без очищення. Причина – в застарілому обладнанні. Але в України є шанс все змінити.
Можливості для модернізації підприємств і, як наслідок, покращення екологічної ситуації відкриває Угода про асоціацію з ЄС, зокрема Директива про промислові забруднення 2010/75/ЄС. Що зміниться з імплементацією цього документа Inform.zp.ua пояснила Ольга Гуркова – заступник начальника управління, начальник відділу дозвільної діяльності Департаменту екології ОДА.
Ольга Гуркова: Зменшення, запобігання та контроль промислового забруднення довкілля є основою Директиви 2010/75/ЄС. На сьогодні забруднення навколишнього природного середовища на глобальному рівні спричиняє близько 16% передчасних смертей щорічно, що в 15 разів перевищує кількість смертей у збройних конфліктах та війнах.
Ця Директива змінює принципово весь підхід до природоохоронного законодавства України. Змінюється також порядок дозвільної діяльності і саме проведення перевірки великих промислових підприємств. Ця Директива пропонує новий підхід саме до розподілу документів дозвільного характеру, які необхідно отримувати підприємствам в залежності від їх класів.
Основні забруднювачі – це перша група: найбільші заводи, такі як «Запоріжсталь», «Запоріжкокс», «Запоріжвогнетрив» та інша група промислових забруднювачів. Згідно з цією Директивою, з концепцією реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, яка наразі вже винесена на обговорення і яка розроблена Мінекології та природних ресурсів України, передбачає саме для таких великих підприємств єдиний документ дозвільного характеру. Він матиме назву «інтегрований дозвіл».
Наразі такі підприємства отримують низку різних дозволів. Це дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, дозвіл на спеціальне водокористування. І це мав би бути дозвіл у сфері поводження з відходами. Річ у тім, що назва цього дозволу також наразі змінюється і вже є проект закону «Про управління відходами», який також передбачає принципово новий підхід до видачі таких дозволів.
– В чому різниця діючої системи і того, що запроваджує європейська Директива?
Ольга Гуркова: Наразі всі підприємства в залежності від кількості викидів в атмосферне повітря розподіляються на 3 групи. Перша група – підприємства, які взяті на державний облік. Поясню, що взяття на державний облік відбувається тоді, коли кількість певних забруднюючих речовин перевищує порогові значення, вказані у відповідних постановах КМУ. І також ці підприємства мають мати технології, на які повинні впроваджуватись найкращі доступні технології та методи керування. Вони також визначені інструкцією, яка затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України. Туди входять і підприємства з крупної електроенергетики, ливарна промисловість (як чорної так і кольорової металургії) – це перша група.
Наразі вони отримують дозволи в Мінекології. З 2013 року ОДА передала свої повноваження з видачі таких дозволів до Міністерства екології. Крім цього підприємства також повинні мати дозвіл на спеціальне водокористування і дозвіл у сфері поводження з відходами.
Проте зазначений дозвіл не видається у зв’язку з тим, що до сих пір немає затвердженого порядку видачі таких дозволів. Ця Директива передбачає об’єднання всіх зазначених дозволів в 1 інтегрований дозвіл. Тобто цей дозвіл міститиме інформацію і про викиди в атмосферне повітря, і про утворення відходів на підприємстві, куди вони мають іти далі і також про викиди у водні об’єкти.
– Хто буде надавати цей дозвіл? На місцевому рівні чи так як це відбувається з великими підприємствами зараз – у Києві?
Ольга Гуркова: Поки що, згідно концепції, цей інтегрований дозвіл буде видавати центральний орган виконавчої влади або спеціальний структурний підрозділ Міністерства екології. Тобто знову цей інтегрований дозвіл буде видаватися мабуть все ж таки Міністерством, тобто це буде спеціалізований орган або новостворений, або, скажімо, так реформований діючий орган, але все це буде відбуватися у Києві.
– Ви назвали підприємства, яких дуже багато в нашому місті. Тому ця директива для запорізьких підприємств найважливіша серед інших. Що вже зроблено?
Ольга Гуркова: Поки що Міністерством розроблено Концепцію реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, яка якраз прийнята на основі Директиви 2010/75/ЄС. Наразі вона опублікована на офіційному сайті і проводиться її обговорення.
