24 березня у православному календарі день пам’яті святого преподобного Захарія.
Святий української православної традиції, який жив у Києво‑Печерській лаврі приблизно на межі XIII–XIV століть.
Його шанують як приклад глибокої аскези, духовної боротьби й непохитної віри.
Захарія прийшов у лаврське братство як чернець і віддав себе суворому чернечому життю.
Його подвиг полягав у надзвичайно строгому пості: святий відмовився від усього печеного та вареного, їв лише зелень — трави й рослини — один раз на день після заходу сонця.
Така практика підкреслювала його прагнення до відречення від тілесного заради зосередження на духовному.
Через цей суворий піст і стриманість Захарія здобув великий авторитет серед братії й вважається, що навіть бісів тремтіли від самих згадок про його ім’я.
Святий часто бачив ангелів у видіннях, що, за преданнями, засвідчувало високий рівень його духовного життя та близькість до Бога.
Існують різні відомості про походження Захарія: деякі джерела ототожнюють його з молодим юнаком, який у давнину був сучасником ігумена Никона (1077–1088 роки), і який перед постригом пожертвував значну спадщину на потреби монастиря.
Після цього він постригся у чернецтво й залишився служити в Печерській обителі, присвятивши життя молитві й аскезі.
Прикмети 24 березня
- Ввечері ясне небо — чекайте на потепління.
- На ставках сидять лебеді — буде тепло.
- Високі хмари до доброї погоди.
Що сьогодні не можна робити
За народними віруваннями цього дня після обіду слід уникати важкої фізичної праці: не прибирають, не перуть, не шиють — все це вважається небажаним і навіть гріховним.
Не можна ображати ні людей, ні тварин, адже вважається, що негативні вчинки в цей день повертаються подвійно.
Також не заведено ходити в гості чи приймати гостей у домі.
Що можна робити сьогодні
Є старовинний народний звичай: перед відвідуванням храму всією сім’єю обійти дім тричі з молитвою.
Вірили, що це оберігає оселю від усякого лиха та недоброго впливу.
ТСН
Сообщение Церковне свято 24 березня: що не слід робити цього дня після обіду появились сначала на Газета МИГ.