Через близькість до російського кордону Харків постійно перебуває під ударами, але на кінець серпня противник перейшов до щоденних атак. Причому окрім дронів, балістики та звичних коригованих авіабомб (КАБ), повернувся до ударів ракетами С-300 по наземних цілях.
Детальніше про це і про те, чи є можливість зараз закрити небо над Харковом, — у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
Бомби, балістика та С-300. Чим Росія все частіше б’є по Харкову
Яка мета постійних обстрілів Харкова
Чи є можливість закрити небо над Харковом
Бомби, балістика та С-300. Чим Росія все частіше б’є по Харкову
Вдень 30 серпня Росія завдала масованого удару авіаційними бомбами по цивільній інфраструктурі. Внаслідок цього загинули шестеро осіб, ще майже сотня — постраждали.
Обстріл бомбами ФАБ-500 припав на п’ять локацій в Індустріальному, Слобідському районах та центральній частині міста. Був прямий приліт у 12-поверхівку на ХТЗ, пошкоджено 82 багатоповерхівки, приватні будинки, склади, навчальні та торгові заклади, а також гаражі та приміщення одного з підприємств.
Фото: наслідки удару по багатоквартирному будинку 30 серпня (t.me/synegubov)
Удари продовжились увечері 31 серпня. Повідомлялося про ракетну атаку, внаслідок якої постраждали чотири особи, пошкоджено цивільне підприємство та понад 25 автомобілів.
Пізніше стало відомо, що вперше за час війни росіяни вдарили по Харкову такою нетиповою зброєю як «Грім-Е1» — гібридом ракети та авіаційної бомби. Згідно з відкритими даними, її створено на базі радянської ракети Х-38 і має максимальну дальність 120 км.
Докладніше про характеристики «Грім-Е1» читайте за посиланням. Слід зазначити, що за ефективністю гібрид в 1,8 рази перевищує авіаційну бомбу вільного падіння ОФАБ-250-270. Запускається з бойових літаків Су-35, МіГ-35, Су-25СМ3, а також гелікоптерів Ка-52 та деяких інших. І загалом раніше фіксувалися удари такими гібридами по Мирнограду (Донецька область) та Херсону.
1 вересня стався ще один масований удар. Противник ударив ракетами «Іскандер» та С-300 по торговому центру, відділенню «Нової пошти», газопроводу та Палацу спорту. Частина прильотів біля спортивного комплексу прийшлася по землі. Загалом постраждали 50 осіб.
За словами речника Харківської обласної прокуратури Дмитра Чубенка, було шість попадань у радіусі 300 м навколо Палацу спорту. Детальніше про наслідки читайте у його коментарі для YouTube-каналу РБК-Україна.
Продовжувалися вибухи ввечері та в ніч на 2 вересня. Два «шахеди» влучили в приватний будинок у Київському районі та біля освітньої установи у Слобідському районі. А в Індустріальному районі через удар невстановленої ракети горіли дачі. Сьогодні вдень росіяни вдарили по гаражному кооперативу поблизу житлової забудови у Київському районі. На даний момент відомо про сімох постраждалих.
Яка мета постійних обстрілів Харкова
Якщо метою сьогоднішньої масованої атаки на Київ могли бути урядовий квартал і «центри прийняття рішень», то щодо Харкова, тут систематичні удари — виключно терор цивільного населення, вважає керівник Центру військових-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Детальніше про масовану атаку на українську столицю читайте у матеріалі РБК-Україна «Чому РФ «засипає» Київ ракетами і скільки це може тривати: думки експертів».
Мусієнко звертає увагу на те, що Росія знову атакує Харків неточними системами С-300, чого майже не робила протягом літніх місяців.
«Це відверто терористичні атаки, деморалізація місцевого населення та спроби зломити нас. У них (росіян, — ред.) не вдається наступ на півночі Харківської області, не вдається зупинити українські дії в Курській області. Іншої мети, окрім як терористичної, на сьогодні немає «, — каже експерт.
