28 листопада Президент України Володимир Зеленський підписав закон про історичне підвищення податків, який набрав чинності вже наступного дня. Підписаний закон передбачає зміни у розмірі ставки військового збору, збільшення податку на прибуток для банків та впровадження обов’язкової щомісячної звітності.
Окрім цього, закон відкладає запровадження підвищених податків для фізичних осіб-підприємців (ФОП) до 1 січня 2025 року. Як повідомляє прес-служба Міністерства фінансів, громадяни сплатять підвищений військовий збір за грудень 2024 року лише з отриманих доходів.
ФОПи на спрощеній системі оподаткування
Фізичним особам-підприємцям (ФОП) запровадили нові правила щодо сплати військового збору. Для підприємців першої, другої та четвертої груп передбачено ставку у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати, яка на початок 2025 року становитиме 8000 грн, тобто 800 грн на місяць.
ФОПи третьої групи та юридичні особи сплачуватимуть військовий збір у розмірі 1% від свого обороту, починаючи з результатів першого кварталу 2025 року.
Щодо доходів за 2024 рік: фізичні особи не будуть сплачувати військовий збір заднім числом. Дохід, отриманий у 2024 році, оподатковуватиметься за ставкою 1,5%.
Новий військовий збір для громадян: серйозний виклик
З грудня 2024 року вводяться такі зміни: доходи від операцій з майном, а також вартість успадкованого або подарованого майна підлягатимуть оподаткуванню за ставкою 5%. Інші види доходів, такі як зарплата, орендна плата, виграші, доходи з депозитів та інші, також будуть обкладатися військовим збором у розмірі 5%.
Починаючи з 1 січня 2025 року, ставка військового збору на доходи, які декларуються в річній декларації, зросте до 5%.
Які види доходів тепер не обкладаються військовим збором?
Згідно з законопроектом, військовий збір не стосуватиметься таких видів доходів:
• ОВДП (облігації внутрішньої державної позики) для фізичних осіб.
• Соціальні виплати, пенсії, стипендії та інші доходи, які не підлягають оподаткуванню за ПДФО.
• Для військовослужбовців та співробітників силових структур ставка військового збору залишиться на рівні 1,5%.
Очікувані зміни для банків та фінансових установ
Тепер банки зобов’язані сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році. Що стосується інших фінансових установ, то ставка податку на доходи становитиме 25% і буде введена з наступного року.
Громадське занепокоєння: аргументи проти підвищення податків
З самого початку законопроєкт викликав багато обговорень та занепокоєння як у парламенті так і в суспільстві.
«Є у мене тези, по яким будуть коментувати представники влади цей ідіотизм. Тези теж якийсь „геній писав“, заслуговують на окрему медальку за стендап», — так зазначив на своїй сторінці у Telegram народний депутат Ярослав Железняк. Як заступник голови Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики та представник партії «Голос», він висловив критику щодо тексту закону, акцентуючи на його недоліках та популістичному забарвлені .
У своєму Телеграм-каналі він також зазначив, що в законі міститься ряд технічних помилок, які можуть призвести до юридичних колізій, зокрема щодо порядку вирахування військового збору з середини місяця: “державному бюджеті цього року передбачені кошти на підтримку українських виробників. Ще і партнери дадуть. Але з цього заберемо 30 млрд — витратимо на популізм. А воно ж потім якось виробникам допоможе, але як ми потім дізнаємося… або ні.”
Крім підвищення податків, уряд прогнозує інфляцію на рівні 10% у 2025 році, що також негативно вплине на реальні доходи населення, повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук у дискусії, організованій Центром економічної стратегії в Києві.
Відомий економіст Олег Пендзин у програмі Радіо Свобода пояснив, що зростання цін без підвищення мінімальної зарплати або прожиткового мінімуму призведе до зниження купівельної спроможності населення.
» Якщо ви доходи не міняєте, але ціни виростуть на 10%, що буде з вашою купувальною спроможністю? Мінус 10%. Це означає, що у нас на 3 роки заморожується соціальний стандарт і буде падіння реального доходу», — підкреслив економіст.
Які справжні причини підвищення податків?
Основна мета введення цих великих податків — зменшити бюджетний дефіцит, який до кінця року складе близько 500 мільярдів гривень.
Питання підвищення податків стало актуальним ще на початку року, коли очікувана міжнародна фінансова допомога не надійшла вчасно. Україна довго чекала на рішення від США, що призвело до бюджетної дірки.
Ще у липні цього року міністр фінансів Сергій Марченко зазначав, що ситуація в Україні є критичною через «дірку» у бюджеті на 500 мільярдів гривень.
Тоді, 18 липня, уряд подав законопроект, що передбачає нові правила військового збору на період воєнного стану в Україні.
