Під час повномасштабної війни проти України в Росії побільшало мільярдерів, але вони втратили політичний вплив. Російський диктатор Володимир Путін за допомогою страху, санкцій і контролю змусив російських олігархів мовчати та працювати на війну.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на BBC.
Попри рекордну кількість мільярдерів у Росії під час війни з Україною, російські олігархи фактично втратили будь-яку самостійність і політичний голос.
Як зазначає BBC, за 25 років правління Володимир Путін послідовно перетворив найбагатших людей країни на залежних від Кремля бізнесменів, які не наважуються публічно заперечувати режиму.
Журналісти наголошують, що західні санкції не зробили надбагатих росіян ворогами Путіна. Навпаки — поєднання тиску та вибіркових привілеїв змусило більшість із них стати мовчазними союзниками влади.
Показовою є історія Олега Тінькова. Після того як бізнесмен назвав війну проти України «божевільною», до менеджменту його банку звернулися представники Кремля. Їм дали чіткий сигнал — якщо Тіньков залишиться пов’язаним із банком, фінансову установу буде націоналізовано.
«Я не міг торгуватися. Це було як із заручником — береш те, що тобі дають», — розповідав Тіньков в інтерв’ю The New York Times.
Уже за тиждень банк «Тінькофф» купила структура, пов’язана з Путіним. За словами Тінькова, угоду уклали лише за 3% реальної вартості активу, що коштувало йому близько 9 млрд доларів. Після цього бізнесмен залишив Росію.
BBC підкреслює, що сьогоднішня ситуація кардинально відрізняється від 1990-х, коли олігархи мали прямий доступ до влади та могли впливати на політичні рішення. Тоді їхнє багатство означало реальну силу.
Один із найвідоміших прикладів — Борис Березовський, який стверджував, що сприяв сходженню Путіна на президентську посаду у 2000 році. Згодом він визнавав свою помилку.
«Я не бачив у ньому майбутнього тирана та узурпатора», — писав Березовський у 2012 році.
Втім, навіть якщо Березовський перебільшував свою роль, інші олігархи справді мали важелі впливу. Але до моменту повномасштабного вторгнення в Україну ця епоха завершилася.
24 лютого 2022 року Путін зібрав найбагатших людей країни в Кремлі. Як зазначає BBC, мільярдери виглядали розгубленими та наляканими, але відкрито заперечувати не наважилися — навіть усвідомлюючи, що війна завдасть удару по їхніх статках.
«Сподіваюся, в нових умовах ми працюватимемо так само ефективно», — заявив тоді Путін.
З того моменту майже всі російські мегабагатії зберігають мовчання. Ті ж, хто публічно виступив проти війни, були змушені виїхати з країни, втративши значну частину свого капіталу.
За даними BBC, російські олігархи відіграють ключову роль у забезпеченні військової машини Кремля. Більшість із них, зокрема 37 бізнесменів, викликаних до Кремля в день вторгнення, потрапили під західні санкції, що фактично унеможливило втечу з капіталами на Захід.
«Захід зробив усе можливе, щоб російські мільярдери згуртувалися навколо прапора», — зазначив аналітик Центру аналізу європейської політики Олександр Коляндр.
Після виходу іноземних компаній із РФ виник вакуум, який швидко заповнили бізнесмени, лояльні до Кремля. Вони отримали можливість дешево скуповувати прибуткові активи.
За словами експертки Центру Карнегі Олександри Прокопенко, це сформувало нову «армію лоялістів», чий добробут напряму залежить від конфронтації Росії із Заходом.
«Їхній найбільший страх — повернення колишніх власників», — наголосила вона.
Економіка РФ
Роль російських олігархів у війні стає дедалі помітнішою на тлі погіршення економічної ситуації в РФ.
Раніше ЗМІ повідомляли, що російська промисловість переживає найглибшу кризу з кінця 1990-х: продажі падають, виробництво скорочується, а ВВП майже зупинився.
Крім того, аналітики Bloomberg попереджали, що надмірне зміцнення рубля шкодить військовій економіці, знижуючи конкурентоспроможність експорту та інвестиційну привабливість Росії.
Нагадаємо, що російська фінансова система занурюється в керований хаос — банки приховують власників, держслужбовці уникають декларацій, а підприємці ледве утримують бізнес. Водночас Путін заявляє про «майже повну зайнятість» та «технологічний прорив», хоча реальність зовсім інша.
Рубль цього року піднявся на 45% щодо долара, майже повернувшись до рівня до вторгнення в Україну. Економісти попереджають, що подальше зміцнення валюти разом із високими кредитними ставками підвищує ризик стагфляції.
За прогнозами The Washington Post, у 2026 році економіку РФ чекають серйозні проблеми через війну та нові санкції.
