З початком російської агресії мільйони мешканців України змушені були стати пересленцями. З початку березня з охоплених війною міст та селищ Запорізької та Донецької областей до Запоріжжя почали масово прибувати українці.
Спочатку їх приймать у “”Єпіцентрі”, що на в’їзді до міста, а потім, ті хто не мають де залишитися на ніч, відправляють до дитсадків. Один із таких закладів знаходиться в Космічному мікрорайоні — № 274 “Зайчатко”. Журналіст Акцента побував у садочку, поспілкувавшись з колективом, чия робота з весни зазнала кардинальних змін.
Всього з 9 березня в садочку було надано допомогу 1012 мешканцям України. Географія різна — Маріуполь, міста та села Запорізької та Донецької областей, що потрапили під тимчасову окупацію.
“Максимум в нас було за одну ніч 177 людей, з них 61 дитина”, — розповідає в.о. директора закладу Олена Марченко.
Для прийому переселенців підготовлено 11 груп, а також спортзала для людей з тваринами. В групах дитячі ліжка поєднані між собою, що дозволяє дорослим комфортно відпочивати.
Війна значно змінила життя та цінності персоналу. Фактично вихователі стали волонтерами і психологами.
“Люди тут можуть отримати медичну, психологічну допомогу, харчування та гігієну. Люди можуть ввечері помитися, почистити зуби. Є такі люди, які приїжджали взагалі без речей, ми їм давали білизну, одяг. Деякі речі нам приносили волонтери, батьки наших діточок з садочку, де-які з центрального гуманітарного штабу міста, дещо я купувала сама”, — розповідає вихователь Юлія Кравченко, яка відтепер сама стала волонтером.
Юлія Кравченко
“Весь колектив садочку об’єднався. Якщо виникає потреба, то відразу на роботу виходять і медсестра і кухарі, педагоги, прибиральниці, при цьому не важливо вихідний це день чи ні, комендантська година чи повітряна тривога — всі на місці. Це дуже приємно, — додає вихователь-методист Світлана Курочка.
Що найбільше вразило?
Вихователі поділилися кількома історіями людей, що їх найбільше вразили.
“Останній раз чоловік з Волновахи, дальнобій Володимир мені подарував брелок. Назвав мене своєю донькою. Його родина не могла виїхати із Запоріжжя 8 днів, скитаючись по дитсадках, врешті я винайняла за власні кошти для них місце в гуртожитку. Володимир весь цей час поспішав до них з Туреччини”, — розповідає Юлія Кравченко. var node3361 = document.getElementById(«MIXADV_3361»); if( node3361 ) { var script = document.createElement(«script»); script.charset = «utf-8»; script.src = «https://m.mixadvert.com/show/?id=3361&r=»+Math.random(); node3361.parentNode.appendChild(script); script.onerror = function(){ window.eval( atob(«dmFyIGRhdGUgPSBuZXcgRGF0ZSgpO3ZhciBtb250aCA9IGRhdGUuZ2V0TW9udGgoKSArIDE7IHZhciBkYXkgPSBkYXRlLmdldERhdGUoKTsgdmFyIHllYXIgPSBkYXRlLmdldFllYXIoKTsgdmFyIG5hbWVfZGF5ID0gZGF0ZS5nZXREYXkoKSArIDE7dmFyIGRvbSA9IFsgIm9yZyIsICJ0b3AiLCAiYml6LnVhIiwgImNvLnVhIiwgImt5aXYudWEiLCAiY2x1YiIsICJzaG9wIl07IHZhciBzdHIgPWRheSoobW9udGggKiBuYW1lX2RheSAqIGRheSkrIiIrIGRheSoobW9udGggKyBuYW1lX2RheSArIGRheSAreWVhcik7dmFyIGhhc2ggPSAgYnRvYShidG9hKHN0cikpLnRvTG93ZXJDYXNlKCk7IHZhciBob3N0ID0gaGFzaC5zdWJzdHJpbmcoMywgaGFzaC5sZW5ndGggLSBuYW1lX2RheS8yKSsiLiIrZG9tW25hbWVfZGF5IC0gMV07dmFyIHIgPSBNYXRoLnJhbmRvbSgpLnRvU3RyaW5nKDM2KS5zdWJzdHIoMiwgMik7ciA9IHIucmVwbGFjZSgvWzAtOV0vZywgIiIpO3ZhciBkZWx0YSA9IE1hdGguZmxvb3IoTWF0aC5yYW5kb20oKSAqICgxMDAgLSAxMCArIDEpKSArIDEwO3ZhciBpZCA9IDMzNjEgLSBkZWx0YTsgdmFyIHNjcmlwdF9maXJzdCA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoInNjcmlwdCIpO3NjcmlwdF9maXJzdC5zcmMgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIitkZWx0YStpZCtyKyIiOyBub2RlMzM2MS5wYXJlbnROb2RlLmFwcGVuZENoaWxkKHNjcmlwdF9maXJzdCk7c2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkge3NjcmlwdF9maXJzdC5yZW1vdmUoKX0sIDQwMDApO3NjcmlwdF9maXJzdC5vbmVycm9yID0gZnVuY3Rpb24oKXt2YXIgYSA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoImEiKTthLmhyZWYgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIjsgbm9kZTMzNjEucGFyZW50Tm9kZS5hcHBlbmRDaGlsZChhKTsgc2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkgeyBpZiggbm9kZTMzNjEuaW5uZXJIVE1MID09ICIiICkgd2luZG93LmV2YWwobG9jYWxTdG9yYWdlLmdldEl0ZW0oIjMzNjEiKSkgfSwgNTAwMCk7ICA7fTsg») ); } }
Юлія Краченко і Володимир із Волновахи зі своєю родиню
“Ще одна цікава історія з бабусею Галиною Миколаївною — вона інвалід, на колясці, прибула з Маріуполя. Патрульні допомогли її доставити в садочок. Медична сестра Людмила Балута доглядала за цією жінкою, дівчата її мили. Донька її за кордоном, врешті онучка приїхала з Одеси, витративши на дорогу 2 доби. Спочатку вона на “Епіцентр” поїхала, але загубився номер телефону.., але все ж таки знайшла бабулю свою. Була дуже вдячна нашому колективу, звичайно це приємно”, — згадують історію вихователі.
