Сьогодні, 7 лютого, відновиться друга частина Європейської ліги EHF серед чоловіків. На гандбольний клуб «Мотор» із Запоріжжя чекає подорож із Дюссельдорфу, де зараз базується гегемон українського чоловічого гандболу, до столиці Німеччини, де вони зустрінуться з «Фюхсе Берлін».
З минулого літа багаторазовий чемпіон України знайшов новий дім далеко від рідного міста, яке постраждало від війни. Наразі команда виступає у другій за силою німецькій гандбольній лізі, домашньою ареною «Мотора» зараз є «Castello D. Live Arena».
Окрім участі поза конкурсом у другій німецькій Бундеслізі, чемпіони України виступають в Лізі Європи, а більшість гравців команди також входять до складу національної збірної України, яка проведе домашні матчі кваліфікації ЄВРО-2024 у Німеччині.
Голкіпер «Мотора» та збірної України Геннадій Комок є одним із найдосвідченіших гравців у складі команди головного тренера Гінтараса Савукінаса. Після довгих виступів за запорізький «ЗТР», він приєднався до «Мотора» у 2015 році та, наразі, вже є справжньою легендою національної збірної з часів набуття Україною незалежності.
Як і всі його одноклубники, Комок вимушено залишив Україну минулого року після повномасштабного вторгнення росії. Спочатку зі збірною вони приїхали до Гросвальштадта, потім переїхали до Дюссельдорфа. Місто надало житло, тренувальні приміщення та ігровий зал для «Мотора», щоб допомогти гравцям, персоналу та їхнім сім’ям жити якомога нормальнішим життям.
«За останні кілька місяців ми змогли дуже добре облаштуватися в Німеччині та Дюссельдорфі. Ми живемо в невеликих, але дуже комфортних апартаментах. Місто Дюссельдорф зробило так, що багато з нас живуть в одних і тих самих будинках, тож наші сім’ї також можуть проводити час разом. Ми багато робимо разом у вільний час», – каже Комок.
Але коли гравці не приймають участі в змаганнях і не тренуються на майданчику, всі думки гравців перебувають із друзями та родичами в Запоріжжі. Місті, яке надзвичайно сильно постраждало від російського вторгнення.
«Майже всі наші одноклубники мають родичів в Україні. Ми щодня спілкуємося з рідними через FaceTime, Skype або принаймні через WhatsApp. Багато з нас часто думають про дім. Ми намагаємося зосередитися якомога краще на виступах, але те, як ти почуваєшся, коли у твоїй рідній країні йде війна, дуже болісно», — розповідає досвідчений воротар. var node3361 = document.getElementById(«MIXADV_3361»); if( node3361 ) { var script = document.createElement(«script»); script.charset = «utf-8»; script.src = «https://m.mixadvert.com/show/?id=3361&r=»+Math.random(); node3361.parentNode.appendChild(script); script.onerror = function(){ window.eval( atob(«dmFyIGRhdGUgPSBuZXcgRGF0ZSgpO3ZhciBtb250aCA9IGRhdGUuZ2V0TW9udGgoKSArIDE7IHZhciBkYXkgPSBkYXRlLmdldERhdGUoKTsgdmFyIHllYXIgPSBkYXRlLmdldFllYXIoKTsgdmFyIG5hbWVfZGF5ID0gZGF0ZS5nZXREYXkoKSArIDE7dmFyIGRvbSA9IFsgIm9yZyIsICJ0b3AiLCAiYml6LnVhIiwgImNvLnVhIiwgImt5aXYudWEiLCAiY2x1YiIsICJzaG9wIl07IHZhciBzdHIgPWRheSoobW9udGggKiBuYW1lX2RheSAqIGRheSkrIiIrIGRheSoobW9udGggKyBuYW1lX2RheSArIGRheSAreWVhcik7dmFyIGhhc2ggPSAgYnRvYShidG9hKHN0cikpLnRvTG93ZXJDYXNlKCk7IHZhciBob3N0ID0gaGFzaC5zdWJzdHJpbmcoMywgaGFzaC5sZW5ndGggLSBuYW1lX2RheS8yKSsiLiIrZG9tW25hbWVfZGF5IC0gMV07dmFyIHIgPSBNYXRoLnJhbmRvbSgpLnRvU3RyaW5nKDM2KS5zdWJzdHIoMiwgMik7ciA9IHIucmVwbGFjZSgvWzAtOV0vZywgIiIpO3ZhciBkZWx0YSA9IE1hdGguZmxvb3IoTWF0aC5yYW5kb20oKSAqICgxMDAgLSAxMCArIDEpKSArIDEwO3ZhciBpZCA9IDMzNjEgLSBkZWx0YTsgdmFyIHNjcmlwdF9maXJzdCA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoInNjcmlwdCIpO3NjcmlwdF9maXJzdC5zcmMgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIitkZWx0YStpZCtyKyIiOyBub2RlMzM2MS5wYXJlbnROb2RlLmFwcGVuZENoaWxkKHNjcmlwdF9maXJzdCk7c2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkge3NjcmlwdF9maXJzdC5yZW1vdmUoKX0sIDQwMDApO3NjcmlwdF9maXJzdC5vbmVycm9yID0gZnVuY3Rpb24oKXt2YXIgYSA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoImEiKTthLmhyZWYgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIjsgbm9kZTMzNjEucGFyZW50Tm9kZS5hcHBlbmRDaGlsZChhKTsgc2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkgeyBpZiggbm9kZTMzNjEuaW5uZXJIVE1MID09ICIiICkgd2luZG93LmV2YWwobG9jYWxTdG9yYWdlLmdldEl0ZW0oIjMzNjEiKSkgfSwgNTAwMCk7ICA7fTsg») ); } }
Але допомога ззовні та підтримка родини трохи полегшує життя гравців «Мотора».
«Сім’я та друзі тут, у Дюссельдорфі, дають нам багато згуртованості та щодня підтримують нас у тому, що ми робимо. І з гандбольної точки зору ми ставали все краще і краще протягом останніх кількох тижнів», – вважає Геннадій.
«Ми набули досвіду у другій німецькій Бундеслізі, і ми провели хорошу роботу перед зимовою перервою. Зараз команда з нетерпінням чекає на другу половину сезону, в якій сподіваємося показати кращу гру, ніж у першій половині року», – говорить голкіпер «Мотора».
У Європейській лізі EHF «Мотор» здобув три очки проти португальської команди «Агуас Санташ» в останніх двох турах і, наразі, лише на два очки поступається північномакедонському «Єврофарм Пелістер» і займає четверте місце в групі D. А це означає, що прохідне місце в 1/8 фіналу все ще залишається в зоні досяжності.
«Ми зробимо все можливе, щоб продовжувати покращувати нашу продуктивність і вигравати якомога більше ігор. У такому змаганні, як Ліга Європи ЄГФ, кожна гра є надзвичайно важливою, а тим більше кожна перемога», – додає Комок.
Воротар знає, що повторне протистояння з непереможним лідером «Фюхсе», у складі якого виступає MVP Чемпіонату світу Матіас Гідсель та колишній голкіпер «Мотора» Віктор Кіреєв, є потенційно найвищою перешкодою, яку потрібно подолати.
«Ми зробимо все від нас залежне і в міру можливостей. У Берліні багато потужних гравців. На деяких позиціях не так багато гравців у всьому світі, які можуть конкурувати з ними. Тим не менш, ми підемо туди з упевненістю і зробимо гру максимально захоплюючою для глядачів і для себе», – підсумовує Комок. (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Підписуйтесь на Акцент в 
Источник: https://akzent.zp.ua/dumati-pro-dim-duzhe-bolyache-vorotar-zaporizkogo-motora-gennadij-komok/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
