«Файта — це родина»: в Запоріжжі подружжя волонтерів відкрило ресторацію закарпатської кухні

Подружжя Наталія та Ярослав Мотричі ndash; відомі в Запоріжжі волонтери та виробники крафтових ковбас, власники невеличкого фермерського господарства. А з весни 2023 року вони вирішили зайнятись ресторанним бізнесом та відкрили єдиний в місті заклад закарпатської кухні під назвою Ресторація Файта . Це стало справою всієї їхньої родини. Мотричі активно волонтерили з 2016 року. Не покинули волонтерську справу і з початком повномасштабного вторгнення. — Через кілька днів після вторгнення я зателефонувала нашому пароху (отцю ndash; ред.) до парафії Матері Божої Неустанної Помочі і сказала, що хочу ліпити вареники, пиріжки. Кажу: Я зберу дівчат . Він нам допоміг з приміщенням, виділив кухню для приготування вареників, допоміг продуктами і ми почали з жінками ліпити кожен день. Віддавали гарячі вареники із сметаною волонтерам, які везли на передову, бо на початках повномасштабного вторгнення логістика була ще не всюди налагоджена. Також хлопцям на блок пости і волонтерам, які як бджілки плели сітки, розбирали і складали комплекти медицини. Потім ще допомагали людям, які прибували в Запоріжжя, тікали від війни, теж передавали їм вареники, щоб хоч якось їх розрадити, бо ж залишились без житла, без родичів, — згадує Наталія. Ярослав після 24 лютого пішов до волонтерського центру Паляниця варити протитанкові їжаки, організував в церкві простір, де плетуть маскувальні сітки для фронту. Трохи згодом він став військовим волонтером, створив центр гуманітарної підтримки військових і цивільних та доєднався до одного з добровольчих батальйонів. Файта почалась з бограчу З початком великої війни продаж крафтових ковбас, які виробляли Мотричі, зупинився: багато клієнтів або виїхали, або пішли в ЗСУ. Наталія думала як жити і заробляти далі. Бо допомагати армії і не заробляти нічого неможливо , — каже вона. Наталія професійний кухар. Якось вона вирішила зварити дома бограч ndash; традиційну закарпатську страву. — Я почала вивчати рецептуру бограча, стала вивчати закарпатську культуру, багато читала про традиції, свята, фестивалі Закарпаття. І в одній зі статей мені попало слово "Файта", яке мене зацікавило і почала гуглити. А це таке тепле прекрасне слово, означає родина, а це ж наше найголовніше. І так мені ідея прийшла з ресторацією, — розповіла Наталія. В родині не одразу підтримали цю ідею, казали, що в країні війна і відкриття нового закладу не на часі. Але Наталія шукала приміщення і поступово вся сім rsquo;я долучилась до цього процесу. Мотричі знайшли приміщення в центрі міста і почали робити в ньому ремонт своїми силами. У цьому їм дуже допомогли друзі. — Ми коли зайшли в приміщення одразу зрозумілі, що воно наше, тут як вдома. Було дуже важко. Кожен день працювали над ремонтом приміщення з ранку до ночі. Але нам дуже допомагали друзі: хто порадою, хто фінансово, хто фізичною допомогою. Коли ти дуже чогось хочеш, а я дуже хотіла, ресурс він підтягнеться. Люди з rsquo;являються на шляху ті, що треба, — каже Наталія. Ремонт тривав три місяці. Ресторацію закарпатської кухні Файта відкрили 12 травня. На цю подію прийшла велика родина запорізьких волонтерів. На відкритті влаштували благодійний аукціон, виступав гурт Бандерштадт . Ресторація Файта — це сімейна справа. Наталія працює на кухні і готує всі страви з меню, Ярослав ndash; головний по доставці продуктів, а їхня донька Ліна є офіціантом-барменом і робить крафтові чаї та лимонади за авторськими рецептами. Найпопулярніші страви в меню Наталія близько року вивчала рецепти закарпатської кухні і обрала для ресторації найкращі з них. В меню Ресторації Файта грибна юшка, кремзлики (картопляні деруни), лоці печенє (стейк зі свинячої корейки з карамелізованою цибулею і спеціями), різноманітні закуски, десерти, напої. Але найпопулярніші страви серед гостей закладу ndash; це бограч та гилуни. Бограч ndash; перша страва за автентичним рецептом із Закарпаття. Наталія готує його з чотирьох видів м rsquo;яса і ковбаси Пікниці та спеціально для цієї страви замовляє справжню закарпатську паприку. — Бограч це перша страва, але він як гуляш, там дуже багато м rsquo;яса. Досить ситний, наваристий. Готується близько шести годин у спеціальному казані, який зберігає всі смаки і тримає температуру. Щоб м’ясо було смачне і тануло в роті, його треба довго готувати. В Закарпатті вирощують паприку, вона має свій смак, свій колір, вона має і солодкість, і гіркуватість. Бограч я варю тільки на ній,- ділиться секретами Наталія. Гилуни — закарпатські вареники трикутної форми із заварного тіста з м’ясною начинкою (яловичина чи свинина). — З rsquo;явились у нас нові гилуни з начинкою кисломолочний сир, солений зі спеціями і з кропчиком, дуже такі пікантні. Гилуни це по суті великі вареники, вони трикутної форми. Є спеціальне лекало, яке ми зробили. М’ясо для начинки відварюють, туди додають багато смаженої цибульки, спецій, сіль. Я не жалію продуктів, щоб було якісно. Це ручна робота, — каже власниця закладу. Фішки в інтер rsquo;єрі В ресторації дві просторі зали та літній майданчик. На дубових столах ndash; букети бавовни у вазах-гільзах. Є у Файті і невеличка музейна експозиція. — Там є речі, які я з 16-го року збирав, з різних міст, з-під Донецького аеропорту. Остання річ ndash; з касетного Урагану з-під Бахмуту, який на травневі свята прилетів ось в цьому році. Є простріляна каска, але хлопець слава Богу залишився живий. Є різні ящики з-під боєприпасів, — розказує Ярослав Мотрич. На одній зі стін закладу велике панно з зображенням гуцула з трембітою, авторства запорізького митця Аліка Клепача. Трембіта ndash; справжня, з Франківщини. На барі кожен відвідувач може підвисити каву для військовослужбовців. — Кожен бажаючий може заплатити 50% вартості кави, 50% оплачує заклад. Людина вішає чек з побажаннями. Але навіть якщо немає підвішених чеків, ми військових пригощаємо кавою безкоштовно. Окрім цього, на все замовлення у нас для військових знижка 20%, — уточнює Ярослав. Мотричі кажуть, що мають ще багато планів і хочуть в продовжувати популяризувати українську кухню в Запоріжжі. — В планах у нас розвиватись, не стояти на місці, поповнювати наш інтер rsquo;єр, але для цього треба трошки заробити. У нас в Україні дуже багато закладів японської кухні, європейської і це дуже добре, але ми хочемо популяризувати українську кухню. Коли люди насолоджуються їжею для мене це саме ліпше, я люблю готувати і пригощати, — додає Наталія.
Джерело: 061.ua Источник: https://www.061.ua/news/3660268/fajta-ce-rodina-v-zaporizzi-podruzza-volonteriv-vidkrilo-restoraciu-zakarpatskoi-kuhni

Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook

Share this post

нет
scroll to top