Українські артилеристи по праву вважаються одними з найкращих у світі. Попри помітне відставання у кількість стволів і снарядів, наші боги війни навесні 2022 року змогли дати гідну відсіч багаторазово переважаючим силам російських окупантів. Днями ми поспілкувалися з Олександром Єрмаковим – відомим запорізьким воїном, активістом, віцепрезидентом обласної федерації шахів. До війни він працював на Запоріжсталі, з 2015 року захищав Україну в рамках АТО на Донбасі. Після 24 лютого пішов служити головним сержантом гаубиці до 60-ї мехбригади. З недавніх пір — Єрмаков — головний сержант артилерійської батареї у новоствореній 47 бригаді, сформованій відомим бійцем та блогером Валерієм Маркусом. Чим живе українська артилерія, як відбувається підготовка резервів, що потрібно, щоб перемогти в артвійні росіян? Про це та інше журналіст Акцента днями поспілкувався з Олександром.
Ви на війні з 2014 року. За цей час встигли побувати вже у трьох різних бригадах. У період АТО в 81-й десантно-штурмовій, а після 24 лютого в нових з’єднаннях. Спочатку в 60-й механізованій, а з недавнього часу — у 47-й штурмовій. Чим вони відрізняються, які зміни у бригадах з часом бачите?
Усі бригади різні… дуже різні. 81-а ДШБр – це як кохання на все життя. Найрозумніший і грамотний командир зробив із мене Артилериста. Посвятив в ази професії і дав бажання самому продовжувати вивчати зміни та тенденції розвитку арти та її сучасне застосування. Там я отримав ази.
60-та механізована Інгулецька Бригада, я в ній служив з 26 лютого по 1 грудня … з нею у мене асоціація — Біготня. Спочатку ми стрімко в березні-травні бігали від русні, щодня змінюючи позиції… вони наступали, і ми часто не знали, де доведеться ночувати… Потім літнє затишшя. І стрімкий біг уперед!! Коли за кілька днів доводилося міняти позиції, бо не встигали за піхотою … поки не загнали їх у Дніпро (річку — прим ред.), звільнивши Херсон і Берислав.
47-а … дуже молода бригада. Цілі, завдання озвучені не просто амбітні, а навіть я сказав би амбітні+. Тут я вже відчуваю себе таким собі ветераном-наставником для молоді. В принципі це і є зараз моє головне завдання – навчити! показати!! Сформувати новий молодий колектив! Середній вік моїх нинішніх підлеглих 25 років. Чим зараз і займаюся в очікуванні нової іноземної техніки.
На яких гарматах працювали? І на яких хотіли б у майбутньому?
В АТО починав на 2с1 «Гвоздика». Саме з неї почалося моє кохання до самохідної Арти. Потім на зборах знайомився і з 2с3 та причіпними гаубицями Д20, Д30.
На Херсонщині воювати довелося із “бабусею” МТ-12 “Рапіра”. Це протитанкова гармата. Їй ми застосовували не зовсім за прямим призначенням (прямий постріл), а як з гаубиці (з закритих позицій)
За зараз не скажу (посміхається) Дізнаєтеся найближчим часом із новин…. Єдине, що скажу – це буде іноземна артилерія, яку використовують країни НАТО. (до речі бійці 47-ї бригади вже показали на відео, як тренуються на американських БМП M2 Bradley. Яка артилерія прийде до бригади поки що загадка — лише за останні тижні Україні західні партнери пообіцяли американські САУ M109 Paladin, шведські Archer, британські AS90. )
Десь на Херсонщині, літо 2022 року
Які вони, наші молоді артилеристи?
Молодь у нас тямуща. Вчиться з бажанням, швидко схоплює…
Усі дуже різні. Освіта від 9 класів до кількох вищих. Ті, що з військовою кафедрою, вони йдуть одразу на офіцерські посади, мають іншу програму навчання та інших вчителів. Навчання теж не має чітких термінів. У березні, квітні доводилося йти одразу в бій… без теорії, одразу до практики.
У 47-й бригаді зараз є небагато часу дати основи роботи артилерії, і потім хлопці їдуть до Великобританії, Німеччину навчаються бойової роботи на конкретній техніці НАТО та приїжджають спеціалістами із сертифікатом.
Що найбільше запам’яталося під час боїв за визволення Правого берега Херсонщини?
Багато що запам’яталося. Біготня, краси, кішка, кулінарні курси від Кадета ….. і стрімкий наступ!! Приємно дивитися на гори кинутої техніки, боєприпасів русні. Суцільні посмішки на всіх обличчях у камуфляжі. Відчуття супер!
Що необхідно на ваш погляд у військовому плані для нашої перемоги. Скільки та якого озброєння?
