Зникнення вагонів із продуктами, продаж авто для ЗСУ, підроблені листи від військових частин, постановочні відео для благодійників, перекази мільйонів через фіктивні ФОПи…
За роки повномасштабної війни у Запоріжжі правоохоронці викрили не одну схему, пов’язану з гуманітарною допомогою.
Розповідаємо, як працювали такі оборудки, чому справи з “гуманітаркою” важко довести в суді та хто з фігурантів уже отримав вирок.
Допомога для військових та цивільних, яка стала товаром
Після початку повномасштабної війни до України почав надходити величезний потік гуманітарної допомоги. Волонтери, благодійні фонди, релігійні громади, міжнародні організації та звичайні громадяни передавали армії та цивільним усе – від продуктів і медикаментів до автомобілів, генераторів і дронів.
Разом із цим з’явилися люди, які намагалися використати довіру до волонтерів та військових у власних інтересах.
У Кримінальному кодексі України для таких випадків ще у квітні 2022 року запрацювала окрема стаття – 201-2, яка передбачає відповідальність за незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги.
– Виявляються чисельні випадки використання товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, – саме так пояснювали автори закону необхідність появи нової статті у Кримінальному кодексі.
Але практика показує: між виявленням таких схем і реальним вироком суду може бути величезна дистанція, сама кримінальна справа може десь “загубитися” у правоохоронних органах чи судах, а фігуранти розслідувань – відбутися легким переляком.
2022 рік: великий потік допомоги – і великі можливості для зловживань
Проблеми з гуманітарними вантажами у Запорізькій області почали фіксувати ще у перші місяці повномасштабного вторгнення.
Про це багато говорили, але поліція дійсно розслідувала можливе привласнення та незаконне використання гуманітарної допомоги, яка надходила до Запорізької області після початку повномасштабної війни (кримінальне провадження №12022080000000284 від 5 квітня 2022 року).
У судових матеріалах фігурували одразу дві кваліфікації:
- ч. 4 ст. 191 КК України – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
- ч. 3 ст. 201-2 КК України – незаконне використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку в особливо великому розмірі або організованою групою.
При цьому в окремій судовій ухвалі від 10 травня 2022 року провадження ще кваліфікувалося за ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, якщо ці дії вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою).
Тобто кваліфікація в процесі розслідування змінювалася.
Слідство перевіряло обставини надходження, обліку, зберігання та розподілу гуманітарних вантажів, які надходили в область, і були призначені для безоплатної передачі населенню Запоріжжя та Запорізької області.
Йшлося не про одну конкретну партію продуктів.
Наприклад, згадаємо історію з 450 тисячами курячих яєць вагою близько 28 тонн – вантаж надійшов до області у березні 2022 року та був переданий на зберігання. Згодом його визнали непридатним і відправили на утилізацію.
При цьому у поліції виникли питання щодо термінів їхньої придатності та обставин зберігання.
Або про 37 вагонів гуманітарного вантажу, які, за версією слідства, надходили на адресу Запорізької обласної державної адміністрації – про це йде мова у судовій ухвалі від 23 березня 2023 року.
При цьому частину вантажів, за даними, наведеними слідством, розвантажували не на склади ОВА, а за адресами громадських і благодійних організацій, приватних осіб, а також на критий ринок.
Це було однією з підстав, через які правоохоронці перевіряли можливе незаконне відчуження гуманітарної допомоги.
Ще один із епізодів розслідування виник після перевірки одного з магазинів 1 червня 2022 року: правоохоронці побачили там продукти іноземного походження: цукор; гречку; рис; борошно; сіль; шпроти; макаронні вироби; тушонку; паштети та інші продукти.
За матеріалами слідства, частина цієї продукції була придбана у невідомої особи, а документів про її походження та сертифікатів якості не було.
Правоохоронці припускали, що ці продукти могли бути гуманітарною допомогою, яку ввезли в Україну для безкоштовної передачі населенню.
Саме через цей епізод слідство вийшло на конкретну особу та гараж у ГО «Гаражний колектив “Північний”.
У березні 2023 року слідчі звернулися до суду із клопотанням про обшук гаража №… у ГО «Гаражний колектив “Північний”» на вул. Скворцова, 210-Б у Запоріжжі.
Але суд обшук не дозволив: 23 березня 2023 року слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання – слідство, на думку суду, зокрема не довело, що необхідні речі та документи перебувають у цьому гаражі.
Це ще одна важлива деталь. У звіті Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо можливих порушень із гуманітарною допомогою кримінальне провадження №12022080000000284 прямо згадується серед проваджень, які розслідувала поліція Запорізької області.
