19 грудня у Хортицькому районному суді допитали свідка у справі про воєнні злочини в окупованому селищі Михайлівка Запорізької області. Справа стосується незаконного ув’язнення, пограбування та катувань працівника селищної ради. Обвинуваченим є командир російської військової частини Герман Калоєв, який виконував роль “коменданта» окупованого селища.
Що відомо про справу
Заочно обвинуваченим є 42-річний командир військової частини 6918 Росгвардії Герман Калоєв. На початку повномасштабного вторгнення, за даними обвинувачення, його призначили на посаду так званого «військового коменданта» у смт Михайлівка Запорізької області. Цей населений пункт, що знаходиться за 50 кілометрів від Мелітополя, був захоплений 28 лютого 2022 року і досі залишається в окупації.
Військову комендатуру на чолі з Калоєвим створили на базі захопленої адміністративної будівлі відділку поліції. 22 квітня 2022 року саме сюди доставили місцевого мешканця, працівника селищної ради В. За версією слідства, до його будинку увірвався комендант Калоєв разом з іншими представники збройних сил РФ та погрожуючи зброєю, викрали ноутбук та гроші, а його відвезли до комендатури. Чоловіка помістили на три дні до камери ізолятора тимчасового тримання без пред`явлення будь-яких обвинувачень.
Як каже слідство, військовий комендант разом з підлеглими намагався змусити чоловіка працювати на окупаційну владу. Потерпілий В. працював спеціалістом в одному з відділів Михайлівської селищної ради. Під час незаконного утримання до потерпілого застосовували фізичне, психологічне насильство та катування: завдавали ударів в голову, били по тулубу, порізали пальці на руках ножем, переламали ребро, залякували та погрожували. Згідно з матеріалами справи, саме Калоєв ударив потерпілого коліном в обличчя, а також щонайменше чотири рази вдарив ногами по тулубу. У результаті цього чоловік отримав травми та втратив кілька зубів верхньої щелепи. Слідство каже, що після цього Калоєв надав наказ помістити потерпілого В. до камери зі сленговою назвою “стакан” — це вузьке замкнене приміщення, де не має змоги сісти або лягти й людина змушена увесь час стояти. У таких умовах чоловіка утримували близько чотирьох годин, завдаючи йому сильного фізичного та психологічного болю. Слідство кваліфікує ці дії як катування.
Лише через кілька днів, 25 квітня, його відпустили, знову намагаючись схилити до співпраці. Після звільнення, наступного дня чоловік залишив окуповану територію та виїхав до Запоріжжя, де звернувся по медичну допомогу та до правоохоронців.
«Він був весь побитий»: покази фельдшера швидкої
Під час засідання 19 грудня суд допитав в якості свідка колишнього фельдшера швидкої допомоги у селищі Михайлівка А. (ініціали змінено з міркувань безпеки). Він розказав, що за кілька місяців після окупації селища, Токмацька міська лікарня вже не мала достатньо ресурсів, щоб надавати людям стаціонарну допомогу, то ж медики “швидкої” в приватному порядку допомагали місцевим, які цього потребували. Під час одного з таких днів, йому зателефонував його знайомий В., та попросив допомоги.
“Я приїхав до нього на своєму транспорті, піднявся у квартиру. Пам’ятаю, що у нього було розбите лице, був синець під оком, була рубана рана… Він тоді ще показав палець, який був розрізаний. Він сказав, що ножем його тикали. Ще в нього була травма правого коліна, та загалом було видно, що побитий чоловік», — розказав свідок А.
За його словами, під час того, як він надавав медичну допомогу, В. розказав, що з ним сталося в останні дні. Він сказав, що до нього в будинок приїхав комендант з військовим, пропонували роботу, після відмови, його почали бити. Фельдшер обробив рани та порадив В. якнайшвидше звернутися до лікарні, той пояснив, що хоче виїхати до підконтрольної Україні територій та вже там лікуватися.
Свідок уточнив, що безпосередньо не бачив, хто саме катував В., але згідно з поясненнями потерпілого зрозумів, що це робив військовий комендант, якого в селищі всі знали за іменем Герман. Свідок А. розказав, що особисто побачив Германа вперше на початку березня у формі Росгвардії, коли той приїздив в лікарню та пропонував медикам працювати на окупантів. Він був свідком того, як Калоєв застосував насильство проти інших цивільних мешканців.
«Я його [Германа Калоєва] бачив особисто кілька разів, але не так, щоб ми особисто знайомились. Що відбувалося з В. особисто я не бачив. Проте під час виїзду на виклик на “швидкій”, я знаю, що він застосовував фізичну силу проти людей у камерах. Це побиття та погрози життю та здоров’ю. В ці моменти навіть його ж люди забирали в нього зброю. Ось це я бачив на власні очі. Звичайно, що це виглядало, як реалістична погроза вбивством, коли тебе б’ють, а потім махають зброєю перед тобою», — пояснив А.
Чому ці дії кваліфікують як воєнний злочин
Прокуратура, вважає ці дії воєнним злочином, оскільки вони були вчинені під час міжнародного збройного конфлікту, на тимчасово окупованій території, представником збройних сил держави-агресора щодо цивільної особи, яка перебувала під захистом міжнародного гуманітарного права.
«Згідно з Женевськими конвенціями, зокрема, цивільних осіб заборонено незаконно затримувати, катувати, принижувати або примушувати до співпраці. Потерпілий у цій справі – виключно цивільна особа. Не військовослужбовець, не озброєна людина і не та, яка могла становити небезпеку. Йдеться не про безпеку, а про примус і залякування. Незаконне затримання, побиття, катування, привласнення майна цивільних осіб – все це розглядається, як порушення законів і звичаїв війни. Санкція ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України передбачає покарання від 7 до 12 років позбавлення волі. Прокуратура наполягатиме на найсуворішому покаранні, оскільки це один із найбільш тяжких злочинів, визнаних у всьому світі”, — зазначила пресслужба Запорізької обласної прокуратури у своєму коментарі.
Обвинувальний акт у цій справі передали до суду 7 листопада 2024 року, і розгляд триває вже понад рік. Сторона обвинувачення наголошує, що для справ такої категорії це не є винятком — процес ускладнюється процедурними моментами, зокрема викликом свідків і розшуком обвинуваченого. Саме тому суд щоразу відкладає засідання, щоб належно повідомити учасників.
Сам обвинувачений у суді відсутній, справу розглядають заочно без його участі, проте інтереси Калоєва в суді представляє адвокат з центру надання безоплатної правової допомоги. Місцезнаходження обвинуваченого на цей час невідоме.
Суд уже завершив дослідження всіх доказів у справі, зібраних на етапі досудового розслідування: допитали потерпілого та свідків, досліджені висновки експертів, долучені всі документи та протоколи.
Загалом у справі допитали трьох свідків. Серед них — донька потерпілого, яка була безпосереднім очевидцем моменту його затримання російськими військовими, а також мешканець громади, який підтвердив обставини подій під час окупації.
Стадію судового слідства закінчено, сторони готуються до судових дебатів, що були відкладені через неявку потерпілого. За інформацією прокуратури, це пов’язано з необхідністю забезпечити право всіх учасників процесу взяти участь у дебатах.
Цивільний позов про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди потерпілий у межах цього провадження не заявляв.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту IWPR «Правосуддя наживо».
Джерело: 061.ua
