«Це було серце міста»: що відомо про зруйновану росіянами будівлю КСК «Сучасник» в Гуляйполі

В листопаді 2023 року в Запоріжжі презентували видання «Крихка Спадщина. Архітектурний модернізм Українського Півдня та Сходу: кінець 1950–1980-ті», в якому представлені зразки модернізму прифронтових та тимчасово окупованих регіонів України. Серед них є будівлі, що були зруйновані внаслідок ворожих обстрілів під час російсько-української війни. Наприклад, будинок культури (культурно-спортивний комплекс «Сучасник») в прифронтовому Гуляйполі. В листопаді 2022 року в результаті атак російських військових було вщент зруйновано великий зал КСК.

Що відомо про цю будівлю – далі на 061.

Раніше на місці будинку культури та прилеглій території знаходився комлекс земської лікарні, що формувався з 1870-1880-х рр. Лікарня тут функціонувала до 1980-х рр. — до початку будівництва будинку культури. Його звели в 1986 році.

— Він створений не як суцільна будівля, а складається з окремих блоків. Крім того, тут характерне для модернізму чергування глухих та засклених поверхонь, використання на фасаді елементів декоративно-ужиткового мистецтва, в даному випадку панно. З точки зору ординарного модернізму радянских часів це цілком пристойна якісно зроблена в архітектурному відношенні будівля, — каже упорядник видання «Крихка спадщина» Павло Кравчук.

Радянська влада формувала універсальні локації, які називались «будинки культури для села». За словами Кравчука, в будівлі реалізовано ідею всебічного розвитку особистості, яка бере свій початок ще з часів античності.

— Цей будинок культури мав дати відповідь в практичній площині на питання «як нам виховати всебічно розвинену особистість?». І подібно до часів античності, там був представлений навіть свій гімнастичний зал. І душа, і тіло мали виховуватись у цьому закладі, що не звично для нашої південної провінції, — розповів Павло Кравчук.

Історик та голова громадської організації “Гуляйпільські старожитності” Сергій Звілінський згадує, що після появи в місті будинку культури до будівлі переїхало багато закладів, наприклад, музична і художня школи, різноманітні спортивні секції. В КСК був великий спортивний зал, концертний, виставковий зал, репетиційні студії, бібліотека.

— Це стало центром загалом культурного життя міста, вся позашкільна діяльність була в ньому зосереджена. І моє дитинство, і інших дітей Гуляйполя – все проходило там. Там будь-які гуртки були, проводили вистави, діяв аматорський драмтеатр, заняття по вокалу. Це серце міста було. Руйнування такого об’єкту морально прибило всіх, бо там виросло не одне покоління. Все молодіжне життя проходило навколо цього об’єкту. Потім ще збудували фонтанчик біля нього. Це було місцем зустрічі, «зустрінемось біля КСК або біля фонтану» говорили, — каже Звілінський.

Зараз і будівля КСК, і місто Гуляйполе перетворились на руїни внаслідок щоденних обстрілів.