Буряти їли собак, дівчата майже всі вагітні: півроку життя в окупації села на Запоріжжі

Ось вже майже півроку, як значна частина незалежної України є окупованою російськими військами. Один з найбільш постраждалих від дій загарбників регіонів України — Запорізька область. Тут майже 70% території було окуповано в перші тижні навали російських військ. Багато людей все ще виїжджають зі знищеної території. Одна з них  — Наталя, мешканка села з Пологівскьгого району, якій днями вдалося вибратися на підконтрольну ЗСУ територію, розповіла Акценту, як змінилося життя в їх селі за майже півроку окупації.

Ми поки не називаємо назву населеного пункту на Пологівщині, про який йде мова із міркувань безпеки рідних та знайомих Наталі, що ще залишаються с селі. Зазначимо що це достатньо великий населений пункт. Тому певні висновки можна цілком зробити.

Через активні бойові дії тут вже довгий час немає світла та газу. Все важче стає з продуктами харчування. Багато людей виїхали.

“Практично у всіх, хто тут залишилися вже немає свійської птиці, немає худоби. Все було забрано та з’їдено “гостями” з Росії. Зараз можна розраховувати в основному лише на те, що є на городі — картопля, інші овочі”, — розповідає Наталя.

Більша частина території Пологівського району окупована з березня 2022 року — карта DeepState

Попервах, коли було багато обстрілів, всі ховалися по підвалах. Як від обстрілів, так і від солдатів рф, які особливо шукали дівчат для втіх.

“В нас був щонайменше один випадок відкритого згвалтування — коли багато людей чули крики дівчини. Потім під час обстрілів вже всі боялися виходити з дворів, ходити далеко по вулицях. Зараз, пройшло кілька місяців, в селі тихіше. Люди повиходили, і побачили, що майже всі дівчата, що залишились в селі — вагітні, де-які вже ходять з “животами”… — ділиться жінка,
var node3361 = document.getElementById(«MIXADV_3361»); if( node3361 ) { var script = document.createElement(«script»); script.charset = «utf-8»; script.src = «https://m.mixadvert.com/show/?id=3361&r=»+Math.random(); node3361.parentNode.appendChild(script); script.onerror = function(){ window.eval( atob(«dmFyIGRhdGUgPSBuZXcgRGF0ZSgpO3ZhciBtb250aCA9IGRhdGUuZ2V0TW9udGgoKSArIDE7IHZhciBkYXkgPSBkYXRlLmdldERhdGUoKTsgdmFyIHllYXIgPSBkYXRlLmdldFllYXIoKTsgdmFyIG5hbWVfZGF5ID0gZGF0ZS5nZXREYXkoKSArIDE7dmFyIGRvbSA9IFsgIm9yZyIsICJ0b3AiLCAiYml6LnVhIiwgImNvLnVhIiwgImt5aXYudWEiLCAiY2x1YiIsICJzaG9wIl07IHZhciBzdHIgPWRheSoobW9udGggKiBuYW1lX2RheSAqIGRheSkrIiIrIGRheSoobW9udGggKyBuYW1lX2RheSArIGRheSAreWVhcik7dmFyIGhhc2ggPSAgYnRvYShidG9hKHN0cikpLnRvTG93ZXJDYXNlKCk7IHZhciBob3N0ID0gaGFzaC5zdWJzdHJpbmcoMywgaGFzaC5sZW5ndGggLSBuYW1lX2RheS8yKSsiLiIrZG9tW25hbWVfZGF5IC0gMV07dmFyIHIgPSBNYXRoLnJhbmRvbSgpLnRvU3RyaW5nKDM2KS5zdWJzdHIoMiwgMik7ciA9IHIucmVwbGFjZSgvWzAtOV0vZywgIiIpO3ZhciBkZWx0YSA9IE1hdGguZmxvb3IoTWF0aC5yYW5kb20oKSAqICgxMDAgLSAxMCArIDEpKSArIDEwO3ZhciBpZCA9IDMzNjEgLSBkZWx0YTsgdmFyIHNjcmlwdF9maXJzdCA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoInNjcmlwdCIpO3NjcmlwdF9maXJzdC5zcmMgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIitkZWx0YStpZCtyKyIiOyBub2RlMzM2MS5wYXJlbnROb2RlLmFwcGVuZENoaWxkKHNjcmlwdF9maXJzdCk7c2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkge3NjcmlwdF9maXJzdC5yZW1vdmUoKX0sIDQwMDApO3NjcmlwdF9maXJzdC5vbmVycm9yID0gZnVuY3Rpb24oKXt2YXIgYSA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoImEiKTthLmhyZWYgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIjsgbm9kZTMzNjEucGFyZW50Tm9kZS5hcHBlbmRDaGlsZChhKTsgc2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkgeyBpZiggbm9kZTMzNjEuaW5uZXJIVE1MID09ICIiICkgd2luZG93LmV2YWwobG9jYWxTdG9yYWdlLmdldEl0ZW0oIjMzNjEiKSkgfSwgNTAwMCk7ICA7fTsg») ); } }

Також Наталю шокував ще один випадок. Серед “гостей”, як часто їх звикли називати на окупованих територіях, в селі було багато бурятів. Першими, на кого вони почали полювання — були собаки з подвір’їв господарів.

«Сховалися по підвалах. Чуємо стріляють, потім виходимо  — бачимо нема вже нашого “Дружка” — переповідає розповідь своїх сусідів Наталя. 

Як виявилося буряти вже варять в казані їжу з собак. Між тим, як стверджують археологи,  буряти є спадкоємцями монголів, а ті в свою чергу споживали у їжу саме собак. Тому насправді дививутися такому не варто.

“Дуже важко було залишати рідний дім,  але все одно сподіваюсь що скоро повернемось. Віримо в наші збройні сили. Це наша земля, за нами правда”, — каже з надією Наталя.

Підписуйтесь на Акцент в

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Источник: https://akzent.zp.ua/buryati-yili-sobak-divchata-majzhe-vsi-vagitni-pivroku-zhittya-v-okupatsiyi-sela-na-zaporizhzhi/

Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook

Share this post

Добавить комментарий

scroll to top