Спецпредставник Китаю у справах Євразії Лі Хуей днями відвідав Київ. Візит був присвячений пошуку можливостей врегулювання російсько-української війни, але незважаючи на заявлений «відвертий і дружній» тон переговорів, схоже, друга спроба виявилася такою ж безуспішною, як і перша.
Детальніше про турне переговорника Лі, позицію Китаю та про те, чи варто чекати на перезапуск мирного процесу, — у матеріалі РБК-Україна.
При підготовці матеріалу використовувалися: повідомлення МЗС Китаю, Офісу президента України, публікації Reuters, Kyiv Post, Bloomberg та South China Morning Post, коментарі аналітика Українського інституту майбутнього Ілії Куси.
Зміст
Хто такий Лі Хуей, що було раніше і чому він знову вирушив у турне
Спроба №2. Що відомо про другий раунд китайської «мирної ініціативи»
Формули миру, позиція Китаю та чому Україні важлива його підтримка
Чи варто чекати перезапуску мирного процесу після візиту Лі Хуея
Хто такий Лі Хуей, що було раніше і чому він знову вирушив у турне
Другий раунд китайської човникової дипломатії стартував минулого тижня. Спеціальний представник у справах Євразії Лі Хуей вже відвідав Росію, штаб-квартиру ЄС у Брюсселі, Польщу та Україну, а також має намір зустрітися з німецькими та французькими дипломатами. Але поки незрозуміло, чи відрізнятимуться результати від підсумків турне 2023 року. І чи справді Пекін зацікавлений у закінченні війни, враховуючи, що Захід виснажує ресурси, а Росія стає все більш залежною від Китаю.
Що стосується персони переговорника, то Лі 70 років, дипломатичну кар’єру він розпочав у 1975 році у Радянсько-Європейському відділі китайського МЗС. Після розпаду СРСР обійняв посаду першого секретаря посольства в Росії, потім першого секретаря та радника посольства в Казахстані. Просувався кар’єрними сходами в МЗС, а з 2009 по 2019 роки був послом у Москві. І навіть отримав «медаль дружби» з рук Володимира Путіна.
Посередником у мирних переговорах Лі спробував виступити після квітневої розмови президента Володимира Зеленського та голови КНР Сі Цзіньпіна. Під час першого раунду човникової дипломатії з 15 по 26 травня 2023 року він обговорив політичне врегулювання з Україною, Польщею, Францією, Німеччиною, ЄС та Росією.
Фото: Лі Хуей у 2023 році вже приїжджав до України, а Європі нібито пропонував визнати російську окупацію територій (Getty Images)
Тоді Лі озвучив список кроків, які Китай міг би здійснити (без осуду РФ): повернення депортованих дітей, підтримка зернового коридору та допомога у забезпеченні безпеки захопленої Запорізької АЕС. Це не призвело до прогресу чи угод та, по суті, все звелося до формальностей. У яких Київ похвалив Пекін за повагу цілісності України, а Москва — за зусилля щодо «вирішення конфлікту дипломатичним шляхом».
Травневий візит припав на період підготовки до літнього контрнаступу. Україна не прагнула переговорів із РФ, сподіваючись, що звільнення територій посилить її позицію. Тепер Лі приїхав на тлі виходу Сил оборони з Авдіївки, проблем із західною допомогою та обмежених успіхів російської армії на фронті. Минулого разу, як писали західні ЗМІ, він пропонував Європі визнати окупацію територій за перемир’я. Зараз Україна виглядає слабшою, ніж роком раніше, і не виключено, що був розрахунок на її поступливість.
«Можливо, але чому візит відбувся саме вчора, насправді не має значення. Він міг бути пов’язаний із ситуацією на фронті, другою річницею вторгнення (до першої Китай виступив із «мирними пропозиціями», — ред.) або тим, що ми просуваємо проведення Саміту миру і хочемо запросити туди багато країн, у тому числі Китай. Можливо, вони хотіли поговорити про мир перед тим, як вирішити, чи брати участь у саміті, який пропонує Володимир Зеленський», — розповів аналітик Українського інституту майбутнього Ілія Куса.
Спроба №2. Що відомо про другий раунд китайської «мирної ініціативи»
Маршрут цьогорічного турне Лі Хуея практично повторює розклад першого, з тією різницею, що Росія стала першою точкою, а не останньою. У суботу, 2 березня, між ним та заступником міністра закордонних справ РФ Михайлом Галузіним відбувся «ґрунтовний обмін думками».
«Було заявлено, що будь-яке обговорення політико-дипломатичного врегулювання неможливе без участі Росії та врахування її інтересів у сфері безпеки», — зазначили в російському МЗС і додали, що запропоновані Україною «діалогові формати та ультиматуми» не можуть служити його основною.
Китайська сторона обмежилася словами про готовність сприяти мирним переговорам та бути посередником.
