В Національному музеї Литви показали експонати із Запорізького обласного краєзнавчого музею та інших музеїв України
18 вересня в Національному музеї Литви у Вільнюсі відкрилася спільна виставка музеїв України: Запорізького обласного краєзнавчого музею, Національного музею історії України, Львівського історичного музею, а також музеїв Данії, Норвегії, Швеції, Естонії та Литви «Від вікінгів до Київської Русі». Про подію розповіли на сторінці Запорізького обласного краєзнавчого музею у фейсбуці та опублікували фото.
Виставку відкривали директор Національного музею Литви Rūta Kačkutе, міністр культури Литви Сімонас Кайрис, директор Національного музею історії України Федір Андрощук та інші.
Читайте також: Де у Запоріжжі цікаво та культурно провести вечір п’ятниці і вихідні — є безкоштовні події
Запорізький краєзнавчий музей показав дві речі зі своєї колекції — срібного орла VII-VIII століття з Вознесенівського скарбу та амфору круглодонну Х століття. Вони зайняли гідне місце на виставці та представили Запорізький регіон нашої країни.
Зазначимо, що неймовірно красиве срібне навершя (вдягалося на спис) у вигляді орла з Вознесенського скарбу вважається однією з візитівок Запорізького обласного краєзнавчого музею. У Запоріжжі його виставляли рідко.
«Орел та амфора з 2021 року до травня 2024 були представлені на виставці в Данії, саме тому вони зацікавили колег з Литви. Підготовчий процес відбувався майже півроку, і ось нарешті наші предмети представлені в Литві.
Литовські колеги, так як і ми, прагнуть показати світові місце РФ на мапі світу. Вони вкотре доводять, демонструючи предмети матеріальної та духовної спадщини наших братніх народів, що ще задовго до російського іга існували Київська Русь, Велике Князівство Литовське», — кажуть у музеї.
Багато жителів Вільнюса, а також іноземних гостей прийшли на урочисте відкриття виставки. За словами запорізьких музейників, екскурсії їхніх литовських колег були проведені на високому професійному рівні. Сама експозиція оформлена також професійно і, водночас є доступною та зрозумілою для відвідувачів.
«Литва разом з українським народом. Підтвердженням цьому є наявність українських прапорів на всіх адміністративних будівлях Вільнюса, на всіх готелях, на багатьох балконах будинків звичайних містян. Всюди відчували підтримку, повагу до України та українців. Їдемо додому втомлені, але радіємо, тому що можемо працювати далі задля України та нашої великої історії», — поділились співробітники краєзнавчого музею.
Історія срібного орла
Срібного орда влітку 1930 року знайшов археолог Володимир Грінченко, який працював на розкопках у районі Дніпрогесу. Орла разом із металевими речами й озброєнням виявили біля села Вознесенки на території сучасного Запоріжжя. Поруч знайшли рештки понад 800 коней. Дослідники схиляються до думки, що це було сакральне місце жертвоприношень, імовірно, кочових племен тюркського походження. Комплекс датують кінцем 7 – початком 8 століття.
Орел був навершям візантійського легіонного прапора. Заввишки срібний птах 13 см, важить 1035 г, усередині він порожній. Ноги орла обвила змія. Вражає деталізація, з якою відтворено дзьоб, очі, пір’я птаха.
У Запорізькому обласному краєзнавчому музеї зазначають, що колись на місці очей були накладки з каменів або скла. На грудях орла вирізьблено хрест із літерами грецького алфавіту на кінцях, які утворюють ім’я «Петр».
Читайте також: Запорізькі музейники презентували експонати королівській родині у Швеції — ексклюзивні подробиці, фото
Також навершя має візантійські тавра: на лівому крилі – у вигляді розетки з літерами всередині кожної пелюстки, а на тілі – чотирикутне з написом у три рядки. Обидва написи не розшифровані. Навершя має сліди дії вогню: імовірно, це пов’язано з обрядами, що проводили на місці знахідки.
Ми писали, що шедеври із запорізького музею покажуть у Литві, а зараз демонструють відому картину в Києві. 15 жовтня заплановано відкриття виставки «Марія Примаченко. Картини евакуйовані із Запорізького художнього музею» в Вільнюсі, в Литовському національному художньому музеї.
Фото зі сторінки Запорізького краєзнавчого обласного музею у фейсбуці
Джерело