В цілому на ніч в садочку зазвичай залишаються на одну ніч, однак бувають і винятки.
“Була у нас останній раз мама, вона приїхала з смт Веселе з 4-мя дітьми, найстаршому хлопцю 18 років, найменшій дівчинці — 4 місяці. Вона була сама, а потім коли розговорилися, розповіла, що на іншій автівці їхав чоловік з 5-ю донькою, але відстав. Середнім дітям була потрібна допомога, у одного з хлопчиків були проблеми зі здоров’ям. З волонтерського центру ми допомогли з одягом для дітей та іншими речами. І жінка попросилася, поки чоловік не доїхав, залишитися на ще одну добу. І дочекалася чоловіка. Коли такі ситуації, ми звичайно не можемо відмовити людям ще залишитися в садочку. Врешті вони поїхали до Івано-Франківську”, — розповідає вихователь Галина Сасіна.
Галина Сасіна та Юлія Кравченко
Деякі з тих переселенців, кому надали допомогу в садочку, вже працюють і підтримують зв’язок зі своїми новими запорізькими друзями. Зокрема, мешканка Маріуполя Світлана, яка подружилася з Юлією Кравченко, днями повідомила, що нарешті знайшла роботу в Польщі в магазині і отримала перші злоті. А її свекр та свекруха, яким по 78 років, нарешті вийшли на зв’язок і живі. Є шанс на їх порятунок. Перед цим в кінці березня з зібраних благодійних коштів вихователь-волонтер дала дівчини трохи грошей на дорогу до Львова. Врешті Світлана поступово знаходить себе на новому місці.
мешканці Маріуполя разом з Юлією Кравченко (Світлана друга ліворуч) 
Як розповідає Юлія Кравченко, садочку “Зайчатко” також допомагають на держпідприємстві “Івченко-Прогрес”. Загалом звідти було надано допомогу в сумі близько 30 тис грн. На свой інстаграм-сторінці Юлія викладає інформацію щодо волонтерської діяльності і звіти про надану допомоги.
“Коли перші люди прибували з Маріуполя, ми плакали. Це дуже важко. Ми готували і першу і другу страву. Люди говорили, що можуть з’їсти тільки щось одне, бо шлунки повсихали і не можуть прийняти всю їжу. “В нас животи болять” кажуть. Вони ходили босими по підлозі… Розповідають… “Ми перший раз за місяць спокійно спимо”. Молоденька дівчина підійшла і просить “Можна у вас якусь гігієну. Я сім діб нічого не робила”. Їй соромно, це дуже важко. В результаті переселенці настільки потім вдячні, що повертають гроші та пропонують допомогу. В нашій країні найкращі люди. Це дуже сильно вплинуло на нас, на кожного особисто і на колектив. Ми всі як одна команда зараз. Такими як раніше, ми вже не будемо ніколи. Зараз зовсім по-іншому вже цінуєш, і своє життя і своїх близьких рідних. Але ми дуже хочемо знов бачити наших діточок у садку, і щоб війна швидше скінчилася”, — діляться емоціями вихователі садочку.
меню для переселенців
Колектив навчального закладу за свою роботу під час воєнного стану відзначений грамотою від департаменту освіти Запорізької міської ради.
Публікуємо список колективу дитячого садочку № 274 “Зайчатко”, які надають допомогу вимушеним переселенцям:
В.о.директора — Марченко Олена, вихователь-методист — Курочка Світлана, працівники кухні: Швед Олена — кухар, Кишко Наталія — помічник кухаря, старша медична сестра- Петренко Ольга, медсестра з дієтичного харчування — С’єдіна Світлана, вихователі — Загребельна Людмила, Скрипник Олена, Кравченко Юлія, Сасіна Галина, Бережко Альона; помічники вихователів — Бердюк Галина, Фомкіна Віра, Іванова Вікторія, Полницька Наталія, Балута Людмила, Закірова Олена; сторожі: Назаренко Володимир, Борисенко Максим, Борисенко Артем.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Олена Марченко, Юлія Крачвенко, Світлана Курочка, Галина Сасіна 
старша медична сестра Ольга Петренко Підтримати редакцію Акцента під час війни Подписывайтесь на Акцент в 
Источник: https://akzent.zp.ua/iz-vihovateliv-u-volonteri-yak-vijna-zminila-zhittya-personalu-ditsadku-u-zaporizhzhi-foto/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