Так само, як Ви сказали, для великих промислових підприємств Запоріжжя дещо змінюється підхід і для менших, і найменших забруднювачів атмосферного повітря. Це ті підприємства, які згідно чинного законодавства відносяться до ІІ та ІІІ груп. І якщо на сьогодні ІІІ-я група забруднювачів також має отримувати документи дозвільного характеру, то цією концепцією передбачено, що ІІІ-я група не повинна отримувати такі документи.
Вона буде діяти на підставі зареєстрованої декларації, що значно спрощую цей процес. І також для тої групи підприємств, яка наразі відноситься до ІІ-ї буде впроваджено уніфікований дозвіл. І якщо поняття «інтегрований дозвіл» у цій концепції розписане більш чітко, більш детально і ми вже можемо із впевненістю казати, що його буде видавати центральний орган, то повноваження щодо видачі уніфікованих дозволів і саме реєстрації декларацій тих найменших підприємств наразі у цій концепції ще недостатньо висвітлені.
– Які передбачені дедлайни реалізації пунктів Директиви?
Ольга Гуркова: Саме впровадження Концепції реалізації державної політики у сфері промислового забруднення здійснюватиметься до 2028 року. Тобто зараз і у підприємств, і у органів державної влади є час чітко ознайомитись з концепцією, внести свої пропозиції та зауваження.
– Що зміниться з контролюючими органами? Директивою не тільки вводиться інтегрований дозвіл, а ще й змінюється система контролю за порушниками.
Ольга Гуркова: Зараз також ще обговорюються і винесені проекти щодо створення Державної природоохоронної служби, яка має прийти на заміну Державній екологічній інспекції. Наразі перевірки і встановлення фактів порушення природоохоронного законодавства покладені на державні екологічні інспекції. Проектом створення Державної природоохоронної служби інспекторам надаватимуться ширші повноваження щодо перевірки зазначених великих підприємств-забруднювачів.
Ще раз повернемося до цієї Директиви. Вона передбачатиме встановлення автоматизованих постів контролю – датчиків на трубах, щоб дані могли передаватися автоматично. І тоді державні інспектори матимуть змогу більш оперативно реагувати на забруднення навколишнього природного середовища. Тобто підприємства будуть зобов’язані у відповідні терміни встановити такі датчики. Викиди відбуваються з певних джерел – труби, або аераційні ліхтарі і це, звичайно, буде не на всіх джерелах викидів, а на найбільших, на основних джерелах викиду, тих, які вносять найбільший вклад у забруднення навколишнього природного середовища.
– Це дуже важливий момент, бо зараз, навіть, якщо хтось скаржиться на викиди, інспекція не має змоги прийти на територію і перевірити. Тому що треба попередити, отримати дозвіл, а можуть і не відкрити двері…
Ольга Гуркова: Нажаль, це досить часта практика, яка повторюється на території Запорізької області, а саме не допуску до перевірок державних інспекторів. Так, вони зобов’язані за 10 днів обов’язково повідомити підприємство про те, що буде відбуватися така перевірка.
– Чи збирався вже Ваш Департамент і обговорював дану Директиву з запорізькими підприємствами? Як вони реагують?
Ольга Гуркова: Наразі такі засідання або наради ще не відбувалися, оскільки концепція опублікована нещодавно і всі ми маємо детально розібратися у ній перед тим, як робити якісь можливо передчасні висновки.
– Що стосується «інтегрованого дозволу», зрозуміли, що його надаватимуть центральні органи влади. За що відповідатиме місцева влада?
Ольга Гуркова: Це питання не досить чітко окреслено в Концепції. Тобто вона не містить інформації, хто саме видаватиме уніфіковані дозволи – це ті, які видаватимуться по аналогії з чинною ІІ-ю групою. І також не зазначено, хто буде проводити реєстрацію декларацій. Тобто це питання не розкрите на сьогоднішній день.
– Які норми викидів? Це буде європейській аналог, який Україна реалізує у своєму законодавстві? Чи вивчатиметься ситуація, скільки реально наші підприємства «викидають», і потім встановлять новий єдиний стандарт в Україні?
