ФОП та інтелектуальна власність: кому належать права на створений продукт

Коли фізична особа-підприємець виконує роботу для замовника: пише програмний код, створює дизайн, готує рекламний текст, розробляє технічну документацію або знімає фото чи відео – він фактично створює об’єкт інтелектуальної власності. На практиці замовник нерідко припускає, що раз він оплатив послугу, то й отримує всі права на продукт. Проте законодавство України станом на 2025 рік передбачає зовсім іншу модель, і тут виникають значні юридичні нюанси. Юристи компанії Флагман допомагають замовникам і ФОП правильно оформляти передачу прав на результати роботи, складати договори та запобігати конфліктам. Грамотне документальне оформлення на початку співпраці дозволяє уникнути дорогих і тривалих спорів у майбутньому.

Хто є автором і первинним власником прав

За нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про авторське право і суміжні права», автором є та особа, яка створила щось. Якщо ФОП самостійно виконує роботу і створює результат, він є автором і первинним власником майнових прав. Це означає, що право власності на продукт не визначається фактом оплати, а виключно тим, як оформлені юридичні відносини. Якщо в договорі не прописані умови передачі майнових прав, то замовник не отримує право розпоряджатися продуктом поза межами мети договору.

Наприклад, якщо ФОП створив логотип, але договір містив лише опис робіт і оплату – замовник має право користуватися логотипом для свого бренду, але не може продавати його третім особам, передавати в інші компанії або забороняти використання іншим, якщо права не передані.

Різниця між немайновими та майновими правами

Немайнові права – це право визнаватися автором, право на ім’я, право на недоторканість твору. Вони є невідчужуваними. ФОП завжди залишається автором у юридичному значенні, незалежно від того, чи передає він майнові права.

Майнові права включають можливість дозволяти або забороняти використання твору, змінювати його, відтворювати, публікувати, продавати або передавати іншим особам.
Саме майнові права є предметом передачі – і саме вони повинні бути чітко описані в договорі.

Коли майнові права переходять до замовника

Права переходять лише тоді, коли сторони прямо передбачили це в договорі. Найпоширеною юридичною помилкою є підписання звичайного договору на надання послуг без згадки про інтелектуальні права. У такому разі замовник отримує результат фактично, але не юридично.

Ще одна типова проблема – сторони не підписують акт передачі майнових прав або не визначають розмір винагороди за їх передачу. Закон вимагає, щоб винагорода за передачу прав була визначена окремо – це важливо.

Що обов’язково має бути в договорі між ФОП та замовником

Передача майнових прав має бути не просто згадана, а конкретно та юридично коректно прописана в договорі. Саме ця частина договору визначає, чи зможе замовник надалі законно використовувати створений продукт, а також чи збереже ФОП контроль над результатом своєї праці у випадку відсутності передачі прав. Тому в договір необхідно включити такі ключові положення:

• зазначення, що автором є ФОП;

• умови передачі майнових прав та їх обсяг;

• строк дії переданих прав;

• територія, на якій замовник може використовувати продукт;

• характер прав: виключні чи невиключні;

• окрема винагорода саме за передачу майнових прав;