Людмила Сірко понад 15 років займалася адвокатською діяльністю та разом з чоловіком була власницею дитячого табору «Лазурна райдуга» на березі Азовського моря. Після повномасштабного вторгнення родина втратила домівку, бізнес і улюблену справу. Людмила каже, що їй знадобилося чимало часу, аби відплакати й відпустити минуле та знайти в собі сили розпочати все з чистого аркуша. Вона вирішила не просто відновити бізнес, а запустити проєктний простір для дітей та підлітків з соціальним компонентом для підтримки дітлахів ВПО.
«Лазурна райдуга» 2.0: як після окупації відродити дитячий табір в новому форматі
Дитячий табір «Лазурна Райдуга» в Кирилівці був заснований ще в 1985 році. У 2016 році табір перейшов у приватну власністю і став належати подружній парі Людмилі та Володимиру Сірко. За 5 років підприємці змогли зробити неможливе: перетворили будівлі табору радянського зразка на яскравий та сучасний рекреаційний заклад, що відповідав всім стандартам. За рік до повномасштабного вторгнення заклад навіть отримав відзнаку вищої категорії.
«У нас було все: шведська лінія, басейни, футбольні, баскетбольні поля. В одну оздоровчу зміну ми приймали 500 дітей. Тобто за оздоровчий сезон ми охоплювали понад 2 тисячі дітей. Для обслуговування потреб всіх дітей ми мали 148 одиниць персоналу тільки в одну зміну», — згадує пані Людмила.
У 2022 році у зв’язку зі швидкою окупацією Кирилівської громади, в перші дні війни законні власники втратили табір разом з територією у 5 га. Окупанти вивезли все обладнання з харчоблоку, техніку, транспорт та повирізали геть все майно. Через те, що територія табору величезна та на його обслуговування необхідно було залучати велику кількість персоналу, то ні окупаційна влада, ні гауляйтери не змогли запустити оздоровчий заклад вже після його захоплення.
Педагогічний колектив, рятуючись від війни, частково виїхав на підконтрольну територію України, знайшовши прихисток у Запоріжжі, Полтаві та інших областях.
В перший рік війни власники займалися виключно порушенням кримінальних справ, тому що вони постійно отримували інформацію про крадіжки та захоплення об’єктів у «Лазурній Райдузі». На другий рік війни Людмила Сірко вирішила, що потрібно переглянути проєкт, який вони розглядали раніше щодо відкриття дитячого центру з урахуванням нових реалій.
Річ у тому, що у рік перед великою війною, власники провели аналіз роботи та виявили, що велика кількість дітей на відпочинку – це саме діти міста Запоріжжя, а також більшість педагогів проживає саме в обласному центрі. Так, як табір охоплює лише 4 місяці, то вирішили створити дитячий простір в міжсезоння, щоб і діти не сумували, а педагоги мали підробіток, крім своєї основної діяльності. Саме у 2021 році Людмила вирішує придбати приміщення у Запоріжжі для потреб дитячого центру. Вона каже, що навіть уявити собі не могла, що це настільки складна задача. Витративши близько двох тижнів на пошуки, вона разом з директоркою табору випадково наткнулося на підвальне приміщення в 350 квадратних метрів. Воно знаходилося в край занедбаному стані, без комунікацій. Планували, що на початку 2022 року розпочнуть ремонт і зможуть запуститися восени, проте знадобилося трохи більше часу, щоб реалізувати новий проєкт з залученням грантових коштів.
