24 лютого на територію України прийшли на навчання російські солдати, більшість з яких більше ніколи не повернуться додому. Вони загинули! Серед них був снайпер Анатолій Муравйов, 2000 р.н. з м. Красноярськ, росія. Цей молодий хлопець більше ніколи не побачить свою доньку Софію, 30.11.2018 р.н. та своїх рідних. У росії його чекала мати, батько, сестра та дружина. На даний момент його мати Олександра Ведернікова, 8 грудня 1973 р.н., та батько Віктор Муравйов, 31 липня 1965 р.н. проживають у смт. Нижня Пойма (Нижньоінгаський район), росія. У них було двоє дітей ndash; дочка Віра та син Анатолій Муравйови. Син помер у квітні 2022 року на війні. Чистякова Віра (дів. Муравйова) виховує доньку Варвару Антонівну, (30.11.2019 р.н.), одружена, живе в смт. Нижня Пойма (Нижньоінгаський район), росія. Досить щаслива російська сім’я, все було в повному порядку, діти, онуки, мир, поки росія не напала на Україну під приводом спецоперації . Ця сім’я більше не буде колишньою і життя нормального більше не буде. На місці смерті їхнього сина в Україні було знайдено блокнот Анатолія з особистими записами, з якими можна ознайомитись, ось кілька сторінок написаних ним ще до війни в Україні: Судячи з записів у даному блокноті, видно, що Анатолій і не збирався в Україну після Нагірного Карабаху, але чому ж він таки поїхав туди? — це був наказ російських головнокомандувачів, які тупо відправляли зовсім молодих хлопців на вірну смерть, забезпечивши їх одягом не по сезону і простроченими пайками, військовою технікою довоєнних часів, думаючи, що вони здатні захопити Київ за 3-4 дні. Серед особистих речей Анатолія Муравйора так само було знайдено кредитну картку Ощадбанку росії на ім’я Олександра Рисьова. Швидше за все, він теж загинув, раніше за Анатолія, і тому Муравйов вирішив збагатитися на своєму товариші по службі забравши у нього карту. Збройні сили України організували грамотну оборону та ефективне відображення агресії другої армії світу у цій війні. Росіяни такого не очікували. На жаль ця війна ще не закінчена і у Муравйова можливо залишилися живі його товариші по службі, з якими він ходив в одну школу: Ілля Левданський, 1 січня 2002 р.н., смт. Нижня Пойма, Красноярський край, росія Данило Титоренко, 27 вересня 2002 р.н., смт. Нижня Пойма, Красноярський край, росія, служить в/ч 47192 рф Антон Пятков, 14 листопада 1997 р.н., смт. Нижня Пойма, Красноярський край, росія Можливо, вони ще живі і їх можна врятувати, зупинивши цю війну. Уважно подивіться на фото, можливо, на цих знімках саме ваші знайомі, родичі, друзі і ви докладете всіх зусиль і допоможете їм вижити. Інакше їх чекає та сама доля ndash; ганебна смерть на українській землі. Вони думали, що приїхали на навчання , надто пізно зрозумівши, що це справжня війна. Вони руйнували мирні міста України, вбивали людей та тварин, ґвалтували жінок, дітей, пенсіонерів, займалися мародерством (забираючи все цінне та не цінне у громадян України). І це називається друга армія світу ? Це ганьба всієї росії, всіх росіян, які підтримують путіна і підтримують війну. Вас зневажає увесь світ!
Джерело: 061.ua Источник: https://www.061.ua/news/3379630/istoria-odnogo-rosijskogo-soldata-foto
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