Причому зазначено, що до цього провадження були долучені матеріали ревізії щодо Запорізької ОДА та Департаменту агропромислового розвитку ЗОДА.
Станом на вересень 2026 року, майже через чотири з половиною роки після початку розслідування, у відкритих судових матеріалах вироку в цій кримінальній справі не знайдено.
Більше того, навіть немає інформації – кому конкретно повідомили про підозру, чи завершили досудове розслідування, чи скерували обвинувальний акт до суду.
Кримінальна справа про “гуманітарку”, у якій суд уже поставив крапку
Один із наймасштабніших запорізьких кейсів останніх років – справа про групу, яка представлялася військовими та отримувала гуманітарну допомогу нібито для ЗСУ.
1 вересня 2026 року Шевченківський районний суд Запоріжжя виніс вирок чотирьом учасникам цієї схеми.
Про це повідомили у Нацполіції Запорізької області.
Ця історія почалася ще у 2024 році, а схема була побудована на довірі українців до українських військових.
За підробленими документами шахраї переконували благодійників і підприємства, що вантажі потрібні армії, а потім частину отриманого продавали.
За матеріалами суду, схему організував військовослужбовець, молодший сержант, який самовільно залишив військову частину. До неї він залучив свою дружину та знайомих – військового та цивільного.
Учасники групи зверталися до благодійних і громадських організацій, релігійної громади, підприємств та Запорізької ОВА за допомогою нібито для військових підрозділів.
Для цього використовували підроблені офіційні листи, акти приймання-передачі та інші документи.
Щоб у благодійників не виникало сумнівів, учасники схеми також створювали фото- та відеозвіти, які мали імітувати передачу отриманого майна військовим.
Насправді, як встановив суд, частину отриманого майна реалізовували стороннім особам, а гроші залишали собі.
Турнікети, аптечки, термобілизна, дрони…
Схема охоплювала різноманітне майно, яке призначалося для потреб Сил оборони.
З червня 2024 року до березня 2025-го учасники отримали гуманітарну допомогу загальною вартістю близько 5,85 млн грн.
Це були турнікети, тактичні аптечки, гемостатичні бандажі, оклюзійні наліпки, гідрогелеві пов’язки, шини, термобілизна, зимовий одяг, медикаменти, засоби гігієни та продукти.
Окремо за підробленими документами вони заволоділи майном Запорізької обласної військової адміністрації та підприємства на понад 1,1 млн грн. У цьому переліку були, зокрема, квадрокоптери, у тому числі з тепловізійними камерами, турнікети, бандажі, рятувальні ремені, засоби для іммобілізації, налобні ліхтарі, генератори та інше майно.
Ще понад 94 тисячі гривень становила вартість мастильних матеріалів, антифризу, медичних ліжок, евакуаційних крісел, засобів гігієни, столів та стільців, якими учасники схеми заволоділи у 2024-на початку 2025 року.
Окремо суд розглядав епізод із гуманітарними вантажами, які Львівська реформатська церква Святої Трійці передавала нібито для потреб військових частин.
Із листопада 2024 року до березня 2025-го громада шість разів відправляла допомогу через «Нову пошту».
У посилках були турнікети, оклюзійні наліпки, ізраїльські та гемостатичні бандажі, тактичні аптечки, термобілизна, медикаменти, шини, рукавички, шкарпетки та інше майно.
Отриману допомогу продавали невстановленим судом особам.
Таким чином, лише за епізодами з допомогою від Львівської реформатської церкви з 1 листопада 2024 року до 15 березня 2025 року група, за встановленими судом обставинами, незаконно заволоділа майном на 3 745 725,70 грн.
Загалом у матеріалах справи фігурує майно щонайменше семи організацій та установ. Серед них:
- ГО «Унія Офтальміка» – майже 1,16 млн грн;
- БФ «Таврійські зорі-2023» – понад 951 тис. грн;
- Запорізька обласна військова адміністрація – квадрокоптери на понад 971 тис. грн;
- ТОВ «БАРА» – понад 168 тис. грн;
- ТОВ «НАФТАЛІТА» – понад 50 тис. грн;
- ГО «Гарне місце» – понад 43 тис. грн;
- Львівська реформатська церква Святої Трійці – 3 745 725,70 грн.
Під час розслідування правоохоронці також встановили використання підробленої печатки військової частини та документів.
Для чотирьох учасників ця історія з гуманітарною допомогою вже завершилася вироком.
Організатор отримав 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Інший військовослужбовець – 5 років 3 місяці ув’язнення, також із конфіскацією майна.