«Історичний досвід показує, що будь-який конфлікт врешті-решт має вирішуватися шляхом переговорів. Чим гостріша суперечність, тим більше ми не повинні відмовлятися від зусиль для діалогу», — наголосили в МЗС Китаю.
У понеділок Лі відвідав штаб-квартиру ЄС у Брюсселі. Європейські дипломати повторили, що повага до суверенітету та територіальної цілісності України залишається наріжним каменем. Позначили прихильність до підтримки Києва «у всьому, що необхідно для перемоги», і висловили сподівання, що Китай як постійний член Ради безпеки ООН вимагатиме від Росії поважати Статут і негайно вивести війська.
Як пише South China Morning Post, європейські офіційні особи та дипломати вважають, що китайське турне націлене на «вимірювання температури» на предмет того, наскільки змінився погляд Європи і чи дає це можливість Пекіну виступити арбітром у переговорах. Частина з них наголошує на тому, що бажання України заручитися підтримкою Китаю вкладається в логіку ширших зусиль із привернення уваги країн Глобального Півдня.
«Багато чого треба зробити, щоб Китай став голосом Глобального Півдня. Українці дійсно вірять, що він може впливати на ситуацію, враховуючи, як важко їм було з південноафриканцями або бразильцями. Китай має деякі важелі впливу на них», — цитує SCMP високопоставленого чиновника з Брюсселя.
Фото: переговори з китайською делегацією у Києві (president.gov.ua)
У середу Лі зустрівся із заступником міністра закордонних справ Польщі Владиславом Бартошевським. Польська сторона назвала війну загрозою та закликала Пекін утриматися від політичної, економічної та військової допомоги Росії. Той у відповідь заявив про готовність продовжувати міжнародні консультації. Вже в четвер його прийняли в Офісі президента України та провели брифінг із людьми з Кабміну, військової розвідки та Генштабу.
Повідомляється, що китайській делегації розповіли про ситуацію на фронті, роботу зернового коридору та показали уламки збитої північнокорейської ракети. Сторони обговорили можливість урегулювання на основі української формули миру. Крім того, знову було порушено питання про сприяння Пекіна у припиненні депортації дітей, обміні полоненими, деокупації Запорізької АЕС та підтримці інших ініціатив України.
«Спецпредставник Лі Хуей провів відверті та дружні переговори про китайсько-українські відносини та «українську кризу», — зазначили в китайському МЗС.
Формули миру, позиція Китаю та чому Україні важлива його підтримка
Офіційно Китай демонструє нейтралітет, але його важко назвати неупередженим. Зокрема, Україна раніше висловлювала стурбованість потенційно проросійською позицією з урахуванням раніше заявленої «безмежної дружби» РФ із Китаєм.
У жовтні 2022 року президент Володимир Зеленський представив формулу миру. План із 10 пунктів включає відновлення територіальної цілісності України, виведення російських військ, необхідність гарантій безпеки та спецтрибуналу щодо воєнних злочинів РФ.
Китай має іншу думку. У лютому 2023 року було оприлюднено пропозиції з 12 пунктів, і хоча загалом документ виступає за мир, у ньому немає конкретики з ключових питань. Незважаючи на підтримку суверенітету України, Пекін фактично захищає Москву, виправдовуючи вторгнення розширенням НАТО і нібито ігноруванням її інтересів. Заклики до скасування санкцій та засудження західної допомоги, яка «підливає масла у вогонь», дозволяє інтерпретувати позицію Китаю як пасивну форму підтримки РФ.
За минулий рік нічого не змінилося. За даними Bloomberg, на Мюнхенській безпековій конференції міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба шукав можливість переконати Китай взяти участь у Глобальному саміті миру, який може пройти навесні у Швейцарії. На зустрічі з китайським колегою Ваном І це питання обговорювалося, але зі стандартних заяв останнього про бажання сприяти переговорам можна зробити висновок, що в принципі Пекін не вважає українську формулу реалістичною. Принаймні більшість пунктів.
Фото: глава китайської дипломатії Ван І обмежується словами про бажання Китаю бути посередником у мирному процесі (Getty Images )
«Деякі з них у його інтересах. Наприклад, щодо ядерної безпеки, ця тема цікавить Китай. Інше питання, що він не погоджується з негайним виведенням російських військ з окупованих територій. Китайці вважають це нереалістичним, як і багато інших незахідних країн. Вони вважають, що неможливо розпочинати переговори з такої вимоги, це максималістська умова України, яка, по суті, ставить хрест на перезапуску переговорного процесу, вони хочуть компромісу: або змінити формулу миру, або взяти інший план за основу переговорів. На компроміси не готова наша влада, тому що якщо ми відмовимося від пункту про виведення російських військ, це сприйматиметься як «зрада» і відмова від територій», — каже аналітик Ілія Куса.
Тим не менш, позиція Китаю важлива, і Україна не залишає спроб схилити його на свій бік. Більше того, активізувала їх. Наприклад, напередодні другої річниці російського вторгнення китайський посол Фань Сяньжун був серед десятків дипломатів на фото із Зеленським, яке він опублікував у своєму мікроблозі X.
