Як у Запоріжжі борються із домашнім насильством
Із домашнім насильством може зіткнутися кожен. Проте його часто недооцінюють, знаходять йому виправдання або просто заперечують.
Сімейного насильства зазнають і чоловіки, і діти, і літні люди. Але найчастіше з ним стикаються жінки. Незважаючи на побої та приниження, жертви домашнього насильства часто не звертаються за допомогою — через кохання, страх помсти чи бажання «зберегти сім’ю» за всяку ціну.
Іноді це призводить до трагедій: третина жінок, які померли насильницькою смертю, – жертви своїх чоловіків та коханців.
Не лише Запорізьку область, а й усю країну вразили шокуючі злочини, які сталися через насильство у сім’ї. Жахлива історія сталася у Запоріжжі наприкінці липня 2019 року. Віталій Чайковський облив свою дівчину Анастасію Ковальову бензином та підпалив її. Дівчину з сильними опіками — було вражено майже 90% тіла — доставили до 5-ї міськлікарні. В обласному опіковому центрі Настю двічі прооперували, але серце дівчини не витримало. Вона померла.
Ще одна страшна історія сталася з матір’ю двох дітей Анастасією Шаповаловою. Наприкінці липня 2019 року її уві сні облив окропом цивільний чоловік. Дівчина вижила, але довго лікувалась і проходила реабілітацію.
Влітку цього року в одному з магазинів у районі Центрального ринку чоловік побив свою колишню дівчину Марину Кушнір, яка працювала там. Пригода потрапила на камери спостереження та набула суспільного резонансу. Виявилося, що чоловік уже не вперше бив дівчину, вона навіть повідомляла про це поліцію, але тиран не залишав її.
У запорізькому секторі протидії домашньому насильству повідомляють: за 10 місяців 2021 року від домашнього насильства в Запорізькій області постраждало 949 осіб. З них 719 жінок, 82 чоловіка та 148 дітей.
Щорічно 25 листопада стартує міжнародна акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
Сектор протидії домашньому насильству був створений в січні 2021 року на базі Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області. Його співробітники працюють цілодобово.
Щорічно 25 листопада стартує міжнародна акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
Як борються із домашнім насильством у Запоріжжі, та з якими складнощами доводиться стикатися, розповів тимчасово виконуючий обов’язки заступника начальника сектора з реагування на факти домашнього насильства Запорізького районного управління поліції Євгеній Токарєв:
— Основним завданням сектору є реагування на факти домашнього насильства, припинення протиправних дій, документування правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством, налагодження комунікації з органами місцевого самоврядування в цьому напрямку роботи, налагодження співпраці, надання комплексної допомоги постраждалим, — розповів Євгеній Токарєв.
— Така ситуація: чоловік б’є жінку, вона заявила в поліцію. Що далі?
— Виїзд мобільної групи з реагування на домашнє насильство відбувається одразу після повідомлення, в залежності від територіального розташування по місту. Від 10 до 25 хвилин ми приїжджаємо.
Прибувши на місце розбираємось в ситуації. Якщо в нас дійсно є підтвердження акту домашнього насильства – ми складаємо адміністративний матеріал за статтею 173.2 КУ Про адмінправопорушення, проводимо відповідне опитування для постраждалих, відповідно до якої визначається загроза – високий, середній або низький рівень.
В залежності від рівня, працівниками поліції, приймається рішення щодо винесення термінового заборонного припису строком до 10 діб. Він має три заборони, і в залежності від ступеня загрози, працівник поліції приймає відповідне рішення.
В подальшому адмінматеріал компонується та відправляється до судів міста, для розгляду та прийняття рішення в межах компетенції. Суд протягом двох-трьох тижнів викликає учасників події, вивчає всі обставини, доказову базу та приймає рішення.
— Яке покарання найчастіше отримує кривдник?
