За результатами дослідження, проведеного громадськими організаціями «Екосенс» та «Флора» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», 99% опитаних мешканців Запорізької області стикаються з різними типами медичних відходів. Найпоширенішими є пакування від ліків (84,7%), медикаменти із закінченим терміном придатності (68,3%) та використані медичні інструменти (53,6%). Проте більшість населення – 85% – продовжують викидати ці небезпечні матеріали у звичайні сміттєві контейнери. Лише 3,6% звертаються до спеціалізованих установ для їх утилізації.
Проблема ще більше ускладнюється через відсутність належної інфраструктури. У регіоні немає спеціалізованих контейнерів для збору медичних відходів від населення, а також бракує сортувальних центрів: 71,4% респондентів зазначили, що відсутність таких контейнерів є головною причиною неправильного поводження з відходами, а 52,2% вказали на брак спеціалізованих центрів утилізації.
Медичні відходи, які викидаються у побутові сміттєві баки, несуть серйозну загрозу для довкілля. Залишки фармацевтичних препаратів, зокрема антибіотиків, гормональних засобів і психотропних препаратів, накопичуються в ґрунті та воді, завдаючи шкоди природним екосистемам. Очистка стічних вод у Запорізькій області не пристосована до видалення цих речовин, що призводить до їх потрапляння у питну воду. Нагадаємо: понад 75% українців отримують питну воду з поверхневих джерел.
Дослідження також показало, що значна частина малих підприємств, таких як стоматологічні клініки, косметологічні кабінети та приватні медичні центри, не мають договорів на утилізацію медичних відходів. Більше того, їх діяльність майже не контролюється. Власники таких підприємств зазначають, що перевірки дотримання екологічних норм проводяться рідко або не проводяться взагалі. Дезінфікуючі розчини часто зливають у каналізацію, а використані медичні інструменти, упаковки та навіть небезпечні хімічні речовини змішуються з побутовим сміттям.
Головне – культура поводження самих містян
Під час повномасштабної війни у регіон почали завозити (у тому числі іноземні гуманітарні місії) велику кількість медикаментів, термін придатності яких часто закінчувався ще до того, як препарати встигали використати. Усі ці медзасоби та пігулки в більшості випадків потрапляли (і потрапляють) на звичайні побутові сміттєзвалища, де вони розкладатимуться десятки років, виділяючи токсичні речовини.
Незважаючи на високу екологічну свідомість населення (90,6% опитуваних вважають утилізацію медичних відходів важливою проблемою), практичне впровадження екологічно безпечних підходів залишається низьким. Загалом 80,9% опитаних розуміють, що неправильне поводження з медичними відходами негативно впливає на довкілля. Проте дослідження виявило протиріччя між рівнем екологічної свідомості та поведінкою населення щодо поводження з медичними відходами: більше половини опитаних не застосовують рекомендації з утилізації медичних відходів, які зазначаються на упаковці; переважна більшість 85% респондентів викидають їх у загальний контейнер. Це пов’язано не лише з відсутністю інфраструктури, але й зі слабкою роз’яснювальною роботою. Близько 59,9% опитаних зазначають, що вони не мають звички сортувати відходи, а 54,4% не звертають уваги на рекомендації щодо утилізації, вказані на упаковці.
За словами експертки Ради відновлення Запоріжжя, результати дослідження лягли в основу рекомендацій, які передбачають створення дієвих механізмів збору медичних відходів як для населення, так і для підприємств. Зокрема, пропонується встановлення спеціальних контейнерів у громадських місцях, посилення контролю за діяльністю підприємств, які займаються утилізацією, та проведення інформаційно-просвітницької кампанії. Вирішення цієї проблеми потребує не лише активності громадськості, але й політичної волі з боку місцевої влади та державних органів.
Фото з відкритих джерел
Сообщение Громадська думка запоріжців щодо медичних відходів появились сначала на Газета МИГ.