Міністерство культури України подало бюджетний запит на фінансування книжкового напряму державної ініціативи «Тисячовесна» у 2027 році.
Водночас остаточного підтвердження фінансування ще немає, а конкретні лоти, умови участі та механізми підтримки лише розроблятимуть разом із представниками книжкової сфери. Про це повідомляє Читомо, посилаючись на коментарі заступниці міністра культури України Богдани Лаюк.
За її словами, Мінкульт уже зробив бюджетний запит на книжкову «Тисячовесну». Формувати саму програму почнуть після того, як міністерство отримає відповідь і підтвердження фінансування.
Станом на другу половину серпня ще не затверджені ані остаточний бюджет книжкового напряму, ані суми підтримки для окремих проєктів, ані перелік тих, хто зможе подаватися. Водночас уже відоме коло напрямів, які можуть увійти до програми: бібліотечні закупівлі, підтримка дитячої книжки й читання дітей, цифрові книжки та аудіоконтент, промоція і дистрибуція, перекладна наукова література, доступ до української книжки за кордоном та дороговартісні видавничі проєкти.
Після підтвердження фінансування Мінкульт планує провести окрему стратегічну сесію з книжковою сферою. До формування програми хочуть залучити Український інститут книги, видавців та інших представників ринку, бібліотеки, державні інституції, культурні організації й менеджерів, письменників, перекладачів і критиків.
“Для того, аби ефективно її скласти, неможливо зробити це силами лише Мінкульту. Тому для цього ми будемо проводити стратегічну сесію зі стейкхолдерами сфери: і Українським інститутом книги, і представниками ринку, і бібліотеками, і представниками державного сектору, і культурними менеджерами, і культурними організаціями, і письменниками, і перекладачами, і критиками”, – сказала Лаюк. За її словами, одна з цілей – зробити програму «синтетичною», тобто такою, що одночасно працюватиме на кілька частин книжкової сфери, а не фінансуватиме лише окрему її ланку.
Ще один принцип, який Мінкульт хоче закласти в програму, – довготривалий ефект. За словами Лаюк, проєкти, які отримуватимуть державну підтримку, мають не завершуватися разом із фінансуванням, а давати результат і надалі. Це, на її думку, також допоможе аргументувати потребу в бюджетах на подібні програми у наступні роки.
Водночас у Мінкульті наголошують, що чекати на запуск «Тисячовесни» у 2027 році недостатньо. Через російські атаки книжкова галузь уже зараз потребує окремих термінових механізмів підтримки.
“У цей момент ключовим викликом для друкарень, видавців, книгарень і бібліотек є російські атаки. Ми бачимо, як окремі гравці втрачають потужності, склади, готові наклади. Це шалені збитки, які наразі неможливо облічити, але для деяких учасників ринку збитки становлять до 100 відсотків наявних накладів”, – сказала Лаюк у коментарі Читомо.
За її словами, уряд паралельно працює над інструментами, які мають допомогти галузі ще до запуску книжкової «Тисячовесни».
Реформи бібліотечної системи
Однією з найчастіше повторюваних пропозицій під час дискусії стали бібліотеки.
Бібліотеки мають бути частиною програми, щоб надруковані книжки зрештою доходили до читача. Вона має відбуватися паралельно з реформуванням бібліотечної мережі, облаштуванням просторів і поліпшенням умов роботи бібліотекарів. “Бібліотека – це не книгозбірня, а серце громади, туди має хотітися прийти. Якщо там немає опалення, немає можливості перебувати довше ніж 15 хвилин, – як там щось обговорювати книжковим клубом?” – зазначила заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
До речі, запорізькі бібліотеки попри жахливі реалії війни є саме таким центром, приймаючи численні заходи для ВПО та мешканців міста – культурні, просвітницькі, арттерапевничні та й практичні, з різних питань сьогодення (на фото – один із заходів в ЗОУНБ).
Окремою частиною цієї проблеми є питання оплати праці бібліотекарів: працівники бібліотек не можуть постійно утримувати систему завдяки фактично волонтерській роботі.
Запорізькі бібліотеки на цьому тижні стануть учасниками подій найбільшого книжкового фестивалю Запоріжжя – «Читай форум 2026». Значення цих подій для міста неможливо переоцінити.
Фото: Мінкультури та ЗОУНБ
Сообщение Чи стане «Тисячовесна» фінансувати й книжковий напрямок? появились сначала на Газета МИГ.