У Запоріжжі військовослужбовці полку Азов зустріли з пологового будинку жінку свого побратима, яка народила третю дитину. Її чоловік — Олексій загинув під час боїв у Маріуполі в квітні, за кілька днів після цього — загинула її мама — військова психологиня. А у 2018 році — вона втратила брата — також військового. Далі — читайте в репортажі 061. Тетяна виходить з пологового будинку, тримаючи на руках маленького сина. На подвір rsquo;ї її чекають дві маленькі донечки — 4-річна Яна та 2-річна Вікторія. Дівчата познайомились з братиком та за кілька хвилин вже навіть встигли посваритися — кожна хотіла взяти його на руки, діляться, що малюк дуже сподобався. Тетяну зустрічали з квітами — каже, що така виписка вперше і навіть не очікувала, що буде стільки людей. Хлопчика назвала Ілля. Ми з чоловіком Олексієм говорили про те, що як буде хлопчик, то назвемо Іллею, ще коли були вагітна молодшою донькою hellip; Мої діти надають зараз сил, а також я розумію, що не можна здаваться, а треба боротись. Це показали не тільки мій брат, чоловік та мама, а й ті хлопці, які зараз боронять Маріуполь , — говорить Тетяна. Про загибель мами та чоловіка, вона майже нічого не знає. Говорить, що 19 квітня в останнє розмовляла телефоном з чоловіком. Він казав, що вийде на зв rsquo;язок через 6 днів, говорили про те, що треба докупити, аби зібратись до пологового будинку. 21 квітня Олексій загинув. 3 травня не стало мами — Наталі. Мама приїхала допомагати мені з середньої донькою, коли я народила її і так сталося, що хлопці з Азову запропонували їй працювати психологом. Її це надихало та надавало сил, щоб перебороти смерть брата (загинув у 2018 році). Вона в хлопцях бачила свого сина, хотіла допомогти усім , — ділиться жінка. Зустрічати Тетяну прийшла і племінниця її чоловіка — Яна. Він мені замінив батька. Він мені багато чого в житті показав. Я пишаюсь ним, мріяла піти його стопами. Мрію потрапити до Азову , я би хотіла бути снайпером бо міткість добра в мене , — каже вона. Колишні бійці Азову говорять, що Азовська сім rsquo;я дуже велика — це не тільки бійці, це їх діти, родини в цілому. Вони запевняють, що намагаються піклуватись про всіх. Держава щось робе, але ми звикли довіряти в першу чергу своїй родині , — говорить Кирило, який добре знав брата Тетяни, вони разом проходили службу в одному батальйоні. Колишній боєць Азову Данило каже, якби не ті бійці, які залишились в Маріуполі, то невідомо, що було б із Запоріжжям. Їм пропонували відійти, здати Маріуполь, але вони розуміли, якщо вони відійдуть на інші рубежі, то ворог може дійти прямо до Запоріжжя і інших населених пунктів. Вони по суті врятували південь, бо невідомо що було із Запоріжжям, якби хлопці з Маріуполя не сконцентрували на собі по факту цілу дивізію російських військ з технікою. Запоріжжя ціле, бо хлопці там залишились , — каже він. Військові говорять, о зараз весь світ має зробити все, щоб їх витягнути.
Джерело: 061.ua Источник: https://www.061.ua/news/3388746/istoria-druzini-bijca-azovu-zinka-zalisilas-sama-z-troma-ditmi-na-vijni-zaginuv-brat-colovik-ta-mama-foto
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
