Як меноніти емігрували до Канади
28 квітня 1923 року з Хортиці (зараз — Верхня Хортиця) виїжджає перша за радянських часів група менонітських емігрантів. Про еміграцію менонітів розповів запорізький краєзнавець Роман Акбаш.
Читайте також: Понад 110 років тому Запоріжжя розширило кордони – як змінилося місто
Зазначається, що 726 осіб виїжджали із СРСР залізницею через кордон з Латвією. Згодом добиралися за океан – до Канади.
Ця подорож наших вже колишніх земляків завершилася у липні 1923 року. Тоді члени 121 менонітської родини досягли Канади та оселилися на території штатів Альберта, Саскачеван та Манітоба. Їх там приймали меноніти, які покинули наш край ще наприкінці ХІХ століття. До речі, саме у ті часи та завдяки менонітам на мапі Канади з’явилися перші назви українського походження – наприклад, «Хортиця».
Загалом лише у 1923 році, за інформацією знаної дослідниці історії менонітів Наталі Венгер, емігрували 1 342 мешканці Хортицького району. До 1926 року включно виїхали з країни ще 350 хортицьких менонітів. Того ж року радянський режим офіційно заборонив еміграцію менонітів.
«Проте завдяки клопотам родичів, які мешкали за межами СРСР, родинам вдалося виїхати й у 1927-1929 роках», – пише Наталія Осташева-Венгер. Загалом з 1923 по 1929 роки з України виїхало близько 12 тисяч менонітів.
Раніше ми писали, коли у Запоріжжі з’явилися перші меноніти та де вони поселилися. Також ми розповідали, як утворилося село Шенвізе, де мешкали меноніти.
Джерело