— Якщо проаналізувати саме матеріали працівників мобільної групи, в більшості випадків – це накладення штрафу. Всього було 367 таких випадків за звітній період. Також, у 30 випадках було прийнято рішення щодо адмінстягнення у вигляді громадських робіт. У 7 випадків визначався адміністративний арешт, у 16 випадках – попередження.
— Якщо ви оцінили, що є великий ризик для жертви, то куди її відправляють?
— Якщо ризик високий, вона може залишитись вдома. Завдання працівників поліції – правильно та грамотно донести інформацію до кривдника та зобов’язати його залишити місце спільного проживання. Це – основне завдання.
На жаль, є певна категорія громадян, які не завжди розуміють цих вимог. Тому виникають у нас певні проблеми, які закінчуються застосуванням засобів примусу, оформленням додаткових адмінматеріалів, таких як здійснення непокори працівникам поліції.
Були навіть випадки кримінальної відповідальності за спричинення тілесних ушкоджень.
У нас був випадок на початку місяця, в Хортицькому районі. Потерпіла особа викликала працівників поліції протягом трьох днів щодо того, що її син, перебуваючи у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, чинив відносно неї насильницькі дії фізичного та психологічного характеру. Перши два рази, коли приїздили працівники поліції, за місцем мешкання його вже не було.
Останній раз, у неділю, він перебував дома. Працівники поліції почали оформлювати адміністративний матеріал щодо факту вчинення дій насильства.
У кишені кривдника було виявлена речовина невідомого походження. Знаходження цієї речовини викликало у кривдника незрозумілі емоції. Він почав кидатися на працівників поліції, вкусив працівника поліції за руку та шию. Працівник поліції отримав тілесні ушкодження, за фактом яких слідчим відділом було відкрито кримінальне провадження за ст. 345 ККУ. В теперішній час проводиться досудове розслідування. Сподіваємось, що протягом 2 тижнів звинувачувальний акт буде скеровано до суду.
— Багато хто каже, що не хоче звертатись до поліції, бо там «нічого не зроблять». Що можете на це сказати?
— Не перший рік працюю у цьому напрямі. Можу з впевненістю сказати, що далеко не все залежить від працівників поліції. Якщо не буде бажання самої постраждалої особи допомогти собі, ситуація в її житті не зміниться.
Можу пояснити. Питання документування і припинення протиправних дій — це лише один аспект з вирішення проблеми. Якщо ми склали матеріал, винесли терміновий заборонний припис на 10 діб, кривдник пішов, але проблема залишається.
10 діб даються для того, що постраждала особа прийшла до тями, вийшла зі стресової ситуації, визначила певний напрям подальшого руху. Вона може звернутися до центру соціальних служб безоплатної вторинної правової допомоги, де їй буде надана безкоштовна допомога, роз’яснення. Можливо, вона захоче звернутися до суду. Їй допоможуть оформити певні документи щодо розлучення, розподілу майна, винесення обмежувального припису, які відносять до компетенції судів.
А якщо постраждала особа нічого з цього не робить — то, можливо, через кілька тижнів випадки повторюються.
— Ви надаєте постраждалим інформацію, куди можна звернутися по допомогу?
— Ми даємо роз’яснення. Також, кожного дня готуємо відповідну інформацію до центру соціальних служб при міськраді про постраждалу особу, кривдника та заходи реагування. Тобто, якщо вночі ми виїхали на факт домашнього насильства, то на ранок ми вже готуємо інформацію що «громадянин такий-то вчинив насильство такого-то характеру». Направляємо це повідомлення, щоб вже соцпрацівники зв’язалися з постраждалою особою та надали їй допомогу. Також, надаємо роз’яснення про місця розташування центрів безоплатної вторинної правової допомоги.
Також на початку року змінився формат роботи «Затишної домівки». Були випадки, коли направляли жертв й туди. Тому, у цьому напрямку ми працюємо. Але людина все одно сама має прийняти рішення.