Голос Пекіна важливий з низки причин, не лише політичних. Він залишається одним із найбільших торгових партнерів, якими за нинішніх умов Україні не варто розкидатися, пояснює Куса.
«Плюс, як виявилося, Китай став джерелом для купівлі комплектуючих для дронів і не тільки. Вони продають їх і в Росію, але це все одно хороше дешеве джерело, що нам вигідно», — зазначив він.
У Китаю досить велика політична вага в країнах Глобального Півдня, і добрі відносини з Пекіном здатні забезпечити непогані політичні дивіденди, якщо казати про діалог із умовним незахідним блоком. Крім того, Китай залишається одним із центрів впливу на західний світ і має певні важелі тиску на Росію завдяки тому, що його частка на ринку РФ зростає.
«З іншого боку, наскільки реально Китай готовий тиснути? Це те ще питання, але, як на мене, якщо він побачить, що йому буде вигідно схиляти Москву до переговорів, таке може статися. Однак наскільки економічні аргументи вплинуть особисто на Володимира Путіна? Тут проблема чисто політичного світогляду, що лежить в основі ідеології. У будь-якому випадку Китай для нас є цінним партнером. Принаймні краще, щоб він зберігав такий нейтралітет, ніж почав, наприклад, відкрито надавати військову допомогу Росії», — сказав аналітик.
Він також додав, що і під час і після війни важливо диверсифікувати зовнішню торгівлю. Ні географія України, ні її бажання відкривати нові ринки нікуди не подінуться. Просто зараз складно глибоко розвивати діалог, коли позиції щодо війни розходяться.
Чи варто чекати на перезапуск мирного процесу після візиту Лі Хуея
Враховуючи історично холодну позицію Пекіна щодо українських ініціатив та дипломатичну гонку зі США, навряд чи візит Лі Хуея принесе якісь результати. Так склалося, що китайська сторона вважає Київ повністю залежним від Вашингтона. А той факт, що Китай взяв участь лише в одній із чотирьох зустрічей з формули миру, говорить про те, що він, по-перше, не хоче сваритися з РФ, а по-друге, не хоче підтримувати західний тренд.
Фото: незважаючи на позитивний тон повідомлень про візит, від приїзду Лі Хуея не чекають на прорив і перезапуск мирного процесу з РФ (president.gov.ua)
У будь-якій ситуації Китай насамперед слідує своїм інтересам, тому є сумніви щодо щирості його амбіцій стати посередником у врегулюванні російсько-української війни. Можливо, він готовий надати майданчик для переговорів, але, вочевидь, Україна не має довіри.
«Швидше за все, посередництво буде надано іншим країнам. Я ставлю на Туреччину чи арабські країни, які влаштовують і нас, Росію, і Європу. Але Китай може стати посередником щодо підтримки переговорного процесу, коли він почнеться. І може бути гарантами майбутніх угод між РФ і Україною. Тобто обмежену роль він зіграти може, хоча нам не варто виходити з того, що Пекін нас підтримуватиме. Він має інші інтереси, наприклад, інтерес послабити США суперечить нашим інтересам, тому що Вашингтон — наш партнер. Тому китайці займатимуть позицію посередині, це треба враховувати та залучати їх до переговорів. В принципі нічого поганого в цьому немає, ми нічого не втрачаємо від цього», — зазначив Куса.
За його словами, будь-які міжнародні домовленості, підписані за участю Китаю та інших країн світу, матимуть більшу легітимність, ніж без них. Швидше за все, Пекін сам не захоче більшої ролі, він, в принципі, бачить її досить обмеженою, оскільки війна в Україні не очолює його перелік пріоритетів.
Як і перший, другий раунд китайських візитів не призведе до перезапуску мирного процесу. Як і роком раніше, позиція зводиться до того, що Україна та Росія мають зупинитися на поточній лінії фронту, припинити вогонь, при цьому Китай не вимагає виведення російських військ. Така позиція неприйнятна для всіх.
«Для України, зрозуміло, тому що ми продовжуємо бойові дії до звільнення наших територій. А Росія не зупинятиметься, оскільки, як вона вважає, зараз перехопила ініціативу і здатна окупувати нові землі. Через це, на мою думку, Лі погано прийняли в Москві, на дуже низькому рівні і майже не висвітлювали приїзд. Вони показали, що не зацікавлені ні в посередництві Китаю, ні в його мирних пропозиціях. Ми прийняли його на більш високому рівні, але я теж не чекаю, що далі будуть якісь домовленості. Позиція Китаю є непопулярною серед політиків і в нашому суспільстві. Він пропонує речі, на які ми політично не готові», — резюмував Куса.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram .
Источник: https://golos.zp.ua/obshhestvo/265549/chi-nejtralnij-pekin-navishho-kitaj-znovu-vidpraviv-revizora-do-ukraini-ta-rf-i-na-shho-stavka
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