Дружину організатора схеми засудили до 5 років позбавлення волі, але звільнили від реального відбування покарання з випробуванням на три роки.
Ще один учасник отримав 5 років, також із випробувальним строком три роки.
Окремо для засуджених суд встановив трирічні заборони на діяльність, пов’язану з отриманням та розпорядженням гуманітарною допомогою.
Крім того, суд задовольнив цивільні позови та постановив солідарно стягнути з трьох засуджених 971 044 гривні на користь Управління оборонної роботи Запорізької ОДА та 168 555 гривень на користь підприємства як відшкодування матеріальної шкоди.
Частину гуманітарної допомоги, яку вилучили під час розслідування, передали благодійній організації.
Але обвинувальний вирок у кримінальних справах щодо розкрадання або продажу гуманітарної допомоги – це радше виняток із правил, ніж стала судова практика.
Інша схема – 17 млн грн для дітей прифронтового Запоріжжя
Паралельно у Запоріжжі правоохоронці розслідували ще одну справу про можливе привласнення гуманітарної допомоги.
Ця історія стосується міжнародної організації «ЮНІСЕФ», яка передала не речі або продукти харчування, а 17 млн гривень громадській організації. (За даними судової справи, це Громадська організація «Діячі України їдуть творити», ГО «ДУЇТ», яка була зареєстрована у вересні 2022 року).
Гроші мали піти на закупівлю техніки, канцелярського приладдя та проведення заходів для дітей прифронтового Запоріжжя.
Але товарів і послуг фактично не надавали, а гроші знімали готівкою та розподіляли між учасниками.
Кримінальне провадження зареєстрували 5 грудня 2023 року. На той момент провадження розслідували як шахрайство у великому розмірі. Одному з фігурантів, за даними поліції, додатково інкримінували легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.
За версією слідства, організатори створили мережу нових ФОПів. Отримані кошти переказували на їхні рахунки – переважно сумами близько 200 тисяч грн.
У суді наводилися показання одного зі свідків, який розповів про пропозицію зареєструвати ФОП, отримати на рахунок 200 тисяч гривень, зняти їх у банку й передати більшу частину іншому учаснику. За зняття коштів, за цими показаннями, пропонували близько п’яти відсотків від суми.
У документах суду зазначено, що частина людей, яких використовували як ФОПів, не була обізнана про протиправну мету операцій.
Таким способом, за даними слідства, що було привласнено та легалізовано 1 034 601,61 грн.
Після першого платежу учасники, за версією слідства, надали ЮНІСЕФ звітність, яка мала створити враження, що гроші використали за призначенням – на благодійні заходи та придбання обладнання.
Після цього 19 грудня 2023 року ЮНІСЕФ перерахував ГО «ДУЇТ» ще 8 739 990 грн.
Але до моменту другого платежу рахунок ГО вже був заарештований – 15 грудня 2023 року суд наклав арешт на кошти на шести рахунках ГО «ДУЇТ» у банку.
Саме через це слідство кваліфікувало другий епізод як замах, а не як завершене заволодіння коштами.
На 27 листопада 2025 року на арештованому рахунку ГО «ДУЇТ» залишалося 10 321 108,96 грн. Суд визнав ці кошти речовими доказами.
А 25 грудня 2025 року суд вирішив передати ці гроші в управління АРМА.
У 2025–2026 роках справа суттєво розширилася. Слідство вже говорило не просто про трьох людей та один епізод, а про організовану групу з п’яти осіб.
За версією слідства, в групі були розподілені ролі:
- один із фігурантів координував фінансові операції, визначав суми та ФОПів;
- інший, як голова правління ГО, мав доступ до рахунків і підписував документи;
- окремі учасники шукали ФОПів та організовували зняття готівки;
- ще одна особа займалася бухгалтерськими документами, договорами, актами та накладними.
У травні 2025 року слідчі провели серію обшуків за місцями проживання кількох фігурантів. У матеріалах справи згадуються телефони, ноутбуки, флеш-накопичувачі, фінансово-господарські документи ГО «ДУЇТ», документи інших організацій, договори, рахунки, акти та накладні.
Під час 11 обшуків також вилучили значну суму готівки: понад 465 тисяч грн; 15 700 доларів; 900 євро.
Суд 15 травня наклав арешт на значну частину цього майна.
Як писав МИГ, у березні 2026 року поліція повідомила про завершення досудового розслідування у цій справі щодо п’ятьох людей, яких підозрюють у незаконному використанні благодійних коштів.
Нині ця кримінальна справа перебуває на розгляді у Вознесенівському райсуді Запоріжжя.