Ольга Гуркова: Ці нові стандарти – НДТМ називаються – будуть розроблятися Міністерством екології та природних ресурсів України і вже потім вводитись у дію. Це є першочерговими завданнями реалізації такої державної політики. Це принципово новий підхід до нормування викидів у сфері охорони атмосферного повітря.
– Чи Ви вивчали європейський досвід? В яких країнах подібна Директива вже діяла і як покращилась екологічна ситуація?
Ольга Гуркова: На сьогоднішній день я не вважаю доречним порівнювати впровадження цієї Директиви у європейських країнах та в Україні. Оскільки ми знаходимо на різному рівні початкового промислового виробництва. Так, наприклад, у Запорізькій області обладнання і морально, і фізично давно застаріле. Тобто ця Директива не стосувалася таких великих забруднювачів, такої проблематики, яка наразі існує у Запорізькій області. Саме тому Мінприроди буде уважно переглядати всі норми та стандарти.
– Багато скептиків, коментуючи дану Директиву, кажуть, що вона проти індустріальних центрів, таких як Запоріжжя, проти підприємств. Як на Ваш погляд, чи вона допоможе нашим заводам провести модернізацію, чи це буде болючий, важкий процес і розтягнеться у часі?
Ольга Гуркова: Зміни до діючого законодавства, особливо у сфері охорони навколишнього природного середовища – це завжди довгий і болісний процес, оскільки необхідно завжди знаходити баланс між економічним розвитком та впливом на навколишнє природне середовище. Ця Директива більше захищатиме саме навколишнє природне середовище ніж інтереси, економічну доцільність впровадження деяких заходів на промислових підприємствах. Саме тому, я вважаю, що надано такий період часу, щоб всі мали змогу підготуватися до реалізації цієї концепції та значних змін у природоохоронному законодавстві.
– Екологія – болісна тема для нашого промислового центру. Помітних змін хочеться одразу. Поясніть, коли очікувати зменшення навантаження на екологію регіону? Є такі цифри, що Угода про Асоціацію, зокрема саме ця Директива, дозволить до 2030 року зменшити на 22% промислові викиди в атмосферне повітря.
Ольга Гуркова: Концепція реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, а саме Директива 2010/75/ЄС запланова у термін до 2028 року. Тобто протягом 10-ти років нас будуть чекати поступові зміни у природоохоронному законодавстві. Як вони будуть відбуватися і чи призведе впровадження елементів такої концепції до покращення стану навколишнього природного середовища, я думаю, ми побачимо ближче до 2028 року або навіть пізніше. Коли ця система запрацює повністю і ми матимемо певний період часу, за який ми зможемо зробити порівняльний аналіз, так наприклад, що було у 2018 році, які були у нас викиди до впровадження цієї концепції і що ми маємо на виході.
Знову ж таки, про поступові зміни ми можемо говорити тільки після повного впровадження. Через що відбуватиметься саме це зменшення цих викидів? Воно відбуватиметься тільки після того як підприємства зможуть в повному обсязі провести всі необхідні природоохоронні заходи, які передбачатимуть ймовірно як і заміну застарілого технологічного обладнання, так і встановлення нових устаткувань очистки газів. Тобто допоки основні забруднювачі не виконають такі вимоги, то 20-22%, 10% або навіть 15% – це розрахункова цифра, але її ж треба спочатку підтвердити фактичним значенням викидів. І тоді вже можна говорити про покращення.
– Чи вже аналізували, яка кількість заводів буде задіяна цією Директивою – сотні, десятки запорізьких підприємств?
Ольга Гуркова: Всі суб’єкти господарювання, які здійснюють викиди забруднюючих речовин, будують задіяні у реалізації цієї концепції. Вона стосується як великих забруднюючих підприємств І групи, так і ІІ-ї, і ІІІ-ї, тобто трошки менших і найменших забруднювачів. Вона не пройде осторонь будь-якого суб’єкта господарювання, який здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
Источник: https://www.inform.zp.ua/2018/11/29/46791_koli-v-zaporizhzhi-mozhe-pokrashhitis-ekologichna-situatsiya/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