За словами голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетьманцева, нові податки мають принести до бюджету 140 мільярдів гривень наступного року.
Деякі народні депутати теж виражають критику щодо цієї ініціативи уряду.
Так заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк повідомила, що щомісяця бюджет недоотримує понад 300 мільярдів гривень через недосконалість системи збору податків та корупцію.Як пояснила Василевська-Смаглюк, державі довелося витратити частину коштів, запланованих на осінь, ще на початку року, що значно ускладнило фінансову ситуацію.
Підвищення податків не ударить по кошику українців?
Доволі незвичним може показати висновок про те, що зростання податків в Україні не вплине на цінову ситуацію на ринку товарів.
Таку інформацію заявив заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук.
Він пояснив, що у липні 2024 року НБУ проводив аналіз можливих змін рівня інфляції. У звіті йшлося про потенційні наслідки підвищення податків, зокрема податку на додану вартість (ПДВ).
«Водночас, аналізуючи пакет ініціатив, поданих до парламенту, ми дійшли висновку, що більшість із них матимуть переважно нейтральний вплив на ціни», — зазначив Ніколайчук.
Він також додав, що підвищення податків буде компенсовано тим, що додаткові бюджетні ресурси повернуться в економіку у вигляді витрат. Це не створить тиску на попит і не призведе до зростання цін.
Своїм баченням поділився й координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман:
«Через певний час роботодавці це зменшення нівелюють, бо будуть зростати заробітні плати. І через певну кількість місяців вони наздоженуть, але станом на зараз це зменшення. Відповідно це зменшення попиту. Відповідно це призведе до охолодження нашої економіки», — Олег Гетьман.
Масове закриття ФОП: міф чи реальність?
Після підписання президентом закону про підвищення податків в Україні спостерігається масове закриття фізичних осіб-підприємців. З моменту набрання чинності цього закону свою діяльність припинили 22,5 тисячі підприємців.
Про це зокрема повідомляє «Опендатабот». Так в день підписання закону, 28 листопада, було ліквідовано 2 332 ФОПи.
У перші дні після ухвалення закону кількість закриттів перевищувала 1 000 на добу, що значно більше звичайного середнього показника в 700 закритих бізнесів щодня. Загалом з початку 2024 року свою діяльність припинили 254 288 фізичних осіб-підприємців. Найбільший сплеск закриттів відбувся у березні, коли закрилися 28 690 ФОПів. Аналітики пояснюють це бажанням підприємців уникнути додаткових податкових зобов’язань, спростити бухгалтерський облік та завершенням звітних періодів.
Восени кількість закритих ФОПів зросла через прийняття нового податкового закону. Деякі підприємці вважають нові податки несправедливими, тоді як чиновники підкреслюють їхню відносно низьку ставку в порівнянні з країнами ЄС.
Незважаючи на поширені заяви про масове закриття фізичних осіб-підприємців через ухвалення ресурсного закону для фінансування армії, статистика свідчить про інше.
Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Станом на 1 грудня 2024 року кількість ФОП в Україні зросла до 2 076,7 тисячі. Серед них 272,9 тисяч — новостворені підприємці, зареєстровані в 2024 році, що на 83,6 тисячі більше, ніж на початку року. Показники свідчать про позитивний баланс: кількість новостворених ФОП у 2024 році перевищує кількість закритих на 92 тисячі. Зокрема, за останні два місяці було зареєстровано 47,7 тисячі нових ФОПів, тоді як свою діяльність припинили 40,7 тисячі підприємців.
Які загальні тенденції української економіки у 2025 році?
Аналітики очікують уповільнення темпів зростання економіки України. Основними факторами цього є нестача робочої сили та складна ситуація в енергетичному секторі.
Так наприклад міжнародне агентство Fitch Ratings прогнозує, що загальний приріст економіки у 2024 році досягне 4% завдяки відновленню торговельної активності в Чорному морі, високим державним витратам та зростанню доходів домогосподарств, які виграють від реального підвищення зарплат.
«Хоча Україна продемонструвала стійкість і здатність адаптуватися до умов війни, ми очікуємо сповільнення зростання до 2,9% у 2025 році через постійний дефіцит робочої сили та енергетичних ресурсів», — йдеться в звіті.
При цьому експерти вважають, що «стабільне та надійне припинення вогню може суттєво поліпшити перспективи економічного зростання країни у 2025-2026 роках».
Прогноз інфляції в Україні на 2025 рік становить у середньому 9,3%, згідно з даними Fitch.
«Швидке підвищення заробітної плати на фоні нестачі робочої сили та невідповідності професійних навичок може підтримувати ціновий тиск внутрішнього попиту», — зазначили аналітики.
Автор Євгенія Пазюк