Які платні та безоплатні послуги надає проєктний простір для школярів та дошкільнят
Оксана Павелко родом із Дніпропетровської області, навчалася в Полтаві, а у 18 років потрапила на практику у табір «Лазурна Райдуга». Вона пройшла чималий шлях від вожатої до директорки табору. Після повномасштабного вторгнення Оксана повернулася до Полтави, де працювала заступником директора в державній, а пізніше й у приватній школі. Коли вона дізналася про плани керівництва знову відродити «Лазурну Райдугу» в форматі проєктного простору, то погодилась навіть не вагаючись
«Ніде немає безпечного місця наразі й останні дні це підтверджують. Я маю чітке переконання, що людина має робити в ці часи те, що вона найкраще вміє; на тому місці, яке вона має; з тими людьми, які поряд є і готові це підтримати. Я бачу тут сьогодні фундамент для відновлення «Лазурної Райдуги» в майбутньому. Тому що ми щиро віримо в перемогу, в повернення і нам би хотілося мати чисту совість перед самими собою, що в ці часи ми не сиділи осторонь, не чекали просто, а ми дійсно щось робили. І вже з таким напрацюванням ми зможемо їхати в Кирилівку і відновлювати там наш улюблений заклад», — захоплено каже Оксана Павелко, яка тепер є директоркою нового освітнього простору.
В центрі є декілька зон призначених для навчання, творчих занять, переглядів кінофільмів, занять фізкультурою та проведення свят. Провести ремонт, закупити меблі та необхідну техніку для підтримки бізнесу допомогли гранти від Forbes Ukraine, Данської ради у справах біженців, Карітас, Мережі Малих Хабів України.
В новому просторі «Лазурна Райдуга» надають декілька видів послуг – як платних, так і безоплатних, що покриваються в рамках гранту. Так, для дітей ВПО з п’ятниці по неділю включно безплатно діє табір вихідного дня, який передбачає розваги, ігри, творчі майстеркласи. В цей табір також входить харчування: обід і полуденок. І таким чином батьки можуть трохи відпочити й знайти час для себе, а діти мають змогу поспілкуватися в колі своїх друзів.
На комерційній основі є декілька важливих напрямків. По-перше, денний догляд поки що з 8 до 13.00 для дошкільнят віком з 5 до 6 років, а пізніше планують і на весь день. З малюками педагоги займаються підготовкою до школи, базовою грамотністю, проводять розвивальні ігри, заняття. Якщо повітряної тривоги немає, то є прогулянка. Також в просторі є можливість подивитися мультфільми на великому екрані, погратися чи просто відпочити. Друга послуга – це дитячий коворкінг. Він розрахований на дітей шкільного віку із 6 до 17 років, які навчаються онлайн, а у їх батьків немає змоги вдома з дитиною перебувати. Дитина приходить до простору, де їй допомагають підключитися до уроків, є педагоги, які супроводжують школяра.
«Це дуже зручно в плані того, що якщо дитинка маленька, є поряд педагог, який допоможе, щоб вона не розгубилася. В першій половині дня вони навчаються, а в другій половині ми вчимо домашні завдання, займаємося розвивальними заняттями, розвагами, творчістю та розвитком емоційного інтелекту», — каже Оксана Павелко.
Третій вид послуг – це організація дитячих свят. Творчий колектив табору чи не найкраще знає, як весело провести тематичні свята та Дні народження.
«Ми надаємо послуги дітям з Запоріжжя та найближчих населених пунктів. І немає там виключень ніяких, чи це дітки ВПО, чи це дітки місцеві, тому що одна із таких основних наших мрій — це інтеграція дітей, а неможливо інтегрувати діток з територій тимчасово окупованих, якщо вони спілкуються тільки з дітками ВПО в найкращому випадку, або ж взагалі не спілкуються. Всім батькам без винятку ми пропонуємо один день безкоштовно спробувати прийти. Ми зі свого досвіду роботи знаємо, що є діти, яким може щось не сподобатись, не підійти, можливо це не їх формат. Це абсолютно нормально. Ми в такому випадку даємо батькам зворотний зв’язок. Ми працюємо на договірних умовах, щоб це була відповідальність, в будь- які часи це є важливо. Батьки мають розуміти, куди та кому вони віддають дитину.», — пояснюють в проєктному просторі.
Що стосується харчування, то воно організовано за рецептурником Євгена Клопотенка. Всі страви привозять дітям гарячими у форматі виїзного кейтерингу, який готує «Їдальня Українського смаку», яку також відкрила родина Сірко, щоб працевлаштувати переселенців з окупованих територій.
