Що відбувається з українськими підприємствами після місяця війни
За місяць війни український бізнес втратив більше ніж за два роки пандемії. Обсяг завданої шкоди та довгострокові наслідки оцінити важко, адже бойові дії на території нашої країни все ще тривають.
За оцінками Національного банку, під час війни економіка України втрачає 50% «невиробленого» ВВП. Тобто, кожен тиждень коштує національній економіці понад 50 млрд грн. І це без втрат від руйнувань.
МВФ оцінює втрати України через військове вторгнення російських окупантів на рівні 35% ВВП.
Чимало підприємств опинилися у районах активних бойових дій і змушені були евакуюватися в більш безпечні регіони або взагалі припинити роботу. Але навіть ті бізнеси, які відносно далеко від постійних обстрілів, потерпають через проблеми з логістикою та нестачу сировини.
Як свідчать данні опитування ЄБА лише 17% компаній працюють у повному обсязі, а кожна третя не працює. Втім третина підприємців, попри призупинену роботу, планують відновити діяльність. Приблизно такі ж результати показали й опитування інших організацій.
Навіть в умовах війни бізнес повинен працювати там, де це можливо, платити податки та давати країні ресурс для продовження оборони. Цю тезу в останній тиждень повторюють майже всі представники уряду.
В якому стані зараз українські підприємства, хто зазнав найбільших втрат, і чи здатен бізнес оперативно відновитись?
Металургія
Металургійний ринок у скрутному становищі через залежність від експорту продукції морем. Більшість підприємств галузі зосереджені у південно-східній частині України, де тривають активні бойові дії.
Підприємства не мають можливості відвантажувати готову продукцію через заблоковані порти і морські шляхи. Деякі заводи, наприклад, «Азовсталь» у Маріуполі, почали консервувати ще у перший день війни, 24 лютого.
В найбільшому операторі цього ринку – компанії «Метінвест» – повідомили, що металургійні підприємства Маріуполя, а також «Запоріжсталь» та «Запоріжкокс» знаходяться у режимі гарячої консервації. «Запоріжвогнетрив» – в режимі тимчасової консервації технологічного обладнання.
Авдіївський коксохімічний завод зазнав масованого обстрілу і також працює у режимі часткової консервації.
Під обстрілами була і «Азовсталь», проте наразі повністю встановити ступінь пошкоджень там неможливо.
ГОКи та інші підприємства працюють в штатному режимі. Компанія продовжує платити заробітну плату співробітникам.
Аграрії
Чи не в найгірших умовах опинилися аграрні підприємства. Їх бізнес прив’язаний до конкретної території, а роботи в полі чи тваринництво не можна відкласти на невизначений термін, або перенести.
Наразі ринок страждає від дефіциту робочої сили, пального, добрив та оборотних коштів.
Чимало працівників фермерських домогосподарств мобілізовані або пішли в тероборону. Значну частину пального ми імпортували з Росії та Білорусі, поставки з яких зупинились з першими ракетними обстрілами по українських містах з території цих країн.
Через обстріли росіянами портів аграрії не можуть продати зерно. Їм бракує обігових коштів для закупівлі насіння, добрив, засобів захисту. Крім того, ціни на ці та інші товари суттєво зросли.
У південних регіонах України вже розпочали посівну. Аграрії Одеської області на 21 березня засіяли понад 22 тис га площ із 750 тис га запланованих. У Миколаївській області також розпочали польові роботи у тих районах, де не ступала нога окупантів.
Україна залишиться з хлібом у будь-якому разі, запевняють в уряді.
А от якою буде ціна зерна у світі, залежить від того, чи будуть і далі падати снаряди на голови українським аграріям.
ІТ-ринок
ІТ-галузь очікувано виявилась найбільш стійкою. Карантин добре підготував компанії до найгіршого із можливих випробувань – війни.
Як повідомив ЕП виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк, майже всі компанії (92%) серед їх учасників, заздалегідь мали чіткі плани дій на випадок форс-мажорних обставин.
«Частково вже була проведена релокація ключових співробітників до офісів компаній в європейських країнах. Після початку війни компанії оперативно провели евакуацію людей: забезпечили транспорт, поселення та організували робочі місця в найбільш безпечних регіонах країни», – каже Васюк.
Багато ІТ-компаній мали офіси за кордоном, тож після початку війни частина працівників просто переїхала туди.
Окремі компанії навіть наполягали на релокації фахівців і фінансували це, а інші – надавали підтримку у випадку, якщо сам фахівець бажав переїхати.
