Історія про шкарпетки від Людмили, яка трималася за Гуляйполе, скільки могла

Теплі в’язані шкарпетки пані Людмили, особливо в осінні та зимові місяці, вже не перший рік стають приводом для зустрічей.

Спочатку зазвичай мова йде про нитки. Вони з’являються з різних причин. Хтось поїхав та приніс свої недов’язані речі. Буває, трапляється річ, яку доречніше розпустити, ніж носити.

Нитки передавали й передають, і вони потрапляють до рук Людмили. Довгий час нитки передавали до Гуляйполя. Люда там трималася до останньої можливості.

«З самого початку повномасштабної війни я була дома. У мене наші військові жили. Перші були з Полтавської області. Я їм готувала: пиріжки пекла, по 160 штук за один раз… Потім ці хлопці поїхали, вони недовго були. Заїхали з Рівненської, Тернопільської, Київської областей. Я їм пельмені робила…
Потім – з Івано-Франківська, ми з ними так дружили, молоді хлопці, хороші… Якщо їм щось треба, вони до мене прийшли… Що мені потрібно, я їм сказала, вони й зробили. Коли у мене вікна від обстрілів повилітали, вони мені повставляли, відремонтували», — розповідає жінка.

Шкарпетки

А нині Гуляйполе розбите вщент. В будинках дахів немає, дверей немає, вікон немає. Виїхала й Людмила з мамою. Вони винаймають квартиру в Запоріжжі.

«В Гуляйполі під «градами» жила. Мені «градина» на подвір’я прилетіла. Вікна повилітали, собаку поранило, перебило їй ключицю – я виходила, вилікувала, собака навіть не кульгав… Мені не було там страшно. А тут мені страшно», — зізнається Людмила.

Люда завжди в’язала. Працювала в рідному Гуляйполі спочатку у відділі культури, а як закінчила училище, взяли на роботу в Райадміністрації. Поки в декреті була, все в’язала, і шапки, і світера.

І мати Людмили теж в’яже. Їй 80 років, звуть Анна Григорівна.


Побутовими справами мама займатися не в змозі. Готує, годує та прибирає у винайманій квартирі Людмила.

В’язання для Людмили зараз єдина форма зайнятості, яка її підтримує та надихає. Можна сказати – самозайнятості, можна сказати – трудотерапії.

В цій роботі немає фінансової складової. Люда передає теплі шкарпетки військовим. Минулого року вирішила подарувати шкарпетки волонтерам БФ «Меморі 86». Та були передані вони до шпиталю, пораненим на лікуванні, – так вирішили у благодійному фонді.


Шкарпетки Люда зв’язала для родини, евакуйованої з Донеччини, з Лиману. Для сина з інвалідністю, який отримав поранення, та для його літнього батька. Свою пару шкарпеток отримав й наш фотокор.

 

Славко Твердохліб, фото автора

 

Читайте також: Мешканців Кушугуму прохають не повертатися додому

Більше новин в телеграм: t.me/forpost_zp

 

Share this post

нет
scroll to top