Наприклад, якщо казати про «Затишну домівку», був випадок у травні. Факт домашнього насильства стався у Шевченківському районі. Ми виїхали, задокументували. Але чоловік на шлях виправлення не ставав. Приходив, порушував вимоги термінового заборонного припису. На нього повторно оформлювали адмінматеріали.
Постраждала особа — його дружина — заявила, що не може проживати в будинку з дітьми через такі вчинки. Ми одразу звернулись до центру соцслужб, склали пакет документів та помістили постраждалу особу до центру «Затишна домівка». Пройшло кілька днів, вони з чоловіком знайшли спільну мову та жінка повернулася до нього. Проходив декілька днів, вона дзвонить у центр: «Прийміть мене назад». Ну, такі випадки.
Є і позитивні приклади. Одного разу роз’яснювальна робота закінчилась тим, що постраждала звернулась до суду, щоб винести обмежувальний припис. І суд задовольнив її заяву. Виносилось рішення щодо заборони спільного проживання з її сином протягом 6 місяців. Він вчиняв над нею домашнє насильство у стані алкогольного сп’яніння, вимагав гроші. Їй надали безкоштовну вторинну правову допомогу, допомогли в оформленні певних документів, вона звернулася до суду і суд вже прийняв рішення.
— Чому є розбіжність між кількістю викликів та кількістю підтверджених фактів? Тобто, в половині випадків ніякого насильства немає?
— Насправді, не всі чітко розуміють, що входить до поняття «домашнє насильство». Ми реагуємо насамперед на повідомлення, які надходять на лінію 102. Тобто, громадянин, мешканець Запоріжжя, подзвонив на лінію 102, що йому потрібна допомога. Оператор приймає повідомлення, і з тієї короткої інформації намагається надати класифікацію, що це: хуліганство, бійка, домашнє насильство чи інше правопорушення. Ми отримуємо повідомлення з первинною кваліфікацією «домашнє насильство». Це ті 2611 повідомлень за 10 місяців. А вже коли приїжджаємо, починаємо розбиратися в ситуації. Можливо, хтось з членів родини має психічні розлади, і тоді ми викликаємо відповідних медичних працівників. Можливо, це цивільно-правові відносини.
Тому ми маємо розбіжність в кількості повідомлень і підтверджених фактів. Підтверджений факт — тільки той, де ми чітко розуміємо, що дійсно є факт домашнього насильства. Де складається в подальшому адміністративний матеріал за статтею 173 з позначкою 2 КУ про адміністративні правопорушення або виноситься терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Буває іноді, коли хтось перебуває в стані алкогольного сп’яніння та викликає працівників поліції, оскільки хоче налякати когось зі своїх родичів. Але ми завжди приїжджаємо та розбираємося в ситуації. Якщо виклик був неправдивий, виносимо відповідну постанову за хибний виклик. Бувають випадки, коли приїздиш на домашнє насильство, а закінчується тим, що у кривдника вилучаємо наркотичні речовини.
А одного разу приїхали в Олександрівський район. Виклик був стосовно того, що колишній чоловік чинить домашнє насильство, а коли ми приїхали, з’ясувалося, що у кривдника була незареєстрована вогнепальна зброя, яка могла бути використана проти працівників поліції. Завдяки злагодженим діям все закінчилося добре, пістолет вилучили.
— Які випадки найбільше запам’ятовуються?
— Для мене це ті факти, які кояться у присутності дітей. Коли домашнє насильство поєднується з неналежним виконанням батьківських прав. У зв’язку з цим працівники сектору інколи і вилучають дітей, поміщають їх до притулку, чи до медичної установи. Підключаємо до цієї роботи представників служби у справах дітей Запорізької міської ради.