Гуманітарні автомобілі – ще один великий напрям
Окрема категорія запорізьких справ – автомобілі, які завозилися в Україну як гуманітарна допомога для військових, але до Сил оборони не доходили.
Ще у 2024 році Запорізький центр розслідувань проаналізував провадження за статтею 201-2 та виявив кілька таких історій.
На той момент журналісти писали щонайменше про три провадження, пов’язані зі спробами продажу гуманітарних автомобілів.
В одному випадку йшлося про п’ять автомобілів, за які просили разом 23 800 доларів.
Ще один епізод – спроба продати Ford Ranger, ввезений як гуманітарна допомога, за 7400 доларів.
Окреме кримінальне провадження, яке розслідувала поліція Запоріжжя, стосувалося благодійного фонду «ФСВ».
У 2023 році через нього в Україну як гуманітарну допомогу ввезли понад 50 транспортних засобів.
Прокуратура згодом звернулася до Господарського суду Запорізької області щодо 11 автомобілів. Серед них були Audi Q7, Ford Transit, Nissan Navara, Kia Sorento, Toyota Hilux та інші.
За матеріалами судової справи, ці машини після ввезення не передали кінцевим набувачам, а залишилися зареєстрованими за фондом.
Станом на 2025 рік місцезнаходження частини автомобілів встановити не вдалося. Окремі машини були оголошені в розшук.
У судових документах прокуратура вказувала на ознаки схеми, за якою автомобілі могли бути ввезені під виглядом гуманітарної допомоги з подальшою реалізацією.
1 вересня 2025 року Господарський суд Запорізької області зобов’язав БФ «ФСВ» здійснити розподіл десяти автомобілів на користь суб’єктів сектору безпеки й оборони України.
13 жовтня 2025 року на виконання рішення суд видав наказ, але фонд «ФСВ» рішення не виконав.
Саме це згодом стало причиною окремого спору вже не про самі автомобілі, а про роботу державного виконавця Комунарського відділу ДВС.
За твердженням прокуратури, після повторного невиконання рішення державний виконавець не наклав повторний штраф у подвійному розмірі та не направив повідомлення до органу досудового розслідування про можливе кримінальне правопорушення.
Якщо коротко і простими словами, ця історія виглядає так: БФ «ФСВ» отримав/мав у своєму розпорядженні 10 автомобілів як гуманітарну допомогу → прокуратура звернулася до суду → той зобов’язав фонд передати машини військовим → фонд рішення не виконав → державний виконавець наклав лише перший штраф і, на думку прокуратури, не зробив необхідних наступних кроків → прокуратура оскаржила бездіяльність ДВС → Господарський суд Запорізької області став на бік прокуратури → апеляція погодилася → Верховний Суд 16 липня 2026 року остаточно залишив ці рішення в силі.
Попри тривалу боротьбу за передачу авто та кілька судових рішень, залишається нез’ясованим головне: чи дісталися таки ці автомобілі українським військовим.
Якщо проаналізувати масив цих кримінальних справ, стають очевидними чотири головні схеми зловживань: прикриття статусом військових; обман благодійників; заробіток на “гуманітарних” автомобілях; фінансові схеми.
І, нарешті, є випадки, коли питання виникають уже не до псевдоволонтерів, а до тих, хто відповідав за облік, зберігання та розподіл гуманітарних вантажів.
Скільки справ про “гуманітарку” доходить до суду
Кримінальні кейси Запоріжжя є відображенням загальнонаціональної тенденції: провадження щодо зловживань із гуманітарною допомогою традиційно вважаються одними з найскладніших для розслідування.
Самого факту, що гуманітарна допомога зникла або була передана не туди, недостатньо.
Головний виклик для правоохоронців – довести, що допомогу продали чи використали саме з метою отримання прибутку. Крім того, визначення точної вартості вантажів вимагає складних і тривалих експертиз.
Фінансова оцінка є принциповою: кримінальна відповідальність за ст. 201-2 КК України настає лише у значному розмірі – від 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це 582,4 тис. грн). Такий самий грошовий поріг діє і для привласнення благодійних зборів.
Проте навіть у разі передачі справи до суду більшість обвинувачених укладають угоду зі слідством і відбуваються іспитовим строком.
NGL.media проаналізувало дані Офісу генерального прокурора та судового реєстру за чотири роки дії статті 201-2 КК України.
Попри численні випадки зловживань, до суду доходить менше десяти відсотків таких справ, а майже всі обвинувачені уникають позбавлення волі завдяки угодам зі слідством.
Сообщение Бізнес на “гуманітарці”: чому у Запоріжжі майже ніхто не сидить за її розкрадання появились сначала на Газета МИГ.