На засіданні Кабінету Міністрів України уряд збільшив державне замовлення на підготовку фахівців у галузях охорони здоров’я, воєнних наук, національної безпеки та безпеки державного кордону. Про це повідомила Команда підтримки реформ Мінекономіки України.
«Понад два роки повномасштабної війни вплинули на ринок праці. Закономірно, нині на ньому затребувані фахівці у сфері безпеки та оборони, медики, будівельники, працівники сфери транспорту та логістики. Провівши аналітику ринку праці ми збільшили державне замовлення за деякими галузями знань, аби воно відповідало тенденціям й могло покрити запит роботодавців», — зауважила Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Оновлена методологія адаптує механізм розрахунку прогнозу до реалій війни та запроваджує механізм консультацій з роботодавцями. Це дозволить скоротити механізм держзамовлення до 25-30% від загальних витрат у комплексі з новим законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки його претендентам», який перебуває на розгляді ВРУ із січня 2024 р.
«Довгий час у нас не було робочої системи прогнозування попиту на спеціальності, які будуть актуальні за 5-6 років. Державі доводилося виділяти мільйони гривень з бюджету фактично всліпу — у 2023 р. держзамовлення обійшлося платникам податків у 45 447,5 млн грн. Завдяки оновленій методології вже цього року вдалося скоротити обсяг держзамовлення на 12%, віддавши перевагу тим спеціальностям, на які прогнозується попит у майбутньому», — пояснює Владислав Канцир, старший проєктний менеджер Команди підтримки реформ Мінекономіки.
«Цей крок продиктований радше необхідністю бюджетної економії та реакцією на воєнні виклики. Повноцінним рішенням мала б стати абсолютна ліквідація державного замовлення та перерозподіл коштів на більш ефективні механізми підтримки студентів, такі як прямі ваучери, стипендії, гранти або пільгові кредити. Виключення — спеціальності, де держава зберігає монопольне становище, та має чітке розуміння потреб людських ресурсів. Наприклад, безпека та оборона, де забезпечення робочими місцями по завершенню навчання є реальністю. Подібний механізм успішно функціонує, наприклад, у Польщі та Угорщині”, — додав Владислав Канцир.
До того ж, як повідомляється 5 січня 2024 року Уряд погодив відповідний законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам», який має перезапустити усю систему держзамовлення. Він має запровадити систему грантів та відкрити інші можливості фінансування. Але за півроку питання держзамовлення на освітні послуги не увійшло до порядку денного парламенту.