Була ситуація у вересні. Хортицький район, отримали повідомлення щодо неналежного виконання батьківських прав. Коли ми приїхали, то побачили, що у 4-кімнатній квартирі мешкало 2 сім’ї із загальною кількістю 10 дітей. Умови проживання були далекі від нормальних, сім’ї були під супроводом органів місцевого самоврядування. Того ж дня трьох дітей вилучили до медичної установи. Також була викликана медична допомога іншим дітям, яким було потрібно обстеження. Відносно дорослих було складено адміністративні матеріали, за неналежне виконання батьківських прав.
А заявила в поліцію одна з родичів, яка мешкає у іншому районі міста Запоріжжя. Її родичка дуже довго знаходилась в стані алкогольного сп’яніння та певний час не виходила на зв’язок. Мешканка повідомила, що не зрозуміло, де перебувають діти. Ми виїхали на місце, розібралися в ситуації. Знайшли членів родини, які змогли взяти до себе інших дітей на кілька днів.
Далі, на зазначену адресу ми викликали працівників соціальної служби по правах дітей, бо подальше позбавлення батьківських прав – це їх компетенція. Вони складають відповідні акти та звертаються безпосередньо до суду.
— Тобто, ви виконали свою частину справи?
— Так, і інформацію вже передали до інших. Один з пріоритетів роботи сектору протидії домашнього насильства – це налагодження співпраці із органами місцевого самоврядування.
Працівники поліції працюють більше всього з кривдниками. Складають адміністративні матеріали, ставлять таку людину на профілактичний облік. Потім, протягом певного часу, працюють з ним, щоб він не вчиняв у подальшому домашнє насильство. Однак, робота з постраждалою особою не є функцією поліцією. Ми передаємо інформацію певним держустановам, скеровуємо та координуємо їх.
— Чи бувають випадки, коли поліцію викликають сторонні люди?
— Бувають випадки, коли викликають і сусіди, і перехожі, родичі дзвонять. Одного разу зателефонувала мешканка Києва. Вона розповіла, що стосовно її сестри вчиняється домашнє насильство з боку її цивільного чоловіка в Хортицькому районі міста Запоріжжя. Ми зв’язалися безпосередньо з постраждалою, яка мешкає у Запоріжжі, а вона не розуміє, чого ми їй дзвонимо.
Але після нашого приїзду закінчилося тим, що остання написала заяву та відносно кривдника було складено адміністративний матеріал.
Також на початку року був випадок. У Заводському районі перехожа людина побачила, що дівчина біля під’їзду плаче, поццікавилася і дівчина повідомила, що цивільний чоловік її вигнав з квартири, де вони спільно мешкали. Ми приїхали, розібралися, повернули дівчину додому, а відносно її цивільного чоловіка склали відповідний матеріал.
Коли бачиш щось таке, не треба ігнорувати. Треба звертатися до поліції, органів місцевого самоврядування. Оскільки інколи замовчування сусідів про той чи інший факт домашнього насильства може призвести до більш суворих суттєвих наслідків — отримання тяжких тілесних ушкоджень постраждалою особою, діти можуть страждати. Але, на жаль, такі випадки не дуже часті.
Більшість громадян намагається замовчувати ситуації, які кояться у сусідів. Хтось живе стереотипами, що не потрібно лізти у чужу сім’ю.
— Якщо порівняти цей рік та минулий, звернень щодо домашнього насильства стало більше?
— Заяв стало трохи більше. Але це не через те, що домашнього насильства стало більше. А тому, що громадяни більше почали звертатися до правоохоронних органів, вони володіють нормами законодавства у цьому напрямку і розуміють, що поліція повинна приїхати і розібратися в ситуації, вирішити питання щодо складення протоколу, винесення термінового заборонного припису. Люди вже знають, які є шляхи вирішення проблеми, бо відповідна інформаційна кампанія проводиться.
— Більшість постраждалих від домашнього насильства — жінки. Але у статистиці є і чоловіки.