Втім більша частина ІТ-фахівців залишається в Україні та працює з безпечних регіонів.
Енергетика
За три тижні після повномасштабного військового вторгнення РФ енергосистема України приєдналася до енергосистеми континентальної Європи ENTSO-E.
Проблем із генерацією електроенергії в Україні немає. У найбільшому операторі маневрових потужностей – Дтек – повідомили ЕП, що майже всі ТЕС компанії наразі працюють у штатному режимі.
Виключення становить лише Луганська ТЕС, зупинена раніше через військові дії в області та частково Запорізька ТЕС, яка перейшла на газ та працює мінімальним складом обладнання через пошкодження мосту та зупинку залізничного сполучення в регіоні.
Запорізька атомна електростанція – єдина повністю працююча АЕС з тих, які опинилися під контролем окупантів – продовжує працювати та давати електроенергію в об’єднану енергосистему України.
Логістика
Логістичний ринок зазнав значних втрат через те, що чимало територій опинилися відрізаними від сполучення.
В компанії «Нова пошта» ЕП повідомили, що за перший тиждень війни обсяги доставки впали на 95%.
«Наш бізнес дуже постраждав, як і вся економіка країни. Багато терміналів та відділень зачинилися через постійні обстріли. Відбулися масові переміщення співробітників та клієнтів. У людей змінилися пріоритети, як наслідок, впав попит на товари, які раніше ми доставляли», – зазначають у компанії.
Якщо до війни «Нова пошта» щодня перевозила близько 1 млн посилок, то в перший тиждень бойових дій цей показник впав у 20 разів – близько 50 тис посилок на день.
Страховий ринок
Нелегкі часи переживає й ринок страхування. Генеральний директор Асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслав Черняховський зазначає, що дві третини компаній мають падіння надходжень на 50-90%.
«На ринку лише 5% компаній, які продовжують діяльність без проблем. Це ті, в кого офіси є лише на заході України. Близько 60% компаній мають проблеми та збої в роботі, але вони продовжують працювати. Майже третина мають перебої в роботі та можуть працювати частково. 10% компаній не можуть продовжувати діяльність», – пояснює Черняховський.
Чверть компаній має підрозділи й офіси у регіонах, які постраждали від російської агресії. Асоціація Черняховського провела опитування, яке показало, що 23% компаній мають суттєві пошкодження офісів і роботу там вже неможливо відновити.
У 80% страхових компаній обсяг фінансових надходжень скоротився на понад 50%.
Основна проблема — людський капітал
За даними ООН, на 15 березня з України виїхали майже 3 мільйони громадян. Трохи менше половини з них – люди працездатного віку. Майже всі – жінки.
Велика кількість чоловіків працездатного віку була мобілізована, ще частина – переїхали у відносно безпечні регіони. Тож бізнес, який не може релокуватися, потерпає від нестачі робочих рук.
За даними дослідження Advanter.Group, для 48% підприємств малого і середнього бізнесу, які взяли участь в опитуванні, перевезення виробництв неможливе. Ще 31% не встигли перевезти працівників. Лише трохи більше ніж 20% здійснили часткову релокацію бізнесу або ще в процесі.
Яка підтримка від держави необхідна бізнесу
Держава активно закликає бізнес, який перебуває у відносно спокійних регіонах, відновлювати роботу. Уряд знизив податки, дозволили платити 2% з обороту замість 20% ПДВ. Для підприємців першої та другої групи сплата ЄСВ стала добровільною.
«Найбільш актуальні способи підтримки для великого бізнесу наразі це анонсовані податкові пільги, близько половини опитаних нами компаній планують ними скористатись», – зазначає Анна Дерев’янко.
Серед пропозицій бізнесу – скасування переліку критичного імпорту, як суттєвої перепони для ведення розрахунків з постачальниками та покупцями, сприяння пожвавленню імпорту-експорту, логістична підтримка та спрощення митних процедур (вимог до повноти переліку додаткових документів).
Для експортних підприємств, надзвичайно важливим є відновлення відшкодування ПДВ по експорту.
Читайте також: Які галузі економіки активно розвиватимуться в Україні після війни
Джерело: Економічна правда
Сообщение Бізнес в умовах війни: хто зазнав найбільших втрат та як відновлюються підприємства появились сначала на Індустріалка — новини Запоріжжя.
Источник: http://iz.com.ua/economika/biznes-v-umovah-viyni-hto-zaznav-naybilshih-vtrat-ta-yak-vidnovlyuyutsya-pidpriyemstva
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