«Коли ти береш педагога на свою територію, це має бути «індивідуальний» пошив: Про педагогів та мотивацію
Що стосується педагогічного колективу, то з дітьми працюють чотири педагоги, що мають дошкільну і початкову освіту з природними дисциплінами. Власники робили «ставку» як раз на повернення та працевлаштування педагогів, з якими вони вже мали досвід співпраці в дитячому таборі.
«Поки в нас такий контингент діток невеликий, ми тільки відкрилися, це чотири педагоги, але з урахуванням грантових проєктів, ми ще будемо добирати кадри, Всіх педагогів ми офіційно працевлаштовуємо, бо це велика відповідальність. Дівчата, які в нас працюють зараз, вони були з нами в «Лазурній Райдузі» до початку повномасштабного вторгнення. Двоє педагогів працювали два сезони, один педагог працював три сезони. Коли почалася війна, вони переїхали до Запоріжжя, працювали тут в державних школах. Тому досвід роботи в них є, як з організації дитячого дозвілля 24/7, так і з освітньої роботи, надання знань», — ділиться з нами директорка Оксана Павелко. Вона додає, що для них з Людмилою Сірко було вкрай важливо підтримати своїх співробітників, що через окупацію та війну багато чого втратили.
В проєктному просторі мають власну сертифікатну програму підготовки педагогів. Разом з Полтавським національним педагогічним університетом розробили цю програму, що має всі необхідні сертифікати державного зразка.
«Ми розуміємо, що всі Виші дають гарну освіту, але ми також знаємо, що є на ринку умовний «мас- маркет», а є «індивідуальний пошив» і різниця в якості суттєва. Ось коли ти береш педагога на свою територію, це має бути «індивідуальний» пошив. Тому ми її готували саме під себе, прописуючи, що ми хочемо робити, яка наша місія, яка наша філософія. Ми впевнені, що всі діти рівні, і на території нашого вони мають змогу розкриватися так, як вони хочуть, а не з тими ярличками, з якими вони, можливо, сюди прийшли», — стверджують в адміністрації закладу.
Перед стартом проєкту, його ініціатори ретельно підходили до вивчення потреб дітей різних вікових категорій. У співпраці з громадськими організаціями, які орієнтуються саме на ВПО, проводили опитування та анкетування батьків та дітей, щоб дослідити, що саме потрібно дітям з урахуванням реалій прифронтового міста. Паралельно також вивчали ринок, проводили аналіз конкурентів та дивилися, що вони пропонують, щоб оцінити, які послуги взагалі не надають, а що має найбільший попит.
Фахівці наголошують на тому, що діти з родин, які вимушено евакуювалися до Запоріжжя через війну, особливо гостро потребують спілкування та уваги. Дітям дуже важливо поговорити з однолітками, обійнятися, розказати про свої бажання та напрацювання.
«Сьогодні на старті наш проєкт передбачає, що ми кожного дня приймаємо 20 діток. Якщо ми говоримо про табір вихідного дня, то ми прийняли більше дітей ніж планували, бо охочих виявилося дуже багато. Ви навіть не уявляєте, як дітям важливо побути разом, погратися, пострибати, посміятися, просто відчувати дитинство», — розказують фахівці.
В майбутньому в проєктному просторі планують отримати ще й медичну ліцензію, щоб запустити повноцінний медичний пункт. Зараз в просторі мають медика поза штатом, який може періодично приходити за потреби, робити огляд дітей, але в адміністрації бажають, щоб медичний працівник був з ними на постійній основі.
Також в просторі кажуть, що виграли також грант на власну справу, який буде спрямований саме на облаштування простору, закупівлю методичного матеріалу та енергообладнання на зиму.
«Саме головне в цій історії – це команда. Команда, яка, не дивлячись на окупацію, на відстань, має спільні цінності й на 100% впевнені в перемозі. Ми плануємо повертатись в Енергодарську та Кирилівську громаду вже відродженим бізнесом», — каже наостанок Людмила Сірко.
Адреса простору «Лазурна Райдуга»: пр. Соборний , 110А
Телефон: 380 (96) 357 65 75
Пошта: ilovelazurka@gmail.com
Джерело: 061.ua