— Насправді, дуже часто таке відбувається: скандал з дружиною, тещею, де дружина або теща могли спричинити тілесні ушкодження. Вони можуть бути більш фізично сильні, можуть штовхнути чоловіка чи вдарити. Насправді, таких випадків набагато більше, ніж ми про них знаємо. Дуже рідко чоловік звернеться за допомогою. Він буде боятися, що дізнаються сусіди чи родичі, що у нього конфлікт з дружиною, а він не може розібратися у своїй сім’ї. Це стереотипи, і від них треба відходити, якщо ми хочемо побудувати здорове суспільство.
— Куди ще можна звернутися по допомогу крім поліції?
— Можна звернутися до центру соціальних служб, служб у справах дітей, навчального закладу, медичного закладу. В усіх цих державних установах є так звані відповідальні особи. Якщо потрапить особа до лікарні з травмами, лікар спитає, де вона їх отримала і вона скаже, що її чоловік побив, то одразу йде повідомлення до поліції. Буде проводитися відповідна перевірка. Те ж стосується навчальних закладів — школа, дитсадочок. Працівник по поведінці, синцям на руках дитини може зрозуміти і повідомити до правоохоронних органів. Тоді підключаються психологи, служба у справах дітей.
На початку року нам повідомили з однієї зі школ, що дівчинка 13-14 років повідомила соціальному педагогу, що в неї складні стосунки з батьками, батько виражається нецензурно, принижує її. Ця інформація підтвердилася, і було складено відповідний матеріал.
На жаль, закон про запобігання та протидію домашньому насильству ще досить молодий, і тому він не у всіх державних установах працює, як це необхідно. Зараз проводиться багато роботи як із закладами освіти, так і охорони здоров’я, щоб була комунікація, щоб при отриманні інформації щодо домашнього насильства одразу при цьому повідомлялися правоохоронні органи.
— На вашу думку, що треба покращити, щоб домашнього насильства стало менше?
— Основний напрямок — це якісна інформаційна кампанія. І таку інформаційну кампанію треба проводити вже в дошкільних навчальних закладах. Починаючи з дитсадків треба роз’яснювати дитині, що потрібно робити в тій чи іншій ситуації, якщо вона постраждала. Щоб вона це не замовчувала, а зверталася за допомогою.
Іншій напрямок роботи — це більш суворе покарання для кривдників. Оскільки штраф в розмірі 340 грн для кривдника не завжди є дуже серйозним і не завжди він стримує від повторення.
У нас передбачена і кримінальна відповідальність за вчинення систематичного насильства. Це 3 та більше фактів підтверджених домашнього насильства. Тобто є 3 адмінматеріали, їх розглянули у суді, прийняли позитивне рішення щодо штрафу, громадських робіт, адмінарешту. І вже коли буде новий факт, можна приймати заяву на притягнення кривдника до кримінальної відповідальності. Максимальне покарання, яке може бути — позбавлення волі до 2 років.
Куди звертатись у разі домашнього насильства? 102 — Національна поліція України;
0-800-501-701 — Всеукраїнський телефон довіри;
116-123 (з мобільного) або 0-800-500-335 (зі стаціонарного) — Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;
0-800-213-103 — інформаційна лінія центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
0-800-500-225 або 116-111 — Національна дитяча гаряча лінія;
@ police_helpbot — чат-бот в Telegram від МВС.
Запорізька обласна громадська організація «Об’єднання психологів та психоаналітиків «Взаємодія» спеціалізується на наданні соціально-психологічної допомоги для потерпілих від домашнього насильства. За консультаціями можна звертатись за телефоном – 067 617 6017.
Читайте також: Запоріжця за насильство над матір’ю засудили до громадських робіт
Сообщение Б’є — значить не любить: як у Запоріжжі борються із домашнім насильством появились сначала на Индустриалка — новости Запорожья.
Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/yak-u-zaporizhzhi-boryutsya-iz-domashnim-nasilstvom
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