Фото: наслідки удару по Харкову 1 вересня (t.me/synegubov)
За його словами, постійні удари авіабомбами, а тепер і повернення до С-300, підтверджують тези президента Володимира Зеленського про те, що західні партнери мають зняти обмеження щодо застосування далекобійних ракет для ураження ворожих аеродромів та пускових систем.
Військовий експерт, колишній спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов зазначає, що росіяни тероризують Харків з метою викликати паніку та масовий відтік мешканців. За його словами, якщо люди з міста-мільйонника будуть змушені виїхати вглиб України, через навантаження на соціальну інфраструктуру та питання розміщення харків’ян може статися колапс.
«Думаю, ворог намагається перетворити Харків та його передмістя на якусь санітарну чи «сіру зону». І за рахунок ракетних атак продовжить це робити», — сказав він у розмові з РБК-Україна.
Селезньов вважає, що не просто так росіяни 10 травня пішли у наступ з Білгородської області, зокрема у напрямку на Липці.
«Вони намагалися дійти до таких відстаней, щоб мати можливість бити артилерійськими системами по північних околицях Харкова. Не вийшло, тому змушені застосовувати авіаційну компоненту для запуску КАБів і ракети. Ворог не залишає надії, що йому вдасться просунутися на глибину до 20 км до Харкова, щоб спробувати знести артсистемами наше незламне місто», — додав він.
Чи є можливість закрити небо над Харковом
Опитані РБК-Україна експерти погоджуються: прямо зараз немає можливості закрити небо над Харковом, щоб гарантувати надійний захист міста та його жителів.
За словами Мусієнка, Україна робить усе, що може. «Що наші підрозділи можуть збивати, вони намагаються збивати. Але щоб закрити Харків від ворожих ударів, потрібно більше систем ППО. Ми чекаємо на додаткові Patriot від Румунії і не тільки. Думаю, вони дозволять, у тому числі, посилити оборону Харкова та Сум, які найбільше сильно страждають від російських атак», — наголосив експерт.
Зазначимо, сьогодні стало відомо, що коаліційний уряд Румунії схвалив передачу системи Patriot. Проте відповідний законопроект ще має пройти через парламент. При цьому офіційний Бухарест не розкриває можливу дату поставки до України.
На сьогодні немає ресурсів для реалізації місій із прикриття Харкова від ударів з повітря, зазначає Владислав Селезньов.
«Підтягувати системи ППО ближче до міста — це гарантовано підставляти їх під удари ворожих «Іскандерів». Ворог активно застосовує розвідувальні БПЛА і будь-яка установка типу Patriot буде знищена протягом короткого проміжку часу», — каже експерт.
Позитивний результат може дати лише комбінований підхід. Який полягає у знищенні ворожих літаків-носіїв КАБів на російських аеродромах (для цього потрібен дозвіл партнерів на удари далекобійними ракетами), а також посилення протиповітряної оборони на оперативно-тактичному та стратегічному рівнях.
«Щоб показати росіянам, що будь-яка спроба зайти в наш повітряний простір авіацією гарантовано закінчиться знищенням нашою системою ППО. А ще потрібні засоби радіоелектронної боротьби та РЕБ-детектори, що дозволяють виявляти розвідувальні дрони. Таке обладнання є, але нам його критично не вистачає», — наголошує він.
Що стосується випадку з ударом гібридом ракети та авіабомби «Грім-Е1», то противник досить часто застосовує подібні боєприпаси, адаптуючись до умов ведення війни у спробі забезпечити можливість атакувати з більш далеких рубежів. «Використовує такі варіанти, щоб бити по нашому Харкові відносно недорогою зброєю, яка долає серйозні відстані. Для ворога це важливо і працюватиме над цим і далі», — додав Селезньов.
При підготовці використовувалися повідомлення міської влади Харкова, Харківської обласної військової адміністрації, коментарі керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка та колишнього спікера Генштабу ЗСУ Владислава Селезньова.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
