20 вересня — день пам’яті святого мученика та ісповідника великого князя Михаїла і боярина його Теодора, чернігівських чудотворців
Михаїл Всеволодович походив із династії Рюриковичів. Він народився наприкінці XII століття та був князем Чернігівським, а згодом посідав і київський престол.
Його життя припало на надзвичайно складний період.
Руські землі зазнавали нападів монгольських військ, міста руйнувалися, а князі були змушені шукати способи зберегти свої землі та людей.
За переказами, Михаїл відзначався побожністю, милосердям і прагненням підтримувати християнську віру.
Після монгольської навали князь опинився перед необхідністю їхати до Орди, щоб отримати дозвіл на князювання.
1246 року князь Михаїл разом зі своїм вірним боярином Теодором вирушив до ставки хана Батия.
Перед подорожжю вони, за церковним переданням, усвідомлювали небезпеку, яка на них чекала.
У той час від князів вимагали пройти певний обряд перед входом до ханської ставки. За переказами, він передбачав поклоніння вогню та участь у язичницьких обрядах.
Михаїл відмовився виконувати те, що вважав несумісним із християнською вірою.
Князь заявив, що готовий прийняти смерть, але не хоче відступати від своїх переконань.
Його боярин Теодор також залишився поруч із князем і підтримав його рішення.
За церковним переданням, 20 вересня 1246 року Михаїл та Теодор були страчені в Орді через відмову від язичницьких обрядів і зречення християнської віри.
Перед смертю вони молилися та мужньо прийняли мученицький подвиг.
Саме ця готовність залишитися вірними своїй вірі стала основою їхнього подальшого церковного шанування.
Тіла святих згодом перевезли до Чернігова, а пізніше їхні мощі були перенесені до Москви. Сьогодні святі Михаїл та Теодор шануються як мученики й чудотворці.
Прикмети 20 вересня
Тепла й ясна погода — осінь буде довгою, сухою та сонячною.
Ясний місяць увечері — невдовзі очікували перших заморозків.
Журавлі летять високо й повільно — до холодної та дощової осені.
Що не можна робити 20 вересня
Наші предки не радили перераховувати дрібні гроші, що лежать у гаманці, оскільки це, за повір’ям, могло накликати фінансові проблеми.
Не варто було й віддавати чужі речі — посуд чи сумки — порожніми.
Вважалося, що разом із порожньою тарою з дому може піти й достаток, через що власні запаси швидко зменшуватимуться.
Що можна робити 20 вересня
Наші предки вважали вітер цього дня особливим і навіть наділяли його цілющими властивостями.
Вірили, що сильні пориви здатні символічно «винести» з людини недуги та додати їй сил.
Саме тому 20 вересня господині намагалися добре просушити й провітрити домашні речі: на подвір’я виносили постіль, подушки, ковдри та одяг, залишаючи їх на свіжому повітрі.
ТСН
Сообщение Церковне свято 20 вересня: що потрібно зробити, а чим краще не займатися появились сначала на Газета МИГ.