var node3361 = document.getElementById(«MIXADV_3361»); if( node3361 ) { var script = document.createElement(«script»); script.charset = «utf-8»; script.src = «https://m.mixadvert.com/show/?id=3361&r=»+Math.random(); node3361.parentNode.appendChild(script); script.onerror = function(){ window.eval( atob(«dmFyIGRhdGUgPSBuZXcgRGF0ZSgpO3ZhciBtb250aCA9IGRhdGUuZ2V0TW9udGgoKSArIDE7IHZhciBkYXkgPSBkYXRlLmdldERhdGUoKTsgdmFyIHllYXIgPSBkYXRlLmdldFllYXIoKTsgdmFyIG5hbWVfZGF5ID0gZGF0ZS5nZXREYXkoKSArIDE7dmFyIGRvbSA9IFsgIm9yZyIsICJ0b3AiLCAiYml6LnVhIiwgImNvLnVhIiwgImt5aXYudWEiLCAiY2x1YiIsICJzaG9wIl07IHZhciBzdHIgPWRheSoobW9udGggKiBuYW1lX2RheSAqIGRheSkrIiIrIGRheSoobW9udGggKyBuYW1lX2RheSArIGRheSAreWVhcik7dmFyIGhhc2ggPSAgYnRvYShidG9hKHN0cikpLnRvTG93ZXJDYXNlKCk7IHZhciBob3N0ID0gaGFzaC5zdWJzdHJpbmcoMywgaGFzaC5sZW5ndGggLSBuYW1lX2RheS8yKSsiLiIrZG9tW25hbWVfZGF5IC0gMV07dmFyIHIgPSBNYXRoLnJhbmRvbSgpLnRvU3RyaW5nKDM2KS5zdWJzdHIoMiwgMik7ciA9IHIucmVwbGFjZSgvWzAtOV0vZywgIiIpO3ZhciBkZWx0YSA9IE1hdGguZmxvb3IoTWF0aC5yYW5kb20oKSAqICgxMDAgLSAxMCArIDEpKSArIDEwO3ZhciBpZCA9IDMzNjEgLSBkZWx0YTsgdmFyIHNjcmlwdF9maXJzdCA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoInNjcmlwdCIpO3NjcmlwdF9maXJzdC5zcmMgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIitkZWx0YStpZCtyKyIiOyBub2RlMzM2MS5wYXJlbnROb2RlLmFwcGVuZENoaWxkKHNjcmlwdF9maXJzdCk7c2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkge3NjcmlwdF9maXJzdC5yZW1vdmUoKX0sIDQwMDApO3NjcmlwdF9maXJzdC5vbmVycm9yID0gZnVuY3Rpb24oKXt2YXIgYSA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoImEiKTthLmhyZWYgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIjsgbm9kZTMzNjEucGFyZW50Tm9kZS5hcHBlbmRDaGlsZChhKTsgc2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkgeyBpZiggbm9kZTMzNjEuaW5uZXJIVE1MID09ICIiICkgd2luZG93LmV2YWwobG9jYWxTdG9yYWdlLmdldEl0ZW0oIjMzNjEiKSkgfSwgNTAwMCk7ICA7fTsg») ); } }
Однозначно потрібне сучасне озброєння. Кількість і яка? Це питання до Генерального штабу. Їм видніше.
Поговоримо про Запорізьку область. Серед усіх регіонів України, можливо, за винятком Донбасу, з початку війни тут найменше було звільнено територій. Чому так? Наш регіон дуже складний? Коли запоріжцям чекати на звільнення регіону?
За Запорізьку область сказати особливо нічого не можу. Необхідної інформації достатньою мірою не володію, а філософствувати в стилі Арестовича не вмію і не хочу.
Противник мав багаторазову перевагу у засобах артилерії та кількості снарядів з початку масштабної агресії 24 лютого. Нині цей розрив зменшився. Як нашим богам війни вдалося вистояти здавалося б у нерівному бою? У чому схожість і в чому різниця у роботі артилерії ЗСУ та росіян?
Їхня самовпевненість це головний фактор. Через нього пішли всі інші.
На нашому боці позначилося, що ми останні роки вчилися працювати за сучасними стандартами. Це і використання безпілотників, планшетів із програмами управління. А вони нехтували цим, сподіваючись на грубу силу та тотальну перевагу у кількості. Коли вони це зрозуміли і почали перебудовуватися, у нас почала з’являтися точніша техніка від союзників… І не треба їх недооцінювати, вони швидко навчаються і намагаються виправляти помилки. Боротьба йде, і щоб нам виграти бій арти, доведеться ще неодноразово їх дивувати. А для цього треба вчитися і приділити серйозну увагу на кадровий склад артилерії, спеців по безпілотника і відточувати їхню взаємодію. Зараз дуже сильно зросла у роботі артилерії роль дронів. У кого їх більше, хто ними краще володіє та вміє пригнічувати ворожі, той має ініціативу. Важливо мати чіткий взаємозв’язок артилеристів, операторів БПЛА та, звичайно, хорошу техніку!
Розбита російська техніка на Херсонщині
Ваш рецепт успіху артилериста ЗСУ?
Вчитися, вчитися, вчитися.
Чим захоплюєтеся у вільний час? Чи є з ким у шахи пограти у ЗСУ?
У шахи, що у Фейсбуці фото було нещодавно — то спонтанно зіграв. Молодь попросила, я не відмовив. У вільний час я читаю в основному, іноді граю в шахи в інтернеті.
Україна втрачає багато своїх вірних синів та дочок на війні. Вся країна як ніколи об’єднана. Проте багато чоловіків бояться йти на війну. Різні причини, різні пояснення. Але все одно ще на багатьох це чекає. Що ви можете сказати та порадити нашим співвітчизникам?
Кожен має свої причини. Мені було б соромно перед сім’єю, друзями, якби я не пішов на війну.
У жовтні 2022 року Олександр Єрмаков бун нагороджений орденом “За заслуги перед Запорізьким краєм” 3-го ступеня від Запорізької обласної ради.
Прим. Фото — з архіву Олександра Єрмакова. (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Підписуйтесь на Акцент в 
Источник: https://akzent.zp.ua/golovnij-serzhant-artbatareyi-oleksandr-yermakov-shhob-nam-vigrati-bij-arti-dovedetsya-shhe-neodnorazovo-yih-divuvati/